Чи реально провести вибори під час війни: умови, ризики та політичні наслідки для України

Зеленський заявив про готовність до виборів у разі безпекових гарантій Заходу, але воєнні дії, мільйони виборців за кордоном та російські загрози ставлять процес під сумнів



Публічна заява Володимира Зеленського про готовність провести вибори під час війни стала результатом зростаючого тиску Вашингтона, а також однією з ключових вимог Москва, яка намагається поставити під сумнів легітимність української влади. Формально президент висловив готовність організувати голосування за умови надання безпекові гарантії з боку США та Європи, а орієнтовний строк назвав від двох до трьох місяців. Однак практична реалізація такого сценарію є надзвичайно складною.

Першою перепоною залишаються правові обмеження. Україна перебуває під воєнний стан з лютого 2022 року, а згідно з Конституцією проведення виборів у цей час заборонене. Повернення до виборчого процесу потребує ухвалення нового закону, що визначатиме правила, часові рамки та механізми безпеки. За оцінками українських аналітиків, створення такого законодавства вимагатиме щонайменше пів року.

На безпековому рівні ситуація ще складніша. Бойові дії тривають вздовж понад 1200-кілометрового фронту, а російські ракетні та дронові атаки регулярно вражають міста далеко від лінії бою. В таких умовах гарантувати свободу голосування та безпеку виборців практично неможливо. На думку експертів, для початку процесу потрібне хоча б тимчасове повітряне припинення вогню, на що Росія йти не буде, адже інформаційна та психологічна дестабілізація України є частиною її стратегії.

Головна проблема полягає також у розсіянні електорату. Більш як 4,3 мільйона українців мають тимчасовий захист у країнах ЄС, і забезпечення їхнього голосування вимагає створення сотень дільниць у Європі. Ще понад чотири мільйони зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, а близько мільйона служать у Збройних силах. Організація голосування для військових на передовій потребуватиме окремого закону, механізмів і значних ресурсів.

Не менш складним є питання виборців, які залишилися на окупованих територіях. За оцінками України, там проживає понад 4,5 мільйона дорослих громадян, і здійснення голосування там зараз неможливе. До цього додається необхідність оновлення Державного реєстру виборців, який має адаптувати списки та локації дільниць відповідно до нових реалій.

Громадська думка теж не на користь швидких виборів. За соціологічними даними, більшість українців виступають проти голосування під час війни, вважаючи, що це створює додаткові ризики та може бути використано Росія для дискредитації України міжнародно. Разом із тим у США політичний дискурс застосовує аргумент легітимності, що дозволяє Кремлю говорити про «узурпацію влади», намагаючись тиснути на західну аудиторію.

Щодо політичних перспектив, Володимир Зеленський залишається фаворитом. На початку вторгнення його рейтинг сягав 90%, але згодом впав до середини 50-х через корупційний скандал в енергетичному секторі та втоми суспільства. Водночас він продовжує випереджати інших традиційних політиків. Єдиним реальним конкурентом, за даними опитувань, міг би стати Валерій Залужний, однак він не заявляє про політичні наміри, наголошуючи на необхідності зосередження на обороні.

Таким чином, питання виборів у воєнний період виходить далеко за межі внутрішньої політики. Воно впливає на міжнародна легітимність, стосується умов можливого мирний процес та здатності України не допустити маніпуляція з боку Москва. У найближчі місяці дискусія стане ще гострішою, особливо на тлі закликів Вашингтон пришвидшити політичне врегулювання. Однак практично зараз Україна не має умов для проведення повноцінних, безпечних і вільних виборів.


Ця новина була опублікована у розділі: Влада, Аналітика, Політичні новини, із заголовком: "Чи реально провести вибори під час війни: умови, ризики та політичні наслідки для України".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 13 грудня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.