Кремль вітає «зрушення» в ЄС: чи справді Європа готова знову говорити з Москвою

Росія заявляє про готовність Італії, Франції та Німеччини відновити діалог щодо України. Але за дипломатичними формулами ховається глибокий розкол у Європі — і стратегічна пастка, якої бояться союзники Києва.



Заява Кремля про «значний зсув» у позиції окремих країн Європейського Союзу щодо відновлення діалогу з Москвою стала черговим інформаційним сигналом на тлі затяжної війни проти України. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що слова лідерів Італії, Франції та Німеччини «відповідають тому, як Росія бачить еволюцію ситуації», фактично представивши їх як дипломатичну перемогу Москви.

У Кремлі не приховують задоволення. Пєсков окремо наголосив, що Велика Британія залишається на «радикальній позиції», натякаючи на ізоляцію Лондона в європейських дискусіях. Водночас Москва підкреслює: з Вашингтоном діалог триває, а з європейськими столицями — ні. Саме це, за оцінкою газети Дейком, і є ключовою метою російської риторики — розділити Захід на «переговорників» і «радикалів».

Формальним приводом для заяв Кремля стали коментарі кількох європейських лідерів. Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні на початку місяця сказала, що Європі варто відновити діалог із Росією, щоб посилити власний вплив на переговори щодо України. Вона навіть запропонувала призначити спеціального представника ЄС для прямих контактів із президентом РФ Володимир Путін.

Французький президент Еммануель Макрон у грудні також говорив про можливість «повноцінного діалогу» з Москвою, якщо найближчим часом не вдасться досягти стійкого миру для України. Ці слова стали продовженням його давньої лінії — шукати формули безпеки в Європі з урахуванням Росії, а не без неї.

До цього хору приєдналася й Німеччина. За повідомленнями німецьких медіа, канцлер Фрідріх Мерц назвав Росію «європейською країною» та висловив надію на «ребалансування» відносин між ЄС і Москвою в майбутньому. У Кремлі ці слова сприйняли як підтвердження власної тези: Європа втомилася від конфронтації.

Втім, така інтерпретація далеко не поділяється всіма союзниками України. Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер заявила, що не бачить жодних доказів готовності Росії до миру. За її словами, Лондон не вважає момент придатним для «перезавантаження» контактів із Москвою, поки тривають удари по українських містах.

Цей розрив у підходах виявляє глибшу проблему. За підрахунками редакції Дейком, будь-який «діалог» без зміни поведінки РФ несе ризик повторення сценарію 2014–2021 років, коли переговори співіснували з поступовою легітимацією агресії. Саме тому Київ і низка східноєвропейських столиць сприймають такі сигнали з Парижа чи Рима з насторогою.

Кремль, зі свого боку, намагається подати ситуацію як історичний перелом. Пєсков говорить про «стратегічне бачення» європейських лідерів, однак водночас визнає: реального діалогу з ЄС наразі немає. Це означає, що Москва поки що працює не з дипломатією, а з очікуваннями та інформаційним полем.

Важливо й те, що всі згадані європейські заяви містять застереження. Ні Мелоні, ні Макрон, ні Мерц не говорили про поступки Росії чи визнання окупації українських територій. Йдеться радше про пошук інструментів впливу, а не про зміну принципів. Проте Кремль свідомо ігнорує ці нюанси, просуваючи просту формулу: «Європа хоче говорити».

Для України така риторика небезпечна. На тлі активних бойових дій і руйнування енергетичної інфраструктури будь-які розмови про «перезавантаження» без чітких умов можуть послабити санкційний тиск і знизити мотивацію до військової допомоги. Саме цього, як вважають аналітики Дейком, і прагне Москва — виграти час і простір для маневру.

Водночас не варто ігнорувати внутрішньоєвропейський контекст. Втома від війни, економічний тиск і політичні цикли підштовхують окремі уряди до пошуку «виходу». Але питання в тому, якою буде ціна такого виходу — і для України, і для самої Європи.

У підсумку слова Пєскова радше відображають бажане, ніж реальне. Європейський Союз не має єдиної позиції щодо відновлення діалогу з Москвою, а будь-який контакт наразі залишається умовним і обережним. Та сама дискусія показує: Кремль уважно стежить за найменшими тріщинами в європейській єдності — і намагається перетворити їх на політичний інструмент.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, із заголовком: "Кремль вітає «зрушення» в ЄС: чи справді Європа готова знову говорити з Москвою".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 17 січня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Мати дочекалася»: як відео з 11-річною донькою за кермом стало проблемою для депутатки

Публікація депутатки зі «Слуги народу» з Кривого Рогу викликала реакцію поліції, штраф і нову дискусію про межу між приватним контентом та відповідальністю публічних осіб

Світові ціни на м’ясо досягли історичного максимуму

Дефіцит худоби, попит Китаю та роль Бразилії штовхають глобальний ринок до нової хвилі подорожчання

iOS 26.5: Apple відкриває екосистему й змінює правила безпеки повідомлень

Нове оновлення для iPhone принесло захищені RCS-чати, підготовку до реклами в Maps і перші поступки Apple під тиском європейських регуляторів.

Мендель, Карлсон і старий сценарій про «готовність здати Донбас»

Колишня речниця Зеленського заявила, що у 2022 році президент нібито був готовий віддати Донбас Росії. В Офісі президента відповіли різко — і не лише по суті заяви, а й щодо самої Мендель.

Обшуки в Ужгородському ТЦК: підозри у корупції, скандали та нові питання до системи мобілізації

Уранці 15 травня правоохоронці провели обшуки в Ужгородському центрі комплектування в межах справи про можливе хабарництво, що знову привернуло увагу до проблем у роботі військкоматів, умов утримання мобілізованих та рівня довіри суспільства до процесів мобілізації.

Застава у 140 мільйонів: як справа Єрмака оголила нові зв’язки, вплив і роль Реброва в резонансному рішенні суду

Гучна справа навколо колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака набирає нових обертів: після рішення суду про тримання під вартою з можливістю застави у 140 мільйонів гривень частину коштів уже внесено, а серед тих, хто долучився, виявився відомий у спортивному середовищі Сергій Ребров

Європейські новини:

Меркель повертають у гру: чому Європа знову шукає “стару школу” для діалогу з Кремлем

У Брюсселі та Берліні дедалі активніше обговорюють фігуру посередника для можливих контактів із Москвою. І саме Ангела Меркель раптово повертається в центр великої геополітичної дискусії.

PURL під тиском: чому Європа почала сумніватися у військовій схемі США

Війна на Близькому Сході, дефіцит Patriot і внутрішні суперечки у Вашингтоні створюють для України новий ризик — нестабільність навіть тих поставок зброї, які вже були погоджені союзниками.

Patriot на межі: чому Європа не готова віддати Україні останні ракети

Дефіцит перехоплювачів PAC-3 оголив головну проблему західної системи безпеки — союзники підтримують Україну, але не готові ризикувати власним небом.