Повернення Дмитра: 13-річний хлопчик з України після восьми місяців у Росії



Історія хлопчика, який перетнув кордон, потрапив до російського притулку й після восьми місяців повернувся додому. Що вона показує про політику депортацій дітей у РФ.

Тринадцятирічний Дмитро із Маріуполя провів понад вісім місяців у російському дитячому притулку, перш ніж возз’єднатися з матір’ю в Києві. Його родина втекла від війни до Фінляндії, але хлопчик, пригнічений чужою мовою й культурою, у січні самостійно перейшов кордон із Росією. Так почалася історія, яка викрила масштабну систему утримання українських дітей на території РФ.

За даними Києва, у Росії досі перебувають понад 19,000 неповнолітніх українців, вивезених проти їхньої волі. Дехто з них був усиновлений російськими родинами, інші — у притулках чи “реабілітаційних центрах”. Дмитро став одним із небагатьох, кому вдалося повернутися додому, хоч його випадок відрізнявся: він пішов до Росії сам, під впливом знайомих із онлайн-ігор.

На російському кордоні хлопчика затримали, наділи кайданки та кілька годин допитували. “Вони притиснули мене до землі автоматом і не дозволяли піднятися”, — згадує він. Потім його відправили до дитячого притулку в Санкт-Петербурзі. Там Дмитро вперше відчув страх: “Вони питали, чому я не хочу жити в Росії. Я відповідав: звісно, хочу — аби лише залишили в спокої”.

Матері вдалося вийти з ним на зв’язок лише через три тижні. Раз на тиждень їй дозволяли короткі дзвінки, але її прохання повернути сина ігнорували. Лише після втручання українського та російського омбудсменів і безпосередніх переговорів між Києвом і Москвою хлопчика відпустили. Його шлях додому пролягав через Москву й Мінськ — з Білорусі він нарешті дістався України.

Москва заперечує будь-які депортації, стверджуючи, що “рятує дітей від війни”. Водночас Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової за незаконне переміщення українських дітей — це кваліфікується як воєнний злочин. Росія відмовляється визнавати юрисдикцію суду.

За словами правозахисників, система “захисту” дітей у РФ насправді є політичним інструментом — способом легітимізувати окупацію й демонструвати “гуманність” дій Кремля. Дітей вивозять у глиб Росії, змінюють документи, громадянство й навіть імена, ускладнюючи повернення. Дмитрові пощастило: його матір не зупинилася перед жодною бюрократією.

Офіс українського омбудсмена підтверджує, що нині ведуться прямі перемовини про повернення ще кількох дітей. Представниця з прав дитини Оксана Черв’якова каже: “Єдиний результат, який ми хочемо бачити, — це повернення всіх наших дітей на підконтрольну Україні територію”. Кожен такий випадок, як Дмитрів, — не просто історія порятунку, а доказ злочину.

Мати Дмитра, яка повернулася з Фінляндії до Києва, зізнається: “Коли ми обійнялись, він сказав лише: ‘Мамо, я вдома’. І цього було досить”. Для неї це символ того, що навіть після восьми місяців у російській системі дитина може залишитися українцем — якщо вдома його чекають і борються за нього.

Експерти попереджають: поки міжнародні механізми не запрацюють, історії повернень залишатимуться поодинокими. Але кожен успіх стає прецедентом. Україна формує базу доказів для подальших судів і розслідувань — не лише заради справедливості, а й щоб довести: дитинство не може бути заручником війни.

“Вони хотіли, щоб я залишився в Росії. Але я знав, що маю повернутися. Україна — це мій дім,” — каже Дмитро. Його слова стали відлунням усіх 19 тисяч голосів дітей, які ще чекають повернення.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, Виховання дітей, із заголовком: "Повернення Дмитра: 13-річний хлопчик з України після восьми місяців у Росії".

Матеріал підготував(-ла): Тесленко Олександра

Новину опубліковано: 19 жовтня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.