Чи мають право голосу українці, які незаконно виїхали за кордон: суспільство дало жорстку відповідь

Питання участі у повоєнних виборах тих громадян України, які під час війни незаконно залишили країну і не повернулися, викликало гостру дискусію в суспільстві. Нові результати соціологічних досліджень показують, що більшість українців виступає проти їхнього права голосу.



Українське суспільство на порозі важливих рішень

Повномасштабна війна змінила не лише безпекову ситуацію в Україні, а й глибоко трансформувала суспільні настрої. Кожен день боротьби за незалежність формує нове розуміння відповідальності, громадянського обов’язку та ролі кожного українця у майбутньому країни. Саме тому питання участі у повоєнних виборах тих громадян, які під час війни незаконно виїхали за кордон і не повернулися, викликає надзвичайно сильний емоційний резонанс.

Українці вже тривалий час обговорюють, якою має бути політична система після завершення війни. Багато хто переконаний: відбудова держави потребуватиме чесних, прозорих та справедливих виборів. Але водночас виникає складне моральне питання — чи повинні брати участь у формуванні влади ті, хто під час найважчого періоду для країни залишив її всупереч закону.

З одного боку, Конституція гарантує громадянам право голосу. З іншого — війна створила безпрецедентні обставини, які змусили суспільство переосмислити значення громадянської відповідальності. Для багатьох українців питання виборів стало не лише юридичним, а й моральним.

Соціологічні дослідження показують, що значна частина населення вважає участь у повоєнних виборах привілеєм тих, хто залишався разом із країною у найважчі часи. Саме ця позиція дедалі частіше звучить у суспільних дискусіях.

У цьому контексті результати опитування громадської думки стали своєрідним відображенням настроїв суспільства, яке переживає війну, втрати та величезну напругу.

Що показало опитування громадської думки

Згідно з результатами соціологічного дослідження, понад половина українців переконані, що громадяни, які незаконно виїхали за кордон під час війни і не повернулися, не повинні брати участі у виборах після її завершення. Така позиція демонструє жорстке, але зрозуміле ставлення до питання відповідальності перед державою.

Близько 61,6% респондентів заявили, що виступають проти участі таких громадян як у загальнонаціональних, так і у місцевих повоєнних виборах. Для них це питання справедливості: люди, які залишили країну у складний момент, не повинні визначати її політичне майбутнє.

Водночас приблизно чверть опитаних — 24,6% — дотримуються протилежної думки. Вони вважають, що навіть ті громадяни, які незаконно виїхали за кордон, залишаються українцями і мають право брати участь у виборах.

Окремо варто зазначити, що невелика частина українців допускає можливість обрання до органів влади тих, хто залишив країну і не повернувся. Таких респондентів від 12 до 16%. Порівняно з минулим роком цей показник дещо зріс.

Ці цифри свідчать про те, що українське суспільство не є однорідним у своїх оцінках. Проте домінуючою все ж залишається позиція, яка пов’язує право голосу з особистою відповідальністю перед державою.

Хто ще може втратити право участі у виборах

Дискусія щодо виборчих прав не обмежується лише темою тих, хто незаконно залишив країну. Українці також висловлюють думки щодо інших категорій громадян, поведінка яких під час війни викликає суперечки.

Частина опитаних переконана, що участь у виборах повинна бути обмежена для тих, хто ухиляється від мобілізації або не оновив військово-облікові дані. Для багатьох це також питання справедливості та рівності перед законом.

Разом із тим приблизно половина громадян вважає, що навіть такі люди не повинні втрачати право голосу. За різними категоріями цей показник коливається від 47 до 50%. Це свідчить про прагнення зберегти демократичні принципи навіть у складних умовах війни.

Ще одне складне питання стосується тих українців, які виїхали за кордон на законних підставах і досі не повернулися. Майже 40% опитаних вважають, що такі громадяни не повинні брати участь у перших повоєнних виборах.

Окремо обговорюється і ситуація людей, які проживали на тимчасово захоплених територіях. Тут суспільство демонструє значно більше розуміння, адже багато з них опинилися у складних обставинах без власного вибору.

Усі ці дискусії показують, що українці намагаються знайти баланс між демократичними принципами та моральною відповідальністю під час війни.

Вибори після війни: коли і за яких умов

Тема виборів в Україні залишається надзвичайно актуальною, хоча їх проведення наразі неможливе через воєнний стан. Президентські вибори, які мали відбутися навесні 2024 року, були відкладені через повномасштабну війну.

Українське законодавство чітко передбачає, що під час воєнного стану проведення виборів неможливе. Це правило спрямоване на те, щоб гарантувати безпеку громадян та забезпечити чесність виборчого процесу.

Однак у міжнародному політичному просторі дедалі частіше з’являються дискусії про можливість проведення виборів після досягнення певних домовленостей щодо припинення бойових дій. Саме тому питання майбутнього виборчого процесу активно обговорюється вже зараз.

Президент України неодноразово заявляв, що проведення виборів можливе лише за умови забезпечення безпеки громадян. Однією з ключових умов називається припинення вогню на час виборчого процесу.

Крім того, політичне керівництво країни наголошує, що будь-які вибори повинні бути чесними, прозорими та такими, що відображають реальну волю громадян.

Майбутні вибори стануть не лише політичною подією, а й символом відновлення нормального життя після війни.

Суспільство формує нові правила відповідальності

Україна переживає історичний момент, коли суспільство переосмислює фундаментальні принципи громадянства. Війна стала випробуванням не лише для державних інституцій, а й для кожного громадянина.

Питання права голосу для тих, хто незаконно виїхав за кордон, є частиною ширшої дискусії про відповідальність, солідарність і справедливість. Для багатьох українців це питання не стільки юридичне, скільки моральне.

Люди, які залишалися в Україні під час війни, переживали обстріли, втрати та економічні труднощі, часто відчувають, що їхній досвід має особливу вагу у формуванні майбутнього країни.

Водночас інші нагадують, що Україна будується як демократична держава, де права громадян повинні залишатися непорушними навіть у складні часи.

Ця дискусія навряд чи завершиться найближчим часом. Проте вже зараз очевидно: українське суспільство активно формує нові підходи до розуміння громадянської відповідальності та ролі кожного у майбутньому держави.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Думка, із заголовком: "Чи мають право голосу українці, які незаконно виїхали за кордон: суспільство дало жорстку відповідь".

Матеріал підготував(-ла): Євген Коновалець

Новину опубліковано: 15 березня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.