Українська банківська система входить у 2026 рік із показником, який ще два роки тому виглядав майже недосяжним. Частка непрацюючих кредитів у секторі скоротилася до 12,9% — мінімуму за останні п’ятнадцять років. Для економіки, що пережила повномасштабне вторгнення, руйнування підприємств і втрату цілих ринків, це не просто статистика. Це індикатор того, що фінансова система поступово виходить із режиму виживання.
На початку війни банківський сектор зіткнувся з різким погіршенням якості кредитного портфеля. Рівень дефолтів стрімко зростав, а банки змушені були накопичувати резерви під проблемні активи. У 2022 році частка NPL перевищувала 39%, що фактично означало глибоку кризу довіри між позичальниками та фінансовими установами. Тепер цей показник скоротився більш ніж утричі.
Перший квартал 2026 року став черговим етапом цього очищення. Валовий кредитний портфель банків зріс на 75,8 млрд грн і перевищив 1,4 трлн грн, тоді як обсяг проблемних кредитів продовжив скорочуватися. За попереднім аналізом «Дейком», це вже не разовий ефект бухгалтерського списання, а формування нової кредитної динаміки, де зростання забезпечують переважно якісні позичальники та стабільні сегменти економіки.
Особливо показовим є те, що зниження частки NPL відбувається одночасно в усіх групах банків. Державні банки, які традиційно залишалися головними носіями токсичних активів після криз попередніх років, скоротили показник до 18,4%. Приватні українські банки опустилися до 7,8%, а банки з іноземним капіталом — до 6,2%. Така структура свідчить, що очищення сектору більше не концентрується лише навколо окремих установ, а стало системною тенденцією.
Ключову роль у цьому процесі відіграє активне кредитування. Протягом двох років банки стабільно нарощують видачу нових позик бізнесу та населенню. Чисті гривневі кредити компаніям у березні були на 32% вищими, ніж роком раніше, а споживче кредитування населення зросло на 36%. Це означає, що банки не лише скорочують старі проблемні борги, а й швидко розмивають їхню частку новими працюючими кредитами.
Важливо й те, що нинішнє відновлення кредитного ринку відбувається в принципово інших умовах, ніж до війни. Банки стали значно обережнішими у ризик-менеджменті, змінили підходи до оцінки позичальників та активніше працюють із забезпеченням. Кредитний портфель сьогодні формується не за рахунок агресивного розширення, а через вибіркове фінансування секторів із прогнозованими грошовими потоками — аграрного бізнесу, торгівлі, логістики, оборонного виробництва та частини промисловості.
Додатковим фактором скорочення NPL стало масштабне списання старих токсичних активів державними банками наприкінці 2025 року. Тоді з балансів було прибрано понад 170 млрд грн проблемних боргів, накопичених ще задовго до повномасштабної війни. Це дозволило суттєво очистити структуру банківських балансів і вивільнити ресурси для нового кредитування.
Втім, нинішні цифри не означають повного зникнення ризиків. Частка проблемних кредитів бізнесу все ще перевищує 15%, а воєнна економіка залишається вразливою до ракетних атак, логістичних розривів і нестабільного експорту. Значна частина корпоративного сектору працює в умовах високих витрат, дефіциту кадрів та складного страхування ризиків. Будь-яке погіршення безпекової ситуації здатне швидко вплинути на платіжну дисципліну.
Проте головна зміна полягає в іншому. Українська банківська система перестає бути виключно механізмом підтримки ліквідності під час війни й поступово повертається до своєї базової функції — фінансування економічного розвитку. Скорочення частки NPL у цьому контексті є не лише фінансовим показником, а й маркером того, що економіка адаптується до тривалої війни швидше, ніж прогнозували багато хто ще два роки тому.