Світова транспортна система переживає одну з найбільших трансформацій за останні десятиліття. Китай і Казахстан активно просувають ідею розширення Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (ТМТМ), який має стати альтернативним шляхом доставки вантажів до Європи без використання російської території.
Загальна довжина маршруту перевищує 4 250 кілометрів. Він проходить через Казахстан, акваторію Каспійського моря, Азербайджан, Грузію та Туреччину, формуючи складну, але стратегічно важливу логістичну систему між Азією та Європою. Найдовша ділянка коридору припадає саме на територію Казахстану, який фактично стає ключовим транзитним центром нового транспортного маршруту.
За даними Служби зовнішньої розвідки України, головною причиною активного розвитку цього проєкту є прагнення великих економік зменшити залежність від російських транзитних шляхів. У повідомленні зазначається, що логістика через ТМТМ є складнішою, ніж традиційний маршрут через Росію, адже включає залізничні перевезення, морські переправи, портову інфраструктуру та багаторівневі митні процедури між різними країнами.
Попри складність, Китай і Казахстан розглядають цей маршрут як стратегічно перспективний. Серед ключових факторів — геополітичні ризики, санкційний тиск на Росію та зростаюча потреба у більш гнучких і безпечних логістичних коридорах.
Казахстан уже заявив про масштабні інвестиції в розвиток інфраструктури. Компанія «Казахстанські залізниці» (KTZ) планує спрямувати близько 10 мільярдів доларів США на модернізацію залізничних вузлів, портів і терміналів до 2030 року. Це має суттєво підвищити пропускну здатність маршруту та зменшити «вузькі місця» у логістичному ланцюгу.
У межах цих планів у 2026 році передбачено будівництво приблизно 900 кілометрів нових залізничних колій. Зокрема, близько 300 кілометрів припадатиме на ділянку Аягоз – Бахти, що дозволить створити третій залізничний перехід на кордоні з Китаєм. Це, за розрахунками, має збільшити пропускну здатність напрямку з 55 до 100 мільйонів тонн вантажів на рік до 2030 року.
Окрему увагу приділяють розвитку морської складової маршруту. Щоб усунути логістичні обмеження на Каспійському морі, Казахстанські залізниці планують інвестувати понад 100 мільйонів доларів у придбання шести нових вантажних суден. Вони працюватимуть на маршрутах між портами Актау, Курик та Баку, забезпечуючи стабільне морське сполучення.
Паралельно з інфраструктурним розвитком компанія готується до масштабної фінансової реформи. У 2026 році KTZ планує первинне публічне розміщення акцій (IPO), яке може відбутися на біржах у Лондоні, Гонконгу та Казахстані. Залучені кошти планується спрямувати на оновлення рухомого складу та подальше розширення транспортних маршрутів.
Статистика вже демонструє динамічне зростання обсягів перевезень ТМТМ. За даними профільної асоціації, у 2023 році обсяг вантажів становив 2,76 млн тонн, у 2024 році — 4,48 млн тонн, а у 2025 році — 4,12 млн тонн. У першому кварталі 2026 року через маршрут уже пройшли близько 173 поїздів, кожен із яких складався приблизно з 55 контейнерів.
Кінцеві цілі розвитку коридору також виглядають амбітно. Казахстанські залізниці планують довести річний обсяг перевезень до 600 поїздів, а у 2027 році цей показник може зрости ще приблизно на 67%. У разі виходу маршруту на повну потужність аналітики прогнозують суттєве переформатування глобальної логістики.
Експерти зазначають, що розвиток Транскаспійського коридору потенційно може зменшити роль Росії як основного транзитного мосту між Азією та Європою. У довгостроковій перспективі це означає перерозподіл мільярдних потоків у міжнародній торгівлі та посилення значення країн Каспійського регіону як нових логістичних центрів.
Таким чином, новий транспортний маршрут не лише змінює логістику, а й стає елементом ширших геополітичних зрушень, де економічні інтереси дедалі частіше визначають стратегічні рішення держав.
