Тисячі людей тікають із суданського міста Ель-Фашер, яке наприкінці жовтня захопили бойовики з парамілітарного угруповання Rapid Support Forces (RSF). Вижилі описують шлях порятунку як дорогу смерті — всіяний тілами шлях, де їх переслідували озброєні загони, а жінок викрадали просто під час втечі.
“На дорозі були тіла чоловіків і жінок. Деяких просто переїхали машинами, інших забирали дівчатами,” — розповіла 28-річна Саїда, якій вдалося дістатися до табору допомоги в Тавілі, за 60 кілометрів від міста. Її історію, як і сотні інших, зафіксували працівники Норвезької ради у справах біженців.
Упродовж кількох днів RSF проводили зачистку міста, знищуючи квартали артилерією, страчуючи мирних мешканців і громлячи єдину лікарню, де переховувалися поранені. Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила загибель понад 450 людей у лікарні, яку атакували бойовики.
У Тавілі зараз прибувають сотні поранених, зокрема діти без батьків, яких привозять інші біженці. “Ми не знаємо, що з тими, хто залишився. Можливо, їх утримують для викупу або просто вбили,” — каже Сільвен Пеніко, керівник лікарні “Лікарів без кордонів” у Тавілі.
Свідчення тих, кому вдалося втекти, малюють картину нового геноциду Дарфуру — через 20 років після перших етнічних чисток у цьому регіоні. Як і тоді, мішенню стали темношкірі мешканці, яких бойовики RSF автоматично вважають “ворогами” або “солдатами колишнього режиму”.
“Якщо ти чорний — ти для них ворог. Людей страчували, катували, відбирали дітей,” — розповів Насрельдін, який утік на вантажівці після того, як його дружину вбили.
Тим, хто виривається з Ель-Фашера, доводиться йти пішки кілька днів без їжі. Дороги патрулюють озброєні групи, що вимагають гроші або знущаються над людьми. За словами гуманітарних організацій, чоловіків утримують для викупу, а жінки часто зникають безвісти після нападів.
Міжнародні агентства попереджають, що тисячі людей залишаються заблокованими в самому місті, де продовжуються страти, обстріли та мародерство. У понеділок експерти з Integrated Food Security Classification оголосили голод у Ель-Фашері, назвавши ситуацію “катастрофічною”.
Попри заяви ООН та західних урядів, реальної реакції на геноцид немає. Більшість дипломатів уникають відкрито звинувачувати Об’єднані Арабські Емірати, які, за даними розвідки, постачають зброю RSF. У Конгресі США знову лунають заклики заморозити продаж зброї Еміратам, поки ті не припинять підтримку бойовиків.
За понад два роки громадянської війни в Судані загинуло до 400 тисяч людей, а 12 мільйонів були змушені покинути домівки. Найжахливішим наслідком залишається доля дітей: сотні сиріт, яких знаходять біля доріг чи у зруйнованих селах. Один хлопчик, який дійшов до Тавіли з переламаною ногою, розповів: “Мої батьки і брати загинули, коли ми тікали. Я йшов сам, поки не знайшов людей, які взяли мене на вантажівку. Тепер я тут один. Сплю на землі біля інших і чекаю, що хтось допоможе.”
