У західній частині Албанії, між бірюзовою поверхнею Адріатики та солоними лагунами дельти річки Вйоса, ще донедавна можна було почути лише клекіт пеліканів та шарудіння очеретів. Сьогодні тут — одна з найгарячіших точок боротьби за майбутнє узбережжя: за три кроки від величних дюн у підніжжі головного мису регіону зводять новий міжнародний аеропорт, а вздовж лагуни вже намальовані плани курорту світового класу від Affinity Partners, інвестиційної компанії Джареда Кушнера.
Скарб природи: дельта Вйоси та ландшафт дельфіна
Дельта Вйоси — одна з останніх майже незайманих річкових дельт у Середземномор’ї. Річка несе тонни мулу та піску, що творять розлогі піщані коси, солонуваті лагуни й лісові нори на узбережжі. Тут зареєстровано понад 248 видів птахів, серед яких далматинський пелікан, рідкісні фламінго та євразійський лелека— усі вони використовують цю місцевість як етап міграції між Африкою та Європою. Крім того, в дельті мешкають черепахи каретта та вимерлий на більшості узбережжях середземноморський тюлень-монах.
У 2023 році дельту Вйоси проголосили національним парком, проте саму лагуну Нарта та нижню течію річки з охоронних рамок парку виключили. Тоді ж парламент ухвалив рішення дозволити будівництво масштабної туристичної інфраструктури в межах охоронюваних територій — уже через три дні після того, як Кушнер уперше оголосив про свої проекти.
Туристи на набережній, що веде до Св. Марії, візантійського монастиря XIII століття, побудованого на маленькому острові в лагуні Нарта. Цуко
Аеропорт на узбережжі: інфраструктура всупереч екології
Роботи з прокладання злітно-посадкової смуги стартували на північному краю лагуни ще 2021 року. Техніка крок за кроком просувається вбік піщаних кос, скриплять бетонозмішувачі, потужні фари проливають світло на екскаватори, а вночі процес будівництва не припиняється. Опоненти проєкту, зокрема міжнародна Рада з охорони європейської дикої природи (Бернська конвенція), закликають призупинити роботи й провести оцінку впливу на довкілля. Албанська влада ігнорує ці клопотання, апелюючи до національних економічних інтересів.
За словами директора місцевої екоорганізації Джоні Ворпсі, «аеропорт стане воротами для нових забудов уздовж узбережжя, і дельта Вйоси поступово втратить свій природний характер». Він наголошує, що раніше тут були спільні ініціативи з небагатьох спостережних майданчиків і просвітницьких стендів для орнітологів, але ці проєкти забуто — на дорожніх вказівниках вже не знайти QR-кодів із зв’язками на інформаційні сайти.
Аеропорт і проекти розвитку є частиною кампанії, яку очолює прем’єр-міністр Албанії Еді Рама, щоб перетворити країну на «чемпіона туризму». Цуко
Курорт Кушнера: мрії про «лідерів туризму» чи загроза біорізноманіттю?
Affinity Partners затверджує, що обрали дельту Вйоси через «захопливу дику красу» регіону та близькість до морського порту Вльора. Проєкт передбачає 1 100 гектарів розкішного готельного містечка з 6 000 номерів і вілл, маринами, жилою та комерційною зоною, а також 1 400 гектарів на острові Сазан, що входить до морського національного парку. З появою повітряних воріт і курорту регіон обіцяє стати центром «лідерів туризму» та принести економічний поштовх нарешті біднішій країні Європи.
Офіційні спікери Affinity наголошують на екологічних підходах: вони залучили британську інжинірингову компанію Arup, відому «золотим стандартом» сталого розвитку, нібито розробили план відновлення та поліпшення екологічного стану лагуни. Та місцеві екоактивісти не приховують скепсису: адже будівництво масивних готелів автоматически призведе до виснаження води, зменшення кормового простору для птахів і фрагментації природних середовищ.
На північ від лагуни будується новий міжнародний аеропорт. Цуко
Голоси місцевих: між сподіваннями та тривогами
Місцеві жителі сприймають надто суперечливо майбутні зміни. Власниця невеликого готелю Beke вважає, що збільшення потоку туристів допоможе молодим підприємцям знайти клієнтуру й стабільну зайнятість. Рибалки й продавці в сувенірних крамницях сподіваються на додаткові замовлення. Однак більшість моїх співрозмовників — від офіціантів до екскурсоводів — побоюються: хіба не краще розвивати локальний зелений туризм, щоб доходи залишалися в регіоні? Пенсіонерка у Нарті сказала мені: «Я не проти туристів, я проти того, щоб вони забрали нашу землю й традиції».
Отець Яні Терезіу із монастиря Святої Марії на острові Звернець вважає, що «оздоблення» курорту зруйнує духовне значення місця і стихійність середовища, яке поєднує історію та природу. Він навів приклад: колись тут ще стояли маленькі оглядові майданчики для спостерігачів за птахами, але тепер залишилися лише розбиті дороги та вирвані стійки з інтерпретаційними стендами.
Тонка смужка землі відокремлює лагуну Нарта зліва від Адріатики на місці одного із запропонованих містером Кушнером проектів. Цуко
Між економічним злетом і «доміно-ефектом»
Прем’єр-міністр Еді Рама називає ці ініціативи частиною стратегії «албанського туристичного шампіонату». Влада сподівається повторити успіх Хорватії після 1995 року, коли країна перетворилася на один з найпривабливіших напрямків Європи. Албанія вже посіла четверте місце за темпами зростання міжнародного туризму — але залишається однією з найбідніших країн ЄС.
Та науковці попереджають: будівництво першого комплексу у зміненому середовищі призведе до лавини дозволів на інші курорти, готелі та дороги — «доміно-ефекту», який зруйнує прибережне узбережжя від лагуни Нарта до гирла Вйоси. І тоді не залишиться жодного клаптика «дикої» Адріатики.
Зійшовши востаннє на вершину піщаного мису, я згадав слова орнітолога Ворпсі: «Немає нічого «зеленого» у знищенні екосистеми, якої не можна відновити». Під тремтячим небом над дельтою, де пелікан і фламінго у ранковому світлі шукали їжу, відчувалося, що кожне рішення про майбутнє цих місць матиме наслідки на десятиліття. І тільки від того, чи чують влада й інвестори голос природи та місцевих громад, залежить, чи збережеться один із останніх куточків справжньої дикої Адріатики.