Економічні ризики для промисловості України
Європейський механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) став джерелом глибокого занепокоєння для української промисловості. Галузеві організації та профспілки вже підкреслюють: без адаптацій та перехідного періоду українські підприємства можуть зазнати серйозних економічних втрат. Сьогодні промисловий сектор країни перебуває у вкрай складних умовах — руйнуються ланцюги постачання, відчувається нестача кадрів, а бойові дії тривають четвертий рік.
Металургійний та гірничо-видобувний комплекс втратив близько 40% потужностей через війну, і додаткове навантаження у вигляді CBAM може стати нищівним для виробництва. Представники профспілок підкреслюють, що без спеціальних заходів підтримки країна ризикує втратити сотні мільйонів доларів лише у перший рік дії механізму. Такі втрати негативно позначаться на валовому внутрішньому продукті та фінансовій стабільності регіонів, що перебувають поблизу зони бойових дій.
За оцінками Національної добувної асоціації, потенційні економічні збитки можуть перевищити 200 мільйонів доларів у перший рік. При цьому промислові підприємства вже відчувають наслідки: компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» оголосила про вимушену зупинку цеху блюмінг прокатного департаменту. Збитки пов’язані із введенням CBAM без врахування реалій війни та економічної ситуації в Україні, що робить продукцію неконкурентоспроможною на європейському ринку.
У Федерації металургів України попереджають: відсутність перехідного періоду може призвести до системного занепаду ГМК, масових скорочень та зростання соціальної напруги у прифронтових регіонах. Водночас експерти наголошують, що Україна має законне право на відтермінування застосування CBAM, однак для цього потрібна активізація переговорного процесу з Єврокомісією.
Профспілки наполягають на створенні спеціальних фінансових інструментів підтримки, фондів переоснащення виробництв і залученні трудових колективів до обговорення практичної реалізації механізму. Без цього ризик масових економічних та соціальних проблем залишатиметься високим.
Соціальні наслідки для трудових колективів
Механізм CBAM не впливає лише на економіку у цифрах. Він безпосередньо зачіпає долі тисяч працівників. Прифронтові регіони та міста, де розташовані металургійні та гірничо-видобувні підприємства, відчують соціальне напруження першими. Можливі скорочення, зупинка цехів і простої персоналу створюють відчуття невизначеності серед трудових колективів, зменшують доходи сімей та підвищують рівень соціальної тривожності.
На підприємствах, що вже втратили частину потужностей через війну, додатковий тиск у вигляді CBAM може стати останньою краплею. За словами голови первинної профспілкової організації «АрселорМіттал Кривий Ріг», лише додаткові витрати на доступ до ринку ЄС становлять 60–90 доларів за тонну продукції, що робить її неконкурентоспроможною. Це вже призвело до скасування замовлень європейських клієнтів та втрати понад 1,25 млн тонн експорту, запланованого на наступний рік.
Крім металургії, уразливими залишаються і інші галузі: вугільна, хімічна промисловість, енергетика, виробництво будівельних матеріалів та агропромисловий комплекс. Профспілки зазначають, що без спеціальної допомоги та адаптаційних механізмів від ЄС трудові колективи цих секторів можуть опинитися у критичному стані.
Соціальні наслідки відчують не лише працівники, але й їхні сім’ї. Зменшення доходів, скорочення робочих місць та зупинка виробництв створюють ланцюговий ефект на місцеві громади, регіональні бюджети та малий бізнес, який залежить від стабільності промислових підприємств. Тому, на думку профспілок, питання CBAM не можна розглядати лише у контексті торгівлі та екології — це прямий виклик соціальній стабільності країни.
Експерти пропонують залучати представників трудових колективів до переговорів щодо практичної реалізації механізму, щоб рішення враховували не тільки економічні, але й соціальні аспекти. Такий підхід дозволить пом’якшити кризові наслідки та зберегти робочі місця.
Міжнародний контекст і права України
Європейський CBAM передбачає введення вуглецевого мита на імпорт окремих видів продукції до ЄС, зокрема сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню. Раніше Єврокомісія офіційно заявляла, що вплив механізму на українську економіку буде мінімальним. Однак оцінки українських експертів свідчать про протилежне: застосування CBAM до українського експорту може скоротити ВВП на 8,7 млрд доларів у 2026 році та до 11,3 млрд доларів у 2034 році.
Профспілки та економічні аналітики наголошують на тому, що Єврокомісія не врахувала статтю 30.7 Регламенту CBAM, яка дозволяє відтермінування механізму для країн, що зазнали серйозних неспровокованих кризових подій. Україна має право на застосування цього винятку, але для цього необхідно активізувати переговори та розробити практичні інструменти підтримки.
Запровадження CBAM у поточному вигляді без перехідного періоду створює економічну загрозу для ключових секторів промисловості та експорту. Профспілки закликають ЄС до гнучкого підходу, який передбачає фінансову допомогу, модернізацію підприємств та поступове адаптаційне впровадження механізму. Це дозволить українській промисловості зберегти конкурентоспроможність, а трудові колективи — робочі місця.
Важливо, що питання CBAM не лише про митні тарифи, а про захист економіки та соціальної стабільності. Від своєчасного реагування та введення перехідних механізмів залежить, чи зможе Україна зберегти промисловий потенціал, конкурентний експорт та соціальний баланс у непрості часи.
Висновки та пропозиції профспілок
Профспілки України пропонують комплекс заходів для пом’якшення впливу CBAM: продовження перехідного періоду, спеціальні інструменти підтримки, фонди фінансової допомоги та переоснащення виробництв. Вони також наполягають на включенні представників трудових колективів до переговорів щодо практичної реалізації механізму.
Підтримка цих ініціатив критично важлива для збереження економічної стабільності та робочих місць у промисловості. Без цього Україна ризикує втратити значну частину експорту, зазнати скорочення ВВП та соціальної напруги у регіонах, що вже постраждали від бойових дій.
Таким чином, CBAM для України — це не лише економічний виклик, а й тест на міжнародну солідарність та готовність ЄС врахувати особливі обставини країни. Вчасне відтермінування та запровадження адаптаційних механізмів дозволить захистити промисловість, забезпечити робочі місця та підтримати економіку у період кризи.
