Українська банківська система входить у новий етап боротьби з тіньовими фінансовими схемами. Якщо протягом останнього року основний акцент робився на переказах між фізичними особами, то тепер контроль поширюється на підприємців і юридичні особи. Банки та платіжні установи погодили новий механізм обмежень, який має закрити ще один канал для відмивання коштів і роботи так званих “дропів”.
Йдеться про оновлений меморандум щодо прозорості платіжного ринку, який підписали десятки українських банків і фінансових компаній. Документ фактично розширює дію вже чинних лімітів та створює окремий режим контролю для нових або “сплячих” ФОПів і ризикових компаній.
За попереднім аналізом «Дейком», український фінансовий сектор поступово переходить від масових універсальних обмежень до моделі точкового ризик-менеджменту. Банки намагаються не лише обмежувати перекази, а й вибудувати систему раннього виявлення підозрілих фінансових потоків.
Для звичайних громадян правила практично не змінюються. Ліміти на перекази залишаються на рівні 100 тисяч гривень на місяць для клієнтів із низьким ризиком і 50 тисяч гривень — для високоризикових категорій. Якщо людина може підтвердити офіційний дохід, банк має право встановити індивідуальний ліміт на рівні задекларованих надходжень.
Принципово новою є інша частина документа — контроль за підприємцями. Насамперед під посилений фінансовий моніторинг потрапляють новостворені ФОПи, які працюють менш ніж пів року, а також так звані “сплячі” підприємці. Це ті, хто тривалий час не проводив активних операцій, але раптово почав отримувати великі обсяги платежів.
Саме ця категорія стала одним із головних інструментів обходу попередніх банківських обмежень. Після того як карткові перекази між фізичними особами потрапили під жорсткіший контроль, частина тіньових схем перемістилася у площину підприємницьких рахунків. Для організаторів нелегальних транзакцій це виглядало логічно: ФОП має вищі допустимі обороти, менше підозр щодо господарської діяльності та простіший механізм маскування переказів.
Нові правила вводяться поетапно. З вересня 2026 року для нових і “сплячих” ФОПів першої групи встановлять ліміт у 600 тисяч гривень на місяць, а для другої та третьої груп — до 3 мільйонів гривень. Уже з грудня обмеження стануть жорсткішими: 400 тисяч гривень для першої групи та 1 мільйон гривень для другої і третьої.
Формально ці суми залишаються достатньо високими для більшості малого бізнесу. Але для банків тут важливий не стільки сам обсяг, скільки механізм контролю. Уперше фінансові установи отримують уніфіковану систему реагування на нетипову активність підприємців.
Підозру можуть викликати різке збільшення кількості платежів, велика кількість контрагентів-фізосіб, дроблення переказів або ситуація, коли кошти щодня повністю виводяться з рахунку. Для банків це класичні маркери схем із конвертації грошей або використання “дропів”.
Аналогічна логіка застосовується і до юридичних осіб. Однак тут під обмеження потраплятимуть лише компанії з підвищеним ризиком — насамперед нові або неактивні структури, які мають ознаки компаній-оболонок.
Йдеться про бізнеси з номінальними власниками, офшорними бенефіціарами, мінімальною кількістю працівників, відсутністю реальної операційної діяльності або постійною зміною керівництва. Саме такі компанії традиційно використовуються у схемах відмивання коштів, податкової оптимізації та виведення грошей у тіньовий сектор.
Для таких юридичних осіб із вересня 2026 року планують встановити ліміт у 5 мільйонів гривень на місяць, а з грудня — 2 мільйони гривень. Водночас банки залишають собі можливість підвищувати ці межі, якщо компанія документально доведе реальний характер своєї діяльності та економічну обґрунтованість оборотів.
Фактично банки намагаються побудувати нову модель фінансової безпеки без прямої заборони на підприємницьку активність. Це компроміс між потребою боротися з нелегальними схемами та ризиком паралізувати роботу малого бізнесу надмірним контролем.
Причина такої жорсткішої політики — стрімке поширення “дроп-схем”. В українській фінансовій системі дедалі частіше використовують людей, які формально відкривають рахунки або ФОПи, а потім передають доступ до них третім особам. Через такі рахунки проходять мільйони гривень сумнівного походження — від нелегального гемблінгу до схем мінімізації податків і відмивання коштів.
Нацбанк уже давно намагається створити окремий реєстр “дропів”, однак відповідний законопроєкт так і не дійшов до парламентського фіналу. Через це фінансовий сектор вирішив діяти самостійно — через колективні меморандуми та внутрішні правила банківського моніторингу.
Для ринку це означає ще одну важливу зміну: банки дедалі активніше перебирають на себе функції превентивного контролю, які раніше асоціювалися виключно з державним регулюванням. І хоча формально нові ліміти не є прямою вимогою НБУ, саме регулятор задає напрямок усій системі.
Найближчі місяці покажуть, наскільки ефективною виявиться ця модель. Якщо схеми з “дропами” продовжать адаптуватися швидше, ніж банки — реагувати, український фінансовий сектор може отримати ще жорсткіші правила контролю переказів уже у 2027 році.
