В Україні готуються до одного з найочікуваніших рішень для тисяч військовослужбовців, які безперервно перебувають на службі з початку повномасштабної війни або навіть раніше. Міністр оборони Михайло Федоров повідомив про старт першого етапу часткового звільнення військових наприкінці 2026 року, наголосивши на важливому нюансі: указ президента про звільнення матиме пріоритет навіть над чинними контрактами.
Заява пролунала в інтерв’ю для ТСН і одразу привернула значну увагу як серед військових, так і серед їхніх родин. Адже питання демобілізації залишається одним із найбільш чутливих у суспільстві. Багато бійців перебувають на фронті вже четвертий рік поспіль, а частина захищає країну ще з 2014 року.
За словами Федорова, повноцінне одномоментне звільнення всіх військових, які воюють із 2022 року, наразі неможливе через ризики для обороноздатності держави. Саме ці люди сьогодні становлять основу української армії та мають колосальний бойовий досвід, без якого утримання позицій на фронті може стати значно складнішим.
Водночас держава визнає необхідність створення механізму справедливого виходу зі служби для тих, хто роками виконував бойові завдання. Саме тому розробляється система поступового звільнення, яка дозволить зберегти боєздатність війська та водночас дати військовим реальну перспективу повернення до цивільного життя.
Однією з головних новацій стане спеціальна формула визначення черговості звільнення. Вона базуватиметься на двох ключових показниках. Перший — загальний термін проходження військової служби, включаючи період з 2014 року. Другий — кількість днів безпосередньої участі у бойових діях.
Таким чином, перевагу отримають військовослужбовці, які найдовше перебувають у лавах Збройних сил та мають найбільший бойовий досвід. Саме вони можуть стати першими кандидатами на звільнення вже наприкінці поточного року.
Міністр навів приклад ситуації, коли військовий служить із 2022 року та має значну кількість бойових днів. У такому випадку він може потрапити до списків на звільнення вже у листопаді або грудні 2026 року.
Особливу увагу привернула заява про співвідношення нового механізму з чинними контрактами. Останнім часом активно обговорюється можливість укладання нових контрактів для військовослужбовців, які прагнуть отримати додаткові гарантії або фінансові стимули. Проте, як підкреслив Федоров, навіть якщо військовий підпише контракт на 24 місяці, це не позбавить його права на звільнення за рішенням держави.
Якщо людина відповідатиме критеріям демобілізації та потрапить до відповідної хвилі звільнення, дія президентського указу матиме першочергове значення. Іншими словами, військовослужбовець зможе залишити службу незалежно від того, що його контракт ще не завершився.
Для реалізації нового механізму Генеральний штаб ЗСУ отримає завдання координувати процес звільнення та формувати черговість кандидатів. Основою для ухвалення рішень стануть офіційні дані про тривалість служби та участь у бойових операціях.
Крім того, планується створення спеціального електронного калькулятора. За допомогою цього інструменту кожен військовий зможе самостійно оцінити свої перспективи та орієнтовно дізнатися, в якому місяці він може бути звільнений зі служби.
Ще одним важливим елементом майбутньої системи стане захист звільнених військових від негайного повторного призову. Для них передбачать шестимісячну відстрочку від мобілізації після демобілізації.
Більше того, держава планує врахувати інтенсивність участі у бойових діях. За кожен день безпосереднього виконання бойових завдань військовослужбовець отримуватиме додатковий день відстрочки від можливого повторного призову. Таким чином, люди, які тривалий час перебували на передовій, матимуть більше часу для відновлення, адаптації та повернення до мирного життя.
Водночас у Міністерстві оборони наголошують, що темпи звільнення залежатимуть від безпекової ситуації та потреб армії. Щомісячна кількість демобілізованих може змінюватися залежно від обстановки на фронті, рівня комплектування підрозділів та можливих мобілізаційних дій з боку Росії.
Фактично йдеться про спробу знайти баланс між двома надзвичайно важливими завданнями. З одного боку, держава повинна зберігати боєздатність армії в умовах триваючої війни. З іншого — не може ігнорувати втому та виснаження людей, які роками перебувають на військовій службі та несуть основний тягар оборони країни.
Для багатьох військовослужбовців заява про початок поетапного звільнення стала першим за тривалий час сигналом про те, що держава працює над механізмом повернення захисників до мирного життя. Саме тому майбутня система демобілізації може стати одним із найважливіших кадрових рішень у секторі оборони за весь період повномасштабної війни.
