Нічний ритм життя під прицілом науки: чому пізнє засинання може підвищувати ризик хвороб серця та інсульту

Звичка лягати спати після опівночі, характерна для так званих «сов», дедалі частіше привертає увагу науковців. Масштабне дослідження показало зв’язок між вечірнім хронотипом, станом серцево-судинної системи та способом життя сучасної людини.



Вечірній хронотип, або ж популярне визначення «сова», довгий час сприймався як особливість характеру чи індивідуальний стиль життя. Дехто почувається найпродуктивнішим у темну пору доби, відкладає сон до пізньої ночі та важко прокидається зранку. Проте нові наукові дані свідчать, що такий ритм може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайна втома чи недосипання.

Масштабне дослідження, опубліковане у Journal of the American Heart Association, привернуло увагу до зв’язку між хронотипом людини та станом її серцево-судинного здоров’я. У ньому були проаналізовані дані понад 322 тисяч учасників віком від 39 до 74 років з Англії, Шотландії та Уельсу. Така вибірка дала змогу вченим не лише оцінити загальні тенденції, а й виявити глибші закономірності.

Учасники дослідження самостійно визначали свій добовий ритм, обираючи між ранковим, проміжним та вечірнім типами. Саме люди з вечірнім хронотипом продемонстрували вищі показники ризику розвитку серцевих захворювань. На думку науковців, ключову роль тут відіграє розбіжність між внутрішнім біологічним годинником та соціальними вимогами, зокрема стандартним робочим графіком.

Ця невідповідність змушує організм постійно працювати у стані напруження. Хронічний дефіцит сну, порушення гормонального балансу та нестача ранкового світла поступово виснажують серцево-судинну систему. У результаті підвищується ймовірність розвитку гіпертонії, порушень обміну речовин і запальних процесів у судинах.

Окрему увагу дослідники звернули на поведінкові чинники. Люди, які ведуть нічний спосіб життя, частіше мають нездорові звички. Нерегулярне харчування, пізні перекуси, низький рівень фізичної активності та куріння стають додатковими факторами ризику. У поєднанні з порушеним режимом сну вони створюють небезпечний фон для серця.

Статистичні дані виглядають тривожно. У людей з вечірнім типом добового ритму ймовірність поганого стану серцево-судинної системи була приблизно на 79% вищою. Ризик серцевого нападу або інсульту зростав у середньому на 16%. Особливо вразливою групою виявилися жінки, для яких наслідки пізнього засинання можуть бути ще серйознішими.

Втім, науковці наголошують, що вечірній хронотип не є вироком. Навіть якщо людина природно активніша вночі, вона може значно знизити ризики для здоров’я. Ключовим фактором є якість і регулярність сну. Стабільний час засинання і пробудження допомагає організму краще адаптуватися до щоденних навантажень.

Важливу роль відіграє і ранкове світло. Природне освітлення зранку сприяє синхронізації біологічного годинника та позитивно впливає на рівень гормонів, що регулюють сон і бадьорість. Навіть коротка прогулянка на свіжому повітрі може мати відчутний ефект.

Регулярна фізична активність також залишається одним із найефективніших способів підтримки здоров’я серця. Вона допомагає контролювати артеріальний тиск, рівень холестерину та цукру в крові. Для «сов» особливо важливо знайти час для руху протягом дня, навіть якщо пік енергії припадає на вечір.

Окремо варто згадати про відмову від куріння. За словами провідного автора дослідження Сіни Кіанерсі, саме цей крок залишається одним із найдієвіших у довгостроковому захисті серцево-судинної системи. У поєднанні зі здоровим сном та активним способом життя він здатен суттєво знизити ризик небезпечних ускладнень.

Цікаво, що попередні дослідження також вказували на зв’язок нічного способу життя з психічним здоров’ям. Люди, які регулярно засиджуються допізна, частіше стикаються з симптомами депресії та емоційного виснаження. Це ще раз підкреслює, що режим сну впливає не лише на самопочуття, а й на загальний стан організму.

Отже, вечірній хронотип — це не просто звичка чи особливість характеру, а фактор, який потребує усвідомленого підходу. Сучасна наука дедалі чіткіше показує, що гармонія між внутрішнім ритмом і способом життя має вирішальне значення. Турбота про сон, рух і щоденні звички може стати тим кроком, який збереже здоров’я серця на довгі роки.


Ця новина була опублікована у розділі: Наука, Здоров’я, із заголовком: "Нічний ритм життя під прицілом науки: чому пізнє засинання може підвищувати ризик хвороб серця та інсульту".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 04 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.