НАТО чи нейтралітет? Сусід України зробив гучну заяву про Альянс на тлі війни та загроз безпеці

Попри війну біля своїх кордонів та постійне зростання безпекових ризиків у регіоні, влада Молдови не готова говорити про вступ до НАТО. Глава МЗС країни пояснив, чому Кишинів не може ухвалити стратегічне рішення без підтримки громадян, і що насправді стоїть за прагненням зберегти нейтральний статус.



Молдова, яка межує з Україною та безпосередньо відчуває наслідки війни в регіоні, наразі не розглядає можливість вступу до НАТО. Таку позицію офіційного Кишинева озвучив міністр закордонних справ країни Міхай Попшой під час ефіру аналітичної програми Eurosecuritate. Його слова вкотре продемонстрували складність безпекового вибору, перед яким сьогодні стоїть молдовське суспільство.

За словами глави зовнішньополітичного відомства, питання членства в Північноатлантичному альянсі залишається надзвичайно чутливим для громадян країни. Саме тому влада не може просувати настільки важливі рішення без чіткої підтримки більшості населення. Навіть в умовах війни поруч із кордонами та постійних викликів для регіональної безпеки керівництво держави змушене враховувати суспільні настрої.

Попшой наголосив, що стратегічні рішення такого масштабу мають спиратися на демократичний мандат. Він підкреслив, що без суспільного консенсусу будь-які кроки щодо перегляду зовнішньополітичного курсу можуть лише поглибити внутрішні суперечності та спричинити нові політичні конфлікти.

Водночас сам міністр не приховує власних переконань. Він відкрито заявив про підтримку європейського та євроатлантичного напрямків розвитку країни. На його думку, саме НАТО сьогодні є найефективнішою системою колективної безпеки у світі та здатне забезпечити реальні гарантії захисту держав-членів.

Заява Попшоя пролунала на тлі безпрецедентних змін у безпековій архітектурі Європи. Після початку повномасштабної війни Росії проти України багато країн переглянули власні підходи до оборони та міжнародних союзів. Найяскравішими прикладами стали Фінляндія та Швеція, які після десятиліть нейтралітету вирішили приєднатися до Альянсу. Однак для Молдови цей шлях виявляється значно складнішим.

Однією з причин є закріплений у Конституції нейтральний статус країни. Для багатьох громадян нейтралітет залишається важливим елементом державної політики та запорукою уникнення втягування у військові конфлікти. Саме тому будь-які розмови про вступ до НАТО часто викликають гострі дискусії в суспільстві.

Соціологічні дослідження підтверджують обережне ставлення населення до перспективи членства в Альянсі. Згідно з останнім опитуванням компанії iData, проти вступу Молдови до НАТО виступають 54,5% громадян. Натомість підтримують такий крок лише 33,6% респондентів. Ці цифри свідчать про суттєвий розрив між баченням частини політичної еліти та настроями значної частини суспільства.

Експерти зазначають, що на громадську думку впливають одразу кілька факторів. Серед них — історична спадщина радянського минулого, активні інформаційні кампанії різних політичних сил, економічні проблеми та побоювання щодо можливих наслідків зміни геополітичного курсу. Для багатьох громадян питання безпеки тісно пов'язане не лише з військовими аспектами, а й зі стабільністю економіки та рівнем життя.

Попри небажання говорити про вступ до НАТО, Кишинів продовжує активно розвивати співпрацю із західними партнерами. Молдова поглиблює відносини з Європейським Союзом, отримує підтримку у сфері модернізації державних інституцій та бере участь у різноманітних програмах співробітництва з країнами Заходу. Таким чином влада намагається зміцнювати безпеку та стійкість держави без формального перегляду нейтрального статусу.

Події останніх років показали, що питання національної безпеки для Молдови набуває дедалі більшого значення. Війна в Україні стала потужним нагадуванням про те, наскільки швидко можуть змінюватися геополітичні реалії та наскільки важливою є готовність держави реагувати на нові виклики. Саме тому дискусія про майбутнє країни, її зовнішньополітичний курс та можливі гарантії безпеки навряд чи зникне з порядку денного найближчим часом.

Наразі офіційний Кишинів демонструє обережність і не поспішає з кардинальними рішеннями. Влада визнає необхідність зміцнення безпеки країни, але водночас наголошує: будь-які зміни мають відбуватися лише за підтримки громадян. Тому питання вступу до НАТО залишається відкритим, а його вирішення напряму залежатиме від того, як змінюватимуться настрої в молдовському суспільстві та безпекова ситуація в регіоні.


Ця новина була опублікована у розділі: Політика, Думка, Аналітика, із заголовком: "НАТО чи нейтралітет? Сусід України зробив гучну заяву про Альянс на тлі війни та загроз безпеці".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 03 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Дійдемо до кожного й оцінимо, хто чим займався»: командир БПЛА Федоренко заявив про зростання «культу ухилянства»

В Україні посилюється суспільна напруга довкола мобілізації, а військові фіксують зростання негативного ставлення до процесів комплектування армії. Командир підрозділу ударних безпілотників Юрій Федоренко заявив, що так званий «культ ухилянства» шкодить обороноздатності країни.

Скандал через намети в метро Києва: чи можуть їх заборонити під час повітряних тривог

У Києві розгорілася дискусія щодо використання наметів у метро під час нічних повітряних тривог. У КМВА заявили, що питання складне та потребує обговорення, і не виключили можливого запровадження обмежень, щоб забезпечити комфорт і безпеку всіх людей в укриттях.

«Прокляте перехрестя» Києва: смертельна ДТП у Солом’янському районі шокувала мешканців

Трагічна аварія у Солом’янському районі Києва, де легковик на великій швидкості вилетів із дороги та врізався в підземний перехід, знову привернула увагу до одного з найнебезпечніших місць столиці.

Українцям можуть заблокувати права і картки: у Раді заговорили про новий жорсткий механізм для «ухилянтів»

У Верховній Раді та Міністерстві оборони України обговорюють можливість створення реєстру осіб, які ігнорують повістки, з подальшим блокуванням банківських карток і водійських посвідчень. Ініціатива може стати частиною нової системи мобілізаційного контролю, що передбачає посилення відповідальності

«170 мільйонів зникли в ланцюгу угод»: на Миколаївщині викрили масштабну схему розкрадання на будівництві ГАЕС

НАБУ і САП заявили про викриття корупційної схеми на Ташлицькій гідроакумулювальній електростанції, через яку державі, за попередніми оцінками, завдали збитків майже на 170 мільйонів гривень під час реалізації великого енергетичного проєкту.

Chrome знову “монстр ринку”: названо браузери 2026, що тримають інтернет у своїх руках — хто насправді №1

Statcounter опублікував свіжу аналітику за літо 2026 року, і картина виглядає майже незмінною: Google Chrome продовжує домінувати у світі та в Україні, тоді як конкуренти ділять між собою залишки ринку, а мобільний сегмент ще більше закріплює двовладдя Chrome і Safari.

Європейські новини:

Україна за крок до історичного рішення: Мерц закликав ЄС негайно розпочати переговори про вступ

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європейський Союз більше не повинен відкладати початок практичних переговорів щодо членства України. Попри суперечки між Києвом і Будапештом, Берлін наполягає: двосторонні питання мають вирішуватися окремо, а європейська інтеграція України повинна рухатися

Скандал набирає обертів: у Польщі закликали заблокувати вступ України до ЄС через рішення щодо «Героїв УПА»

Гучна заява польських політиків загострила старі історичні суперечки між Варшавою та Києвом. Після присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування «імені Героїв УПА» лідери ультраправих сил у Польщі закликали не лише блокувати євроінтеграцію України

Гучний скандал навколо дрона в Румунії: Міноборони спростувало заяву президента про українську ППО

Після падіння російського ударного безпілотника на житловий будинок у румунському Галаці між керівництвом країни виникли розбіжності щодо причин інциденту. Міністерство оборони не змогло підтвердити слова президента про те, що дрон змінив курс через дії української протиповітряної оборони, наголосив