Демобілізація залежить від мобілізації: у Генштабі пояснили, коли військові зможуть повернутися додому

Начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов заявив, що можливості для демобілізації безпосередньо залежать від темпів мобілізації. Влада вже працює над механізмами звільнення окремих категорій військовослужбовців.



Питання демобілізації залишається одним із найболючіших для українського суспільства та військовослужбовців, які вже тривалий час виконують бойові завдання. Попри постійні дискусії щодо можливості звільнення військових зі служби, остаточне вирішення цього питання напряму пов’язане з темпами мобілізації та потребами оборони держави.

Про це в інтерв’ю виданню LIGA.net повідомив начальник Генерального штабу Збройних Сил України Андрій Гнатов.

Демобілізація залишається складним питанням

За словами Андрія Гнатова, тема демобілізації нині є надзвичайно складною і потребує виваженого підходу. У Генеральному штабі та профільних органах влади триває робота над пошуком рішень, які дозволять поступово врегулювати це питання без шкоди для обороноздатності країни.

Водночас начальник Генштабу наголосив, що будь-які рішення щодо звільнення військовослужбовців мають враховувати реальну ситуацію на фронті та рівень комплектування підрозділів.

Чому демобілізація залежить від мобілізації

Як пояснив Андрій Гнатов, мобілізація та демобілізація є взаємопов’язаними процесами. Якщо кількість громадян, які поповнюють лави війська, буде недостатньою, це суттєво обмежить можливості для звільнення тих військовослужбовців, які вже тривалий час перебувають на службі.

За його словами, збільшення показників мобілізації дозволить створити необхідний кадровий резерв для поступової заміни бійців, які мають право на звільнення або потребують відпочинку після тривалого виконання бойових завдань.

Фактично йдеться про баланс між потребами фронту та необхідністю оновлення особового складу.

Кого можуть звільняти першочергово

Наразі влада розглядає різні механізми, які дозволять насамперед демобілізувати окремі категорії військовослужбовців.

Серед тих, хто може отримати пріоритетне право на звільнення зі служби, розглядаються військові, які перебувають у строю з перших днів повномасштабного вторгнення Росії, а також бійці з багаторічним військовим досвідом.

Саме ця категорія захисників уже тривалий час несе найбільше навантаження та потребує ротації або можливості повернення до цивільного життя.

Виклики для оборонної системи

Експерти неодноразово наголошували, що масштабна демобілізація без належного поповнення особового складу може створити додаткові ризики для обороноздатності країни.

Саме тому пошук компромісного рішення потребує врахування одразу кількох факторів: кількості мобілізованих, ситуації на фронті, підготовки нових військовослужбовців та наявності резервів.

У Генеральному штабі підкреслюють, що будь-які зміни мають відбуватися поступово та не впливати на здатність Збройних Сил виконувати поставлені завдання.

Що відомо про мобілізацію зараз

На тлі дискусій щодо демобілізації в Україні триває вдосконалення механізмів мобілізації. Водночас фіксуються випадки, коли громадяни, які мали законні підстави для відстрочки, все ж потрапляли під мобілізаційні заходи через помилки або невраховані документи.

Крім того, уряд нещодавно оновив правила бронювання працівників та критерії визначення критично важливих підприємств, що також впливає на систему комплектування війська.

Висновок

Заява начальника Генерального штабу ЗСУ Андрія Гнатова свідчить про те, що питання демобілізації залишається на порядку денному, однак його реалізація безпосередньо залежить від результатів мобілізації. Чим більше підготовлених людей зможуть поповнити лави Збройних Сил, тим більше можливостей з’явиться для звільнення військовослужбовців, які найдовше перебувають на службі та потребують ротації.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, із заголовком: "Демобілізація залежить від мобілізації: у Генштабі пояснили, коли військові зможуть повернутися додому".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 14 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Оренда житла різко подорожчала в Україні: де ціни злетіли на 75% і скільки тепер коштує «однушка»

Найбільше за рік оренда однокімнатних квартир подорожчала у Харкові, Запоріжжі та Кропивницькому. Водночас у Києві зафіксовано незначне зниження цін.

Rockstar розкрила ціни на GTA 6 і Ultimate Edition: ексклюзивний контент, бонуси та ранній доступ до гри

Стали відомі ціни на GTA 6: базове видання коштуватиме $80, Ultimate Edition — $100. Гравцям обіцяють ексклюзивний контент, бонуси та розширені можливості.

Німеччина готує пенсійну реформу до 70 років: як країна намагається врятувати систему на тлі старіння населення

У Німеччині обговорюють підвищення пенсійного віку до 70 років до початку 2090-х. Реформа має стабілізувати систему на тлі демографічної кризи та дефіциту працівників.

Туск знову вирвався вперед: нове опитування показало, хто переміг би на виборах у Польщі просто зараз

Партія Дональда Туска нарощує підтримку та очолює рейтинг політичних симпатій поляків, однак результати опитування свідчать, що сформувати уряд після виборів буде непросто.

Прив’язали до дерева і добивали на очах у камер: у Києві п’ятеро чоловіків жорстоко розправилися з перехожим

58-річний чоловік благав припинити побиття, але нападники продовжили знущання, а після його смерті намагалися знищити записи з камер відеоспостереження

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

Європейські новини:

ЄС несподівано змінив план допомоги Україні: мільярди євро на дрони прибрали з першого траншу

Перший транш кредиту Євросоюзу на 90 мільярдів євро більше не передбачає 5,9 мільярда євро на виробництво дронів. Натомість кошти спрямують на бюджетну підтримку України.

Німеччина готує пенсійну реформу до 70 років: як країна намагається врятувати систему на тлі старіння населення

У Німеччині обговорюють підвищення пенсійного віку до 70 років до початку 2090-х. Реформа має стабілізувати систему на тлі демографічної кризи та дефіциту працівників.

Туск знову вирвався вперед: нове опитування показало, хто переміг би на виборах у Польщі просто зараз

Партія Дональда Туска нарощує підтримку та очолює рейтинг політичних симпатій поляків, однак результати опитування свідчать, що сформувати уряд після виборів буде непросто.