Hyundai після рейду ICE: як південнокорейський автогігант вкорінюється в Америці

Попри арешти інженерів і суперечки навколо трудових віз, Hyundai інвестує понад $26 млрд у США, перетворюючи грузинське Еллабелл на новий центр електромобільної революції.



На півдні штату Джорджія, серед соснових полів і двосмугових доріг, постає гігантський індустріальний комплекс — Hyundai Metaplant America. Саме тут, неподалік Савани, компанія з Південної Кореї будує головний осередок свого електромобільного майбутнього.

Та цей проект, який мав стати символом нової індустріалізації США, потрапив у центр політичного скандалу. У вересні федеральна міграційна служба ICE затримала понад 300 південнокорейських інженерів, звинувативши їх у порушенні візового режиму. Відео із наручниками облетіло світ.

Реакція Сеула була болісною: у парламенті заговорили про «приниження на американській землі». Але Hyundai не відступила — навпаки, підтвердила плани інвестувати $26 млрд до 2028 року, з них $2,7 млрд — у сам Еллабелл. Це сигнал не лише для Вашингтона, а й для Пекіна: компанія робить ставку на Америку.

Голова корпорації Хосе Муньйос під час зустрічі з інвесторами наголосив: «Мої три пріоритети — U-S-A». За його словами, успіх у США — запорука сили Hyundai у світі. І справді, після того як китайські виробники виштовхнули корейські бренди з азійських ринків, Америка стала їхньою головною надією.

Втім, на шляху до «американської мрії» — безліч пасток. Попит на електромобілі в США не виправдав очікувань, а федеральна пільга у $7 500 на їхню купівлю була скасована. Тож Hyundai змушена переходити на виробництво гібридів, щоб утримати обсяги продажів.

Грузинський губернатор Браян Кемп називає завод у Еллабеллі найбільшим інвестиційним проектом в історії штату. Але навіть за його підтримки напруга серед місцевих мешканців зростає. Одні бачать у Hyundai шанс для майбутнього, інші — загрозу сільському укладу життя.

Житель Еллабелла Такер Сімс, власник невеликого бару, розповів журналістам, що бачив, як робітники намагалися втекти від агентів ICE через ставок. «Це змінило наше місто, — каже він. — Я не працюватиму на іноземців. Наш млин був американський».

Попри спротив, зміни невідворотні. Місцева вулиця тепер зветься Hyundai Way, а колишній супермаркет «Piggly Wiggly» перетворився на в’єтнамсько-корейський ринок Viet Huong. Поруч відкрилися мотелі, кав’ярні, агенції працевлаштування з вивісками англійською і корейською.

Hyundai вже має три заводи у США — у Алабамі, Джорджії та новий у Еллабеллі. До 2031 року планується створити 8 500 робочих місць, що перевищує населення самого міста. Нині тут працює понад 3 200 людей, більшість — місцеві жителі.

Для працівників, як Нейт Коллінз, завод став «квитком у нову реальність». Він вирушав до Сеула тричі, щоб пройти навчання на конвеєрі й познайомитися з культурою компанії. «Моє життя змінилося, — каже він. — Це зовсім інший світ».

Водночас деякі американські співробітники скаржаться на мовну дискримінацію. Інженер Боббі Дотсон подав позов, заявивши, що його понизили, бо він не володів корейською. Hyundai відповіла, що дотримується американських законів, але репутаційна пляма залишилася.

Не менше запитань викликає безпека на будівництві. З початку робіт загинули щонайменше чотири працівники, серед них — монтажник, розчавлений металевою конструкцією, і водій навантажувача. Компанія запевняє, що «посилила контроль і стандарти безпеки».

Попри труднощі, Hyundai розвиває локалізацію персоналу. Близько 80 % постійних працівників — американці, і їх навчають азійських корпоративних традицій. У цехах навіть проводять курси корейської мови, а менеджери практикують тости на зразок сеульських.

Слідом за головним заводом у регіон прийшли постачальники — DAS Corporation (металеві каркаси сидінь) та Doowon Climate Control America (кліматичні системи для EV). Ці підприємства створюють тисячі додаткових робочих місць і формують справжній кластер «K-індустрії».

У Джорджії Hyundai будує не просто завод, а цілу екосистему виробництва та культури. Компанія возить американських робітників до Сеула, щоб показати корейську модель менеджменту. «Ми хочемо, щоб Америка відчула дух Hyundai», — кажуть у штаб-квартирі.

Рейд ICE, попри скандал, лише підкреслив складність «нового індустріального патріотизму». США прагнуть повернути виробництво, але водночас посилюють контроль за іноземною робочою силою. Hyundai опинилася між двох політичних течій — «Make America Great Again» і «Buy American».

Для компанії це питання виживання. На тлі конкуренції з Tesla та китайськими BYD, Zeekr чи Nio, ринок США залишається єдиною безпечною гаванню. Жорсткі мита фактично закрили двері китайським брендам, і корейці заповнюють порожню нішу.

Втім, аналітики застерігають: ставка на США ризикована. Попит на електрокари росте повільно, а політичні настрої змінюються швидше, ніж технології. Залежність від федеральних субсидій і торговельних рішень Білого дому робить навіть гігантів вразливими.

Hyundai робить усе, щоб адаптуватися: запускає гібриди Ioniq, тестує локальні батареї, інвестує в софт і роботизацію. Та головна мета залишається незмінною — до 2030 року виробляти 80 % усіх авто для США на території США. Це не просто бізнес, а стратегічна заява.

Якщо план спрацює, Еллабелл стане для Hyundai тим, чим Детройт був для Ford. Якщо ні — залишиться пам’ятником корпоративної амбіції та невдалої культурної інтеграції. Але зараз, серед кранів і гібридних кузовів, південна Джорджія вже відчуває подих «корейської Америки».


Ця новина була опублікована у розділі: Сполучені Штати, Тихоокеанський регіон, Автомобілі, із заголовком: "Hyundai після рейду ICE: як південнокорейський автогігант вкорінюється в Америці".

Матеріал підготував(-ла): Тетяна Федорів

Новину опубліковано: 22 жовтня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.