Нічний ритм життя під прицілом науки: чому пізнє засинання може підвищувати ризик хвороб серця та інсульту

Звичка лягати спати після опівночі, характерна для так званих «сов», дедалі частіше привертає увагу науковців. Масштабне дослідження показало зв’язок між вечірнім хронотипом, станом серцево-судинної системи та способом життя сучасної людини.



Вечірній хронотип, або ж популярне визначення «сова», довгий час сприймався як особливість характеру чи індивідуальний стиль життя. Дехто почувається найпродуктивнішим у темну пору доби, відкладає сон до пізньої ночі та важко прокидається зранку. Проте нові наукові дані свідчать, що такий ритм може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайна втома чи недосипання.

Масштабне дослідження, опубліковане у Journal of the American Heart Association, привернуло увагу до зв’язку між хронотипом людини та станом її серцево-судинного здоров’я. У ньому були проаналізовані дані понад 322 тисяч учасників віком від 39 до 74 років з Англії, Шотландії та Уельсу. Така вибірка дала змогу вченим не лише оцінити загальні тенденції, а й виявити глибші закономірності.

Учасники дослідження самостійно визначали свій добовий ритм, обираючи між ранковим, проміжним та вечірнім типами. Саме люди з вечірнім хронотипом продемонстрували вищі показники ризику розвитку серцевих захворювань. На думку науковців, ключову роль тут відіграє розбіжність між внутрішнім біологічним годинником та соціальними вимогами, зокрема стандартним робочим графіком.

Ця невідповідність змушує організм постійно працювати у стані напруження. Хронічний дефіцит сну, порушення гормонального балансу та нестача ранкового світла поступово виснажують серцево-судинну систему. У результаті підвищується ймовірність розвитку гіпертонії, порушень обміну речовин і запальних процесів у судинах.

Окрему увагу дослідники звернули на поведінкові чинники. Люди, які ведуть нічний спосіб життя, частіше мають нездорові звички. Нерегулярне харчування, пізні перекуси, низький рівень фізичної активності та куріння стають додатковими факторами ризику. У поєднанні з порушеним режимом сну вони створюють небезпечний фон для серця.

Статистичні дані виглядають тривожно. У людей з вечірнім типом добового ритму ймовірність поганого стану серцево-судинної системи була приблизно на 79% вищою. Ризик серцевого нападу або інсульту зростав у середньому на 16%. Особливо вразливою групою виявилися жінки, для яких наслідки пізнього засинання можуть бути ще серйознішими.

Втім, науковці наголошують, що вечірній хронотип не є вироком. Навіть якщо людина природно активніша вночі, вона може значно знизити ризики для здоров’я. Ключовим фактором є якість і регулярність сну. Стабільний час засинання і пробудження допомагає організму краще адаптуватися до щоденних навантажень.

Важливу роль відіграє і ранкове світло. Природне освітлення зранку сприяє синхронізації біологічного годинника та позитивно впливає на рівень гормонів, що регулюють сон і бадьорість. Навіть коротка прогулянка на свіжому повітрі може мати відчутний ефект.

Регулярна фізична активність також залишається одним із найефективніших способів підтримки здоров’я серця. Вона допомагає контролювати артеріальний тиск, рівень холестерину та цукру в крові. Для «сов» особливо важливо знайти час для руху протягом дня, навіть якщо пік енергії припадає на вечір.

Окремо варто згадати про відмову від куріння. За словами провідного автора дослідження Сіни Кіанерсі, саме цей крок залишається одним із найдієвіших у довгостроковому захисті серцево-судинної системи. У поєднанні зі здоровим сном та активним способом життя він здатен суттєво знизити ризик небезпечних ускладнень.

Цікаво, що попередні дослідження також вказували на зв’язок нічного способу життя з психічним здоров’ям. Люди, які регулярно засиджуються допізна, частіше стикаються з симптомами депресії та емоційного виснаження. Це ще раз підкреслює, що режим сну впливає не лише на самопочуття, а й на загальний стан організму.

Отже, вечірній хронотип — це не просто звичка чи особливість характеру, а фактор, який потребує усвідомленого підходу. Сучасна наука дедалі чіткіше показує, що гармонія між внутрішнім ритмом і способом життя має вирішальне значення. Турбота про сон, рух і щоденні звички може стати тим кроком, який збереже здоров’я серця на довгі роки.


Ця новина була опублікована у розділі: Наука, Здоров’я, із заголовком: "Нічний ритм життя під прицілом науки: чому пізнє засинання може підвищувати ризик хвороб серця та інсульту".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 04 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»