Пастка війни: як 17 громадян Південної Африки потрапили у російські найманці під виглядом «високооплачуваної роботи»

Уряд ПАР розпочав розслідування після того, як молоді чоловіки звернулися по допомогу, опинившись у зоні бойових дій на Донбасі, куди їх заманили фіктивними контрактами.



Південна Африка опинилася в центрі міжнародного скандалу після того, як 17 її громадян були обманом втягнуті у війну між Росією та Україною. Президент Сиріл Рамафоса заявив, що чоловіків віком від 20 до 39 років завербували під приводом працевлаштування, пообіцявши «високооплачувані контракти». Насправді ж вони опинилися у складі воєнізованих формувань у східній Україні.

За словами представника уряду, наразі невідомо, на чиєму боці ці люди воювали. Відомо лише, що вони подали сигнали лиха, опинившись у пастці бойових дій на Донбасі. Їхній заклик про допомогу став причиною термінових дипломатичних зусиль із боку ПАР, спрямованих на повернення чоловіків додому.

Рамафоса різко засудив вербування своїх громадян іноземними військовими структурами, назвавши це «цинічною експлуатацією вразливої молоді». Він підкреслив, що Південна Африка ніколи не дозволить використовувати своїх громадян як «гарматне м’ясо» у чужих війнах.

Цей випадок — не поодинокий. Росія неодноразово звинувачувалася у тому, що вербує чоловіків із країн Азії та Африки, прикриваючись обіцянками легальної роботи. Під виглядом найму у сфері логістики, будівництва чи охорони кандидатів доставляють на військові полігони, де змушують підписувати контракти із приватними військовими структурами.

Подібні історії вже фіксували Індія та Непал — їхні громадяни також стали жертвами російських схем набору «трудових мігрантів», яких насправді використовують на фронті. Україна неодноразово заявляла, що Росія активно застосовує іноземних найманців, зокрема з африканських країн, щоб компенсувати втрати у живій силі.

Окремо міжнародні організації розслідують історії африканських жінок, яких під приводом роботи у готелях або на фабриках заманювали до Росії. Як з’ясувало журналістське розслідування Associated Press, сотні жінок із різних країн континенту були змушені працювати на заводі дронів у Татарстані, у спеціальній економічній зоні «Алабуга». Під час воєнної мобілізації Росія гостро відчуває нестачу робочої сили, тому подібні схеми стали масовими.

У серпні уряд Південної Африки вже попереджав про фальшиві оголошення в соцмережах, де «інфлюенсери» пропонували привабливі вакансії у Росії — від офіціантів до студентських програм. Тепер ці застереження набули трагічного підтвердження.

Південноафриканське МЗС заявило, що працює над ідентифікацією осіб, які організували вербування, а також з’ясовує, якими каналами громадян доправили до України. За попередніми даними, частину чоловіків переправили через треті країни, використовуючи туристичні візи.

Цей інцидент став черговим доказом того, що війна Росії проти України перетворюється на глобальну кризу, яка торкається навіть тих країн, що не мають прямої участі в конфлікті. Для Південної Африки це тривожний сигнал: війна, розпалена тисячі кілометрів від її кордонів, уже загрожує її власним громадянам. І тепер держава змушена боротися не лише за їх повернення, а й за те, щоб ніхто більше не став жертвою російських схем військової експлуатації.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Африка, Війна Росії проти України, Політика, із заголовком: "Пастка війни: як 17 громадян Південної Африки потрапили у російські найманці під виглядом «високооплачуваної роботи»".

Матеріал підготував(-ла): Вікторія Бур

Новину опубліковано: 09 листопада 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.