Єврокомісія планує скоротити час подорожей поїздами вдвічі — нова ера швидкісних залізниць до 2040 року



ЄС інвестує понад €345 мільярдів у створення континентальної мережі поїздів зі швидкістю від 200 км/год, що має перетворити залізницю на головний вид транспорту між європейськими столицями.

Європейська комісія представила амбітний план, який може радикально змінити подорожі всередині континенту. До 2040 року всі ключові транспортні вузли Євросоюзу мають бути з’єднані швидкісними поїздами, що розвиватимуть щонайменше 200 км/год, а на окремих маршрутах — понад 250 км/год.

Згідно з оцінками ЄК, проєкт вартістю €345 мільярдів дозволить зменшити час подорожі між європейськими містами більш ніж удвічі. Наприклад, шлях з Берліна до Копенгагена скоротиться з семи до чотирьох годин, а з Мадрида до Лісабона — із дев’яти до трьох годин. Також оновлена мережа з’єднає Варшаву та Відень за 4 години 15 хвилин замість нинішніх семи з половиною.

У деяких випадках мова йде не лише про модернізацію, а й про створення нових маршрутів. Наприклад, буде відновлено сполучення між Афінами та Софією, що дозволить скоротити поїздку з 13 до 6 годин.

Єврокомісар з питань сталого транспорту Апостолос Ціцікостас наголосив, що така система “дасть громадянам реальну альтернативу літаку та авто”, забезпечивши швидкі, безпечні та екологічні подорожі. За його словами, “якщо людям надати спосіб подорожувати швидко і комфортно, вони оберуть поїзд”.

Загальні інвестиції до 2050 року можуть сягнути €540 мільярдів, але очікувана економічна віддача перевищить €750 мільярдів, враховуючи зниження рівня забруднення, менші витрати на автотранспорт та авіаперельоти, а також розвиток туристичних і ділових зв’язків у Європі.

Однак втілення плану буде складним. Єврокомісія визнає, що лише 10% фінансування забезпечено з європейського бюджету, решту мають профінансувати національні уряди та залізничні компанії. Крім того, успіх залежатиме не лише від швидкості поїздів, а й від доступності квитків та зручності бронювання.

На сьогодні високошвидкісні залізниці Європи часто вважають розкішшю для заможних пасажирів. Наприклад, євротунель між Лондоном і континентом залишається найдорожчим залізничним маршрутом на континенті. Єврокомісія визнала цю лінію “прикладом помилок минулого” — через відсутність конкуренції та інфраструктури на британському боці вона десятиліттями не могла розвиватися.

Ще одна ключова проблема — хаотичне ціноутворення на квитки. Вартість подорожі між Брюсселем і Кельном, наприклад, може суттєво різнитися залежно від того, де її придбати — у Deutsche Bahn чи у бельгійській SNCB.

Щоб усунути ці недоліки, Єврокомісія планує уніфікувати систему продажу квитків. Уже на початку 2026 року буде запропоновано законодавчі зміни, які дозволять бронювати єдині комбіновані квитки — наприклад, на подорож, що включає і переліт, і поїзд.

План також передбачає створення “другої руки” для потягів, щоб зменшити витрати операторів і прискорити впровадження нових ліній. Така система має забезпечити конкуренцію від самого старту, чого бракувало попереднім проектам.

Нові ініціативи є логічним продовженням стратегії TEN-T (Trans-European Transport Network), спрямованої на створення інтегрованої транспортної системи ЄС. Після десятиліття стагнації в розвитку залізниць — востаннє суттєві оновлення відбулися ще до 2014 року — Європа прагне зробити ставку саме на поїзди як найбільш екологічний вид міжміського транспорту.


Ця новина була опублікована у розділі: Європа, Аналітика, Подорожі, із заголовком: "Єврокомісія планує скоротити час подорожей поїздами вдвічі — нова ера швидкісних залізниць до 2040 року".

Матеріал підготував(-ла): Валерія Москаленко

Новину опубліковано: 07 листопада 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.