Небезпечний делікатес: як зростання споживання бушміту в Нігерії загрожує здоров’ю і природі

Популярність м’яса диких тварин у містах Нігерії зростає, викликаючи тривогу лікарів і екологів.



Під імпровізованим навісом на околиці Абуджі місцеві продавці готують на вугіллі шматки м’яса, яке відрізняється від звичних для Заходу страв. Замість яловичини чи курятини — антилопа, кажан, варан або дикобраз. Для нігерійців це традиційний делікатес, відомий як бушміт. Попри офіційну заборону торгівлі, попит на нього різко зріс у містах.

Ще донедавна бушміт залишався переважно сільським явищем, але нині його споживають не лише мешканці сіл, а й жителі мегаполісів. За даними Wildlife Conservation Society, понад дві п’ятих міських нігерійців скуштували його за останній рік, що майже вдвічі більше, ніж у 2018 році. М’ясо диких тварин продають поруч із легальною худобою на ринках, а тіньовий обіг бушміту у світі оцінюється Всесвітнім банком у $7,8–10 мільярдів щорічно.

Проте лікарі попереджають: традиція може перетворитися на масштабну загрозу здоров’ю. Всесвітня організація охорони здоров’я нагадує, що три чверті нових інфекційних захворювань виникли від контакту з тваринами. Спалах Еболи 2014 року пов’язують із вживанням кажанів, а COVID-19, за припущеннями вчених, теж має зоонозне походження. «Це не лише локальна проблема, а потенційна глобальна небезпека», — зазначає віцепрезидент Нігерійської медичної асоціації Ушакума Анемга.

Загроза посилюється умовами торгівлі. М’ясо розрубують просто неба, без санітарного контролю та захисного одягу. За словами дослідниці зоонозних хвороб Нусірат Елелу, саме обробка туш створює «тихі шляхи» для нових інфекцій. Хоча країна вдосконалила систему реагування на спалахи, механізми раннього виявлення небезпечних хвороб досі ненадійні. «Ми сидимо на бомбі сповільненої дії», — попереджає науковиця.

Окрім ризиків для здоров’я, бушміт загрожує біорізноманіттю. Професор Університету Уйо Едем Еніанг стверджує, що мисливці винищують усе підряд — від кроликів до слонів. За його словами, деякі види можуть зникнути безповоротно. Мисливців приваблюють високі ціни: рідкісний звір може коштувати понад мільйон найр, що стимулює безконтрольне винищення.

Попри законодавчу заборону вбивати захищені види, контроль залишається слабким. Продавці часто видають м’ясо рідкісних тварин за дозволену дичину, а поліція й митники нерідко не здатні відрізнити види. Самі ж правоохоронці іноді входять до кола покупців. Навіть збільшені штрафи до пів мільйона найр та загроза п’яти років ув’язнення не зупиняють торгівців.

Мисливці, як-от Оладосу Аделані із півдня країни, визнають: клієнтами стають усі — від місцевих чиновників до силовиків. Для них це джерело доходу, яке важко замінити. Таким чином, боротьба з нелегальною торгівлею стає ще складнішою.

Нігерійський приклад ілюструє глобальну дилему: традиційна їжа та культурна спадщина проти ризику нових пандемій і втрати дикої природи. Якщо влада не посилить контроль і не створить альтернатив для мисливців, країна може опинитися перед подвійною кризою — санітарною й екологічною.


Ця новина була опублікована у розділі: Африка, із заголовком: "Небезпечний делікатес: як зростання споживання бушміту в Нігерії загрожує здоров’ю і природі".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 04 вересня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.