Європейський пошук ракет для захисту українського неба
Війна, що триває вже кілька років, дедалі більше демонструє: контроль над небом стає одним із ключових факторів виживання держави. Саме тому питання постачання ракет для протиповітряної оборони України сьогодні стоїть у центрі європейської політики безпеки. З цією метою єврокомісар з оборони та космосу Андрюс Кубілюс розпочав дипломатичну ініціативу, яку сам назвав «ракетним туром».
Першою зупинкою цього туру стала Польща — країна, яка відіграє важливу роль у формуванні нової архітектури оборони Європи. Саме тут Кубілюс провів переговори з польським міністром оборони Владиславом Косіняком-Камишем, обговорюючи перспективи масштабного виробництва ракет і підтримки української протиповітряної оборони.
Польща сьогодні розглядається як один із ключових центрів майбутньої європейської оборонної промисловості. Її стратегічне розташування, промисловий потенціал та активна підтримка України роблять Варшаву важливим партнером у створенні системи колективної безпеки на континенті.
Сам Кубілюс підкреслив, що «ракетний тур» не є символічним жестом. Його мета — сформувати довгострокову систему постачання озброєнь, яка дозволить Україні стабільно отримувати необхідні засоби протиповітряної оборони. Йдеться не лише про термінові поставки, а й про стратегічне планування на роки вперед.
Для Європи ця ініціатива означає значно більше, ніж просто допомогу Україні. Вона сигналізує про початок масштабної трансформації оборонної політики ЄС, де власне виробництво ракет і систем ППО стає питанням стратегічної незалежності.
Масштаби загрози для українського неба
Потреба України в ракетах для ППО зумовлена масштабом атак, які країна переживає щодня. За словами Кубілюса, лише протягом 2025 року Україна зазнала майже двох тисяч ракетних ударів. Серед них приблизно дев’ятсот становили балістичні ракети — одна з найскладніших цілей для систем протиповітряної оборони.
Балістичні ракети рухаються з величезною швидкістю та мають складну траєкторію, що значно ускладнює їх перехоплення. Саме тому для боротьби з ними використовуються високотехнологічні системи, зокрема американські комплекси Patriot.
Однак ефективність таких систем безпосередньо залежить від наявності достатньої кількості ракет-перехоплювачів. Без постійного поповнення запасів навіть найсучасніші комплекси не можуть забезпечити належний рівень захисту.
За оцінками європейських посадовців, лише протягом одного зимового сезону Україні знадобилося близько семисот ракет Patriot. Йдеться про ракети модифікацій PAC-2 та PAC-3, які використовуються для знищення складних повітряних цілей.
Цей показник наочно демонструє масштаби виклику. Фактично за чотири місяці Україна використала таку кількість ракет, яку американські виробники здатні виготовити приблизно за один рік.
Європейська відповідь і фінансування оборони
У відповідь на зростаючі загрози Європейський Союз почав готувати масштабну фінансову програму підтримки обороноздатності України. Планується, що у 2026–2027 роках на ці потреби буде спрямовано близько 60 мільярдів євро.
Ці кошти мають піти на фінансування трьох ключових напрямків: виробництва ракет, розвитку безпілотних систем та постачання артилерійських боєприпасів калібру 155 міліметрів збільшеної дальності. Саме ці види озброєнь визначають здатність української армії протистояти сучасним загрозам.
Серед цих трьох напрямків виробництво ракет виявилося найскладнішим завданням. Технологічна складність, висока вартість і обмежені виробничі потужності роблять цей сектор одним із найбільш проблемних для швидкого масштабування.
Саме тому «ракетний тур» Кубілюса має стратегічне значення. Він покликаний переконати європейські держави активніше інвестувати у виробництво ракет і розширення оборонної промисловості.
Фактично мова йде про формування нової оборонної економіки Європи, яка зможе не лише підтримувати Україну, а й забезпечувати безпеку самого Європейського Союзу.
Конкуренція за системи ППО у світі
Ситуацію ускладнює і глобальний контекст безпеки. Паралельно з війною в Україні загострюється ситуація на Близькому Сході, що також потребує значної кількості систем протиповітряної оборони.
Європейські дипломати дедалі частіше звертають увагу на те, що частина озброєння, яке могло б бути спрямоване до України, тепер розглядається для постачання іншим регіонам світу.
Зокрема країни Перської затоки також стикаються з атаками безпілотників та ракет, що змушує їх активно закуповувати системи ППО. Це створює додаткову конкуренцію за обмежені ресурси оборонної промисловості.
У цих умовах питання виробництва ракет стає глобальним викликом. Ринки озброєнь перевантажені замовленнями, а оборонні підприємства не встигають швидко нарощувати виробництво.
Саме тому європейські політики дедалі частіше говорять про необхідність створення власних масштабних виробничих ліній, які зможуть задовольнити потреби континенту.
Стратегічна необхідність тисяч ракет щороку
Підсумовуючи оцінки експертів і військових аналітиків, можна зробити висновок: Україні необхідно щонайменше дві тисячі ракет для систем ППО щороку. І це лише для того, щоб утримувати нинішній рівень захисту неба.
Ця цифра демонструє безпрецедентний масштаб сучасної війни. Вона також показує, наскільки важливою є підтримка міжнародних партнерів у забезпеченні обороноздатності України.
Кожна ракета-перехоплювач означає врятовані життя, збережені будинки та працюючу інфраструктуру. Саме тому питання постачання ракет сьогодні виходить далеко за межі військової стратегії — воно стає гуманітарним.
Ініціатива Кубілюса демонструє, що в Європі дедалі чіткіше усвідомлюють масштаб цього виклику. Захист українського неба розглядається як складова ширшої системи європейської безпеки.
Тому пошук ракет для України сьогодні — це не лише дипломатичні переговори. Це процес формування нової оборонної реальності Європи, де стабільність і безпека стають результатом спільних зусиль.
