Світовий ринок м’яса увійшов у фазу нового цінового стрибка. Після кількох років нестабільності, викликаної війнами, логістичними збоями та інфляцією витрат, глобальні котирування досягли найвищого рівня за всю історію спостережень. Для споживачів це означає подальше зростання цін у магазинах, для урядів — ризик прискорення продовольчої інфляції, а для аграрних експортерів — перегляд балансу світової торгівлі.
У квітні 2026 року середнє значення індексу цін на м’ясо піднялося до 129,4 пункту. Це на 1,2% вище березневого рівня та на 6,4% більше, ніж роком раніше. Зростання охопило майже всі основні категорії продукції — яловичину, свинину та м’ясо птиці. Лише баранина залишилася відносно стабільною, не демонструючи різких коливань.
Ключовим драйвером нового циклу подорожчання стала яловичина. На глобальному ринку одночасно збіглися два фактори: скорочення пропозиції худоби та збереження високого попиту з боку найбільших імпортерів. Особливо помітним став дефіцит у Бразилії — країні, яка фактично визначає динаміку міжнародного експорту яловичини. За попереднім аналізом «Дейком», саме бразильський фактор дедалі частіше стає головним тригером цінових коливань у світовому агросекторі, оскільки будь-яке скорочення виробництва там миттєво впливає на глобальний баланс поставок.
Додатковий тиск створює Китай, який продовжує активно нарощувати імпорт м’яса на тлі структурних проблем власного тваринництва та зміни споживчих моделей. Після кількох хвиль відновлення економіки китайський ринок знову повернувся до високого попиту на білкову продукцію, а це посилило конкуренцію між імпортерами. У результаті міжнародні трейдери почали переглядати контракти в бік підвищення.
Схожа ситуація спостерігається і на ринку свинини. У країнах Європейського Союзу сезонне пожвавлення попиту призвело до зміцнення котирувань, особливо напередодні літнього періоду, коли традиційно зростає споживання м’ясної продукції. Водночас глобальний ринок поки що утримується від різкішого стрибка цін через надлишкові запаси в Бразилії, які частково стримують дефіцит пропозиції.
Окрему роль відіграє ринок курятини. Ціни на м’ясо птиці також пішли вгору через зміцнення експортних котирувань у Бразилії. Африканські країни продовжують активно збільшувати закупівлі, намагаючись компенсувати власні проблеми з продовольчою безпекою та високою вартістю альтернативних джерел білка. Навіть скорочення поставок на Близький Схід через війну не змогло суттєво змінити загальну тенденцію.
Роль Бразилії в цій системі стала майже критичною. Країна залишається найбільшим експортером яловичини та курятини у світі, а її виробничі цикли впливають не лише на аграрний сектор, а й на глобальну продовольчу інфляцію. Коли Бразилія скорочує пропозицію або змінює експортну політику, ефект швидко поширюється на ринки Азії, Європи, Африки та Близького Сходу.
Нинішнє подорожчання також демонструє глибшу структурну проблему світового агросектору — зростання вартості виробництва. Дорожчі корми, енергоносії, логістика та кредитування поступово змінюють економіку тваринництва. Фермери у багатьох країнах скорочують поголів’я через високі витрати, а це формує довгостроковий дефіцит пропозиції, який не можна швидко компенсувати навіть за високих цін.
Для споживачів наслідки стають дедалі відчутнішими. М’ясо залишається одним із ключових елементів продовольчого кошика, тому його подорожчання автоматично впливає на загальний рівень інфляції. Особливо вразливими залишаються країни з високою залежністю від імпорту та слабкими національними резервами продовольства.
Поточний історичний максимум може виявитися не піком, а лише початком тривалішого циклу. Якщо попит у Китаї залишатиметься стабільно високим, а виробництво у провідних експортерах не зростатиме достатньо швидко, глобальний ринок м’яса ризикує увійти у період затяжного дефіциту. У такому сценарії ціни на продовольство залишатимуться одним із головних факторів економічної нестабільності у світі.
