Міністр оборони Венесуели Володимир Падріно Лопес жорстко відреагував на операцію США із захоплення Ніколаса Мадуро. У промові він відкинув тезу, що Вашингтон «керуватиме» країною, і заявив про грубе порушення суверенітету Венесуели.
Падріно Лопес назвав дії США «актом глибокої злоби» та зажадав негайного звільнення Мадуро і Сілії Флорес. Він підкреслив, що йдеться не лише про арешт, а про силове втручання в політичний центр Каракаса.
Окремо міністр визнав, що під час рейду загинула значна частина охорони Мадуро. Це ключовий сигнал: удар був спрямований на найближче силове кільце навколо лідера, а не тільки на його фізичне вилучення з країни.
За словами високопосадовця Венесуели, загальна кількість загиблих зросла до 80, серед них є військові та цивільні. Американська сторона заявляє про відсутність загиблих серед своїх військовослужбовців, що підсилює контраст у втратax.
Падріно Лопес заявив, що венесуельська армія гарантує керованість держави та збереже внутрішній порядок. Він пообіцяв використати всі можливості для військової оборони, стабілізації та підтримання миру, акцентуючи на мобілізації інститутів.
У цій же промові він підтвердив, що Делсі Родрігес як виконувачка обов’язків президента отримує всі атрибути, обов’язки та повноваження глави держави. Це спроба показати безперервність влади та швидко закрити вакуум управління.
Попри формальне делегування, риторика Каракаса лишається максимально жорсткою. Падріно Лопес публічно назвав Мадуро «конституційним» і «легітимним» президентом, а Родрігес повторила формулу про «єдиного президента», фіксуючи лінію спротиву.
Силуети людей на мосту на тлі диму, що піднімається біля форту Тіуна, після того, як США завдали удару по Венесуелі та захопили її президента Ніколаса Мадуро, Каракас, Венесуела, 3 січня 2026 року — Леонардо Фернандес
Така подвійність — практичне управління без відмови від символічної легітимності — дає режиму простір маневру. Внутрішній аудиторії продають картину незламності, зовнішнім гравцям сигналізують, що Каракас не визнає нав’язаних правил гри.
Вашингтон, навпаки, робить ставку на примус через вимоги та контроль важелів. Держсекретар Марко Рубіо заявив, що Білий дім оцінюватиме не заяви на пресконференціях, а дії: чи припиниться наркотрафік і чи будуть проведені зміни.
Рубіо також дав зрозуміти, що публічну жорсткість Делсі Родрігес США готові «проковтнути», якщо вона виконає вимоги Вашингтона. Така логіка фактично розділяє риторику й реальну поведінку, підштовхуючи до кулуарних угод під тиском.
Дональд Трамп посилив тиск персонально, пригрозивши Родрігес «дуже великою ціною», якщо вона не зробить «правильно». Формула «можливо, більшою, ніж для Мадуро» — це спроба залякати еліти та розхитати внутрішню лояльність у перехідний момент.
Для Венесуели головний ризик тепер — розрив між заявленим суверенітетом і реальною здатністю контролювати ситуацію. Високий рівень втрат, загибель охорони Мадуро та шантаж санкціями створюють умови, де помилка може запустити каскад насильства.
Події в Каракасі формують небезпечний прецедент для регіону: силове вилучення лідера, спірна легітимність тимчасової влади та зовнішні ультиматуми. Якщо протистояння затягнеться, країна може отримати не перехід, а новий виток авторитарної стабілізації.
Директор ЦРУ Джоном Реткліффом та державним секретарем США Марко Рубіо із Трампом, які спостерігають за військовою операцією США у Венесуелі, 3 січня 2026 року — @realDonaldTrump / Truth Social