8 склянок води на день — міф чи правда: лікарі пояснили, скільки рідини реально потрібно організму

Популярне правило про «8 склянок води щодня» виявилося спрощенням. Фахівці пояснюють, що потреба в рідині залежить від віку, активності, здоров’я та умов довкілля, а також включає не лише воду, а й інші напої та їжу.



Правило «вісім склянок води на день» стало настільки популярним, що багато людей сприймають його як універсальну норму. Однак сучасні медичні рекомендації показують: це радше спрощена порада, ніж реальна універсальна вимога для всіх без винятку.

Фахівці наголошують, що добова потреба в рідині значно варіюється. Вона залежить від температури навколишнього середовища, рівня фізичної активності, стану здоров’я та навіть фізіологічних станів, таких як вагітність або грудне вигодовування. Наприклад, під час спеки, інтенсивних тренувань, лихоманки чи втрати рідини через хворобу організм потребує значно більшої кількості води.

За даними Академії харчування та дієтології, середні орієнтири виглядають так: жінкам рекомендовано близько дев’яти склянок рідини на день, а чоловікам — приблизно тринадцять. Але ці цифри не є жорстким правилом, а лише статистичним орієнтиром, який не враховує індивідуальні особливості кожної людини.

Важливо розуміти, що гідратація — це не лише про чисту воду. До загального балансу рідини входять також чай, трав’яні напої, негазована або газована вода без цукру, а також рідина, яка міститься в продуктах харчування. Овочі та фрукти, такі як огірки, помідори чи кавун, також роблять внесок у щоденне зволоження організму.

Організм людини працює як складна система, де потреба у воді постійно змінюється. Дві людини з однаковими фізичними параметрами можуть мати абсолютно різні потреби в рідині. Наприклад, людина, яка працює фізично на спеці, втрачає значно більше води, ніж та, хто проводить день в офісі з кондиціонером. Саме тому універсальна норма «8 склянок» не може бути точним стандартом.

Вода відіграє ключову роль у функціонуванні організму. Вона бере участь у регуляції температури тіла, транспортуванні поживних речовин, виведенні продуктів обміну та підтримці нормального об’єму крові. Без достатньої кількості рідини ці процеси починають працювати менш ефективно.

Дослідження також підтверджують вплив гідратації на роботу мозку. Навіть легке зневоднення може погіршувати концентрацію, підвищувати втому та знижувати загальне самопочуття. Це особливо помітно при поступовій втраті рідини, коли людина може не одразу усвідомити проблему.

Крім того, нестача води впливає на травну систему. Недостатнє споживання рідини може призводити до закрепів і ускладнювати нормальне травлення. Під час фізичної активності вода допомагає підтримувати витривалість і зменшує ризик різкого зниження працездатності, особливо у спеку.

Не менш важливою є роль води для нирок. Саме вони відповідають за фільтрацію крові та виведення зайвих продуктів обміну. При недостатній гідратації навантаження на ці органи зростає, що може негативно впливати на їхню роботу.

Окрему увагу фахівці приділяють симптомам зневоднення. Найвідоміший сигнал — відчуття спраги, однак він не завжди з’являється вчасно. У людей похилого віку механізм спраги може працювати слабше, тому ризик прихованого зневоднення зростає.

Серед поширених симптомів виділяють темніший колір сечі, сухість у роті, головний біль, втому, слабкість, запаморочення, рідке сечовипускання та закрепи. Водночас ці ознаки не є специфічними, оскільки можуть бути пов’язані й з іншими станами організму.

Медики наголошують: важливо враховувати контекст — погоду, рівень активності, стан здоров’я та загальне самопочуття. Саме комплексний підхід дозволяє правильно оцінити, чи вистачає організму рідини.

Водночас фахівці звертають увагу і на протилежну проблему — надмірне споживання води. У деяких випадках це може бути не менш небезпечним, ніж зневоднення. Особливо обережними мають бути люди із захворюваннями нирок, серцевою недостатністю або порушеннями водно-електролітного балансу.

Надмірна кількість рідини може призводити до зниження рівня натрію в крові, появи набряків і погіршення загального стану. У таких випадках режим пиття має визначатися індивідуально, за рекомендацією лікаря, а не загальними порадами з інтернету.

Оптимальний підхід до гідратації полягає в рівномірному споживанні рідини протягом дня. Не варто «надолужувати» норму ввечері — краще пити регулярно невеликими порціями. Також корисно мати при собі пляшку води, пити під час їжі та звертати увагу на сигнали організму.

Отже, універсальної норми «8 склянок на день» не існує. Найкраща стратегія — це індивідуальний підхід, який враховує спосіб життя, стан здоров’я та умови довкілля.


Ця новина була опублікована у розділі: Наука, Думка, Здоров’я, із заголовком: "8 склянок води на день — міф чи правда: лікарі пояснили, скільки рідини реально потрібно організму".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 08 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Дійдемо до кожного й оцінимо, хто чим займався»: командир БПЛА Федоренко заявив про зростання «культу ухилянства»

В Україні посилюється суспільна напруга довкола мобілізації, а військові фіксують зростання негативного ставлення до процесів комплектування армії. Командир підрозділу ударних безпілотників Юрій Федоренко заявив, що так званий «культ ухилянства» шкодить обороноздатності країни.

Скандал через намети в метро Києва: чи можуть їх заборонити під час повітряних тривог

У Києві розгорілася дискусія щодо використання наметів у метро під час нічних повітряних тривог. У КМВА заявили, що питання складне та потребує обговорення, і не виключили можливого запровадження обмежень, щоб забезпечити комфорт і безпеку всіх людей в укриттях.

«Прокляте перехрестя» Києва: смертельна ДТП у Солом’янському районі шокувала мешканців

Трагічна аварія у Солом’янському районі Києва, де легковик на великій швидкості вилетів із дороги та врізався в підземний перехід, знову привернула увагу до одного з найнебезпечніших місць столиці.

Українцям можуть заблокувати права і картки: у Раді заговорили про новий жорсткий механізм для «ухилянтів»

У Верховній Раді та Міністерстві оборони України обговорюють можливість створення реєстру осіб, які ігнорують повістки, з подальшим блокуванням банківських карток і водійських посвідчень. Ініціатива може стати частиною нової системи мобілізаційного контролю, що передбачає посилення відповідальності

«170 мільйонів зникли в ланцюгу угод»: на Миколаївщині викрили масштабну схему розкрадання на будівництві ГАЕС

НАБУ і САП заявили про викриття корупційної схеми на Ташлицькій гідроакумулювальній електростанції, через яку державі, за попередніми оцінками, завдали збитків майже на 170 мільйонів гривень під час реалізації великого енергетичного проєкту.

Chrome знову “монстр ринку”: названо браузери 2026, що тримають інтернет у своїх руках — хто насправді №1

Statcounter опублікував свіжу аналітику за літо 2026 року, і картина виглядає майже незмінною: Google Chrome продовжує домінувати у світі та в Україні, тоді як конкуренти ділять між собою залишки ринку, а мобільний сегмент ще більше закріплює двовладдя Chrome і Safari.

Європейські новини:

Україна за крок до історичного рішення: Мерц закликав ЄС негайно розпочати переговори про вступ

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європейський Союз більше не повинен відкладати початок практичних переговорів щодо членства України. Попри суперечки між Києвом і Будапештом, Берлін наполягає: двосторонні питання мають вирішуватися окремо, а європейська інтеграція України повинна рухатися

Скандал набирає обертів: у Польщі закликали заблокувати вступ України до ЄС через рішення щодо «Героїв УПА»

Гучна заява польських політиків загострила старі історичні суперечки між Варшавою та Києвом. Після присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування «імені Героїв УПА» лідери ультраправих сил у Польщі закликали не лише блокувати євроінтеграцію України

Гучний скандал навколо дрона в Румунії: Міноборони спростувало заяву президента про українську ППО

Після падіння російського ударного безпілотника на житловий будинок у румунському Галаці між керівництвом країни виникли розбіжності щодо причин інциденту. Міністерство оборони не змогло підтвердити слова президента про те, що дрон змінив курс через дії української протиповітряної оборони, наголосив