Туристів та іноземців, які перебувають на Канарських островах, попередили про посилення небезпечного природного явища. Йдеться про каліму — густі хмари пилу, які вітер переносить із пустелі Сахара.
Згідно з новим дослідженням Інституту Пауля Шеррера (Швейцарія) та іспанського Інституту екологічної діагностики й досліджень води (IDAEA-CSIC), сахарський пил накриває Канарські острови вже не епізодично, а приблизно 146 днів на рік.
Це означає, що майже 40% усіх днів року жителі та гості архіпелагу змушені дихати повітрям із підвищеною концентрацією пилу.
Сахарський пил дедалі частіше досягає Європи
Автори дослідження зазначають, що за останнє десятиліття кількість пилу із Сахари, який потрапляє до південної Європи, зросла на 10–25%.
При цьому така тенденція спостерігається попри те, що країни Європейського Союзу суттєво скоротили рівень місцевого забруднення повітря завдяки жорсткішим екологічним вимогам до транспорту та промисловості.
Науковці пояснюють зростання кількості пилових бур насамперед зміною клімату.
Глобальне потепління, збільшення викидів парникових газів і поступове розширення пустельних територій Африки змінюють атмосферну циркуляцію. Через це гарячі повітряні маси, насичені пилом, дедалі частіше досягають європейських країн.
Найбільше потерпають саме Канарські острови
Дослідження показало, що найбільше від каліми страждають саме Канарські острови.
У середньому сахарський пил спостерігається тут близько 40% днів року.
Втім, проблема не обмежується лише архіпелагом.
На півдні материкової Іспанії пил із Сахари фіксують приблизно у 35% днів року, а на північному сході країни — у 25–30% випадків.
На думку фахівців, така тенденція свідчить про посилення впливу кліматичних змін на всю Південну Європу.
Вчені зафіксували рекордні «суперкаліми»
Особливе занепокоєння викликають події останніх років.
Експерти з якості повітря повідомили, що у 2020–2022 роках регіон пережив найпотужніші пилові бурі за всю історію спостережень.
Під час звичайної каліми концентрація твердих частинок PM10 становить від 200 до 400 мікрограмів на кубічний метр повітря.
Однак під час екстремальних пилових бур цей показник зростав до 600–1840 мікрограмів на кубічний метр.
Найвищий рівень забруднення повітря зафіксували на острові Гран-Канарія.
Чим небезпечний сахарський пил
Медики наголошують, що висока концентрація дрібнодисперсного пилу становить серйозну небезпеку для здоров'я.
Дослідження свідчать, що під час сильних пилових бур збільшується кількість госпіталізацій, а також зростає смертність від серцево-судинних захворювань і хвороб органів дихання.
Особливо небезпечним вплив каліми є для людей, які мають астму, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), серцеву недостатність та інші хронічні захворювання.
Крім того, фахівці Університетської лікарні Канарських островів встановили, що пацієнти із серцевою недостатністю, які зазнали впливу сахарського пилу до госпіталізації, переносили лікування значно важче.
Які симптоми може викликати каліма
За словами лікарів, вплив сахарського пилу здатний спричинити низку небезпечних симптомів.
Серед них:
сильний кашель;
утруднене дихання;
відчуття дискомфорту або болю у грудях;
подразнення слизових оболонок;
підвищений ризик розвитку респіраторних інфекцій.
Особливо обережними рекомендують бути дітям, людям похилого віку, вагітним жінкам і всім, хто має хронічні захворювання серцево-судинної або дихальної систем.
Туристам радять уважно стежити за прогнозами
Медики рекомендують місцевим жителям і туристам регулярно перевіряти прогнози Державного метеорологічного агентства Іспанії (AEMET), особливо у періоди підвищеної активності каліми.
Під час сильних пилових бур фахівці радять максимально обмежити перебування на відкритому повітрі, тримати вікна зачиненими, використовувати кондиціонери з фільтрами та уникати інтенсивних фізичних навантажень надворі.
Зміна клімату впливає не лише на здоров'я, а й на психіку
Науковці зазначають, що наслідки глобального потепління дедалі більше позначаються не лише на фізичному, а й на психологічному стані людей.
Раніше дослідження французького агентства Ademe показало, що дедалі більше молодих людей страждають від так званої екотривоги — постійного занепокоєння через зміни клімату.
У 2025 році такий стан відчували близько 33% людей віком від 15 до 24 років і 39% громадян віком від 25 до 34 років.
Фахівці вважають, що аномальна спека, дедалі частіші пилові бурі та інші екстремальні погодні явища лише посилюють тривогу, пов'язану з кліматичною кризою, роблячи цю проблему дедалі актуальнішою для жителів Європи.