Ніколас Мадуро, багаторічний лідер Венесуели, був доставлений до Нью-Йорка після масштабної військової операції США, яка фактично завершилася його усуненням від влади.
Американська адміністрація перевела кризу з політичної площини у кримінально-юридичну, висунувши обвинувачення у наркотрафіку та незаконному обігу зброї.
За даними американських посадовців, операція тривала трохи більше двох годин і включала понад 150 літаків, які придушили систему ППО.
Спецпідрозділи висадилися у Каракасі вночі та захопили Мадуро разом із його дружиною. Це стало кульмінацією багатомісячного тиску з боку адміністрації Трампа.
Венесуельська сторона заявляє про щонайменше 40 загиблих, серед яких цивільні та військові. Ці дані різко контрастують із заявами Вашингтона про «точкову» операцію.
Загибель мирних мешканців одразу перетворила арешт Мадуро на предмет міжнародної критики та внутрішнього страху в самій Венесуелі.
Сусіди намагаються допомогти постраждалим від страйку в Катія-ла-Мар, Венесуела, у суботу — Через The New York Times
Після рейду Дональд Трамп публічно заявив, що США «керуватимуть країною» до моменту «безпечного та належного переходу влади».
Формулювання пролунало як сигнал про можливе довгострокове втручання без чітких часових меж, що одразу викликало паралелі з Іраком та Афганістаном.
Водночас американські війська фактично не з’явилися на вулицях Венесуели. Державні інституції продовжили роботу, а найближче оточення Мадуро залишилося на своїх місцях.
Це створило парадокс: формально президент заарештований, але система влади не демонтована.
Віцепрезидентка Делсі Родрігес, яка була приведена до присяги як тимчасова лідерка, виступила з різкою заявою. Вона назвала дії США незаконним вторгненням і наголосила, що Мадуро залишається єдиним легітимним президентом. Така позиція поставила під сумнів контроль Вашингтона над ситуацією.
Віце-президентка Венесуели Делсі Родрігес, нині тимчасова лідерка країни, виступає на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку у 2019 році — Бріттані Ньюман
Опозиція також не отримала бажаного результату. Марія Коріна Мачадо закликала негайно визнати президентом Едмундо Гонсалеса, якого незалежні спостерігачі вважають переможцем виборів.
Проте Дональд Трамп не підтримав цей сценарій, заявивши, що опозиція не має достатньої підтримки.
Ключовим мотивом дій США стала нафта. Трамп відкрито говорив про намір повернути американські компанії до венесуельських родовищ і «зробити країну прибутковою».
У цьому контексті арешт Мадуро виглядає не лише політичним, а й економічним кроком, спрямованим на контроль енергоресурсів.
Заяви про те, що попередні уряди Венесуели «вкрали американську нафту», фактично означають перегляд наслідків націоналізації галузі.
Для Каракаса це означає ризик втрати суверенного контролю над стратегічним сектором, що лише підсилює антиамериканські настрої.
Ось що потрібно знати про венесуельську нафтову промисловість, яку, за словами Трампа, він відродить — Примітка: Дані показують оцінки доведених запасів нафти на 2025 рік.Джерело: Журнал «Нафта і газ».
Очевидці кажуть, що вибухи в Каракасі стихли, але над містом все ще часто чути шум від військових літаків — Федеріко Парра
Юридичний процес у Нью-Йорку додає ще один вимір. Мадуро буде утримуватися у федеральному слідчому ізоляторі, а судовий розгляд може тривати роками.
Це дозволяє США утримувати його як політичний і юридичний важіль у переговорах щодо майбутнього Венесуели.
Для самих венесуельців ситуація виглядає загрозливою. Відсутність чіткого плану переходу влади, збереження старої еліти та зовнішній тиск створюють атмосферу невизначеності. Багато хто боїться хаосу, зростання насильства та економічного колапсу.
Міжнародна реакція також неоднозначна. Частина союзників США уникає відкритої підтримки, остерігаючись прецеденту силового усунення глави держави. Для Латинської Америки це болісне нагадування про епоху інтервенцій і змін режимів за участі Вашингтона.
Венесуельці в Кукуті, Колумбія, святкують захоплення пана Мадуро в суботу — Федеріко Ріос
Для Трампа венесуельська операція стала демонстрацією сили і водночас тестом для його концепції «America First». З одного боку, він апелює до боротьби з наркотиками та злочинністю, з іншого — фактично бере на себе відповідальність за майбутнє чужої держави.
Питання в тому, чи готові США нести цю відповідальність. Якщо «керування» Венесуелою затягнеться, політичні та людські витрати можуть підірвати підтримку всередині Америки і перетворити швидку перемогу на затяжну кризу.
Таким чином, арешт Мадуро і його поява в Нью-Йорку — це лише початок нового етапу. Попереду боротьба за нафту, легітимність влади і вплив у регіоні.
І головне питання для венесуельців залишається відкритим: хто і в чиїх інтересах насправді керуватиме країною завтра.
