Росія накрила Україну рекордною дводенною атакою дронів

Понад 1500 безпілотників, десятки ракет і загиблі цивільні показали: Москва відповідає на розмови про мир ескалацією проти міст.



Росія здійснила наймасштабнішу повітряну атаку по Україні за два дні від початку великої війни. За цей час по країні було випущено 1567 дронів, а ніч проти четверга стала однією з найважчих для Києва, Харкова, Одеси, Херсона та енергетичної інфраструктури в різних регіонах.

Масованість удару перетворила українське небо на поле виснаження. Лише за одну ніч Росія застосувала понад 670 ударних безпілотників і 56 ракет. Українська протиповітряна оборона знищувала більшість цілей, але масштаб атаки був таким, що навіть високий рівень перехоплення не врятував міста від руйнувань і жертв.

За дві доби загинули щонайменше 27 цивільних. Найважчий удар припав на Київ, де загинула щонайменше 21 людина, серед них троє дітей. Столиця оголосила день жалоби. Під завалами ще тривали пошуково-рятувальні роботи, а рятувальники працювали цілодобово серед уламків житлових будинків.

Для Дейком ця атака є не лише воєнним епізодом, а політичним повідомленням Москви. Володимир Путін нещодавно говорив, що війна нібито “наближається до завершення”. Але дводенний шквал дронів і ракет показав інше: Кремль не зменшує тиск, а намагається підвищити ціну будь-яких переговорів.

У Києві одна з найтяжчих сцен розгорнулася біля дев’ятиповерхового житлового будинку, де після удару обвалилася ціла секція. Рятувальники різали бетон, пересувалися по нестійких уламках і шукали людей під плитами. В таких місцях статистика втрачає абстрактність: за кожною цифрою стоять квартири, дитячі кімнати, коридори, з яких люди не встигли вийти.

Президент Володимир Зеленський заявив, що попередній аналіз вказує на удар по будинку нещодавно виготовленою російською ракетою Х-101. Це важлива деталь, бо вона повертає питання до технологічних ланцюгів війни. Росія продовжує виробляти складне озброєння, а отже, зовнішній контроль над компонентами і санкційними обходами залишається критично слабким місцем міжнародного тиску.

Масштаб руйнувань вийшов далеко за межі столиці. По всій країні пошкоджено близько 180 об’єктів, серед них понад 50 житлових будинків. До ліквідації наслідків залучили понад 1500 рятувальників, майже 600 із них працювали в Києві. Це не просто аварійна відповідь — це окрема інфраструктура виживання під постійним повітряним терором.

У Харкові поранення дістали 28 людей, серед них троє дітей. Ударів зазнала цивільна інфраструктура. У Херсоні під обстріл дронів потрапив автомобіль гуманітарної місії. В Одеській області були атаковані портові об’єкти, а залізнична інфраструктура знову стала частиною російської карти цілей.

Енергетична система також опинилася під ударом. Перебої з електропостачанням зафіксовані в 11 регіонах. Росія послідовно б’є по тих вузлах, які забезпечують не лише військову логістику, а й повсякденне життя: світло, воду, транспорт, зв’язок, лікарні, роботу міст.

Це війна виснаження в її найчистішому вигляді. Дрони змушують ППО працювати годинами, ракети шукають момент прориву, уламки падають у житлові квартали, а кожна нічна атака забирає ресурси не лише в армії, а й у рятувальників, енергетиків, медиків і комунальних служб.

Росія намагається перевантажити не тільки оборону, а й психологію суспільства. Коли атаки йдуть хвилями, мета полягає не лише в руйнуванні об’єктів. Мета — змусити країну жити в режимі постійного очікування наступного удару, де втома сама стає інструментом тиску.

Саме тому слова Зеленського про те, що такі дії не схожі на поведінку сторони, яка вірить у близький кінець війни, мають не риторичний, а діагностичний сенс. Москва говорить про можливий фінал, але діє як держава, що готується до довгого примусу.

Міжнародний момент робить атаку ще показовішою. Удар стався тоді, коли Дональд Трамп перебував у Китаї й обговорював із Сі Цзіньпіном глобальні кризи. Українська дипломатія справедливо вивела цей збіг у ширший контекст: якщо США і Китай мають важелі впливу на Москву, саме після таких атак має бути видно, чи готові вони їх застосовувати.

Для Вашингтона це тест мирної ініціативи. Для Пекіна — тест його претензії на роль великого стабілізатора. Китай має політичний і економічний доступ до Москви, США мають санкційні, фінансові й дипломатичні інструменти. Але вплив існує лише тоді, коли він перетворюється на наслідки для агресора.

Росія уважно вимірює ціну реакції. Якщо після рекордної атаки світ обмежиться формулами занепокоєння, Кремль зробить висновок, що може рухати межу далі. Якщо ж відповіддю стануть нові системи ППО, стабільні поставки перехоплювачів, удари по ланцюгах виробництва дронів і ракет, тоді масований терор втратить частину своєї політичної ефективності.

Україні потрібне не співчуття як ритуал, а захист як система. ППО, антидронові засоби, радари, боєприпаси, санкції проти постачальників компонентів, дипломатичний тиск на Москву і контроль за технологічними потоками мають працювати одночасно. Інакше кожна наступна атака буде лише перевіркою того, наскільки ще можна підняти ставки.

Рекордний дводенний удар показав справжній стан війни. Вона не рухається до завершення сама собою. Росія може говорити про кінець, але її ракети й дрони говорять точніше: Кремль усе ще вірить у примус, страх і виснаження. Зупинити цю логіку може тільки тиск, який зробить продовження війни дорожчим для Москви, ніж її припинення.

Росія вдарила по Україні рекордною хвилею дронів і ракетРосія вдарила по Україні рекордною хвилею дронів і ракетНаймасованіша повітряна атака за час великої війни показала: Москва не готується до завершення бойових дій, а підвищує ціну миру.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, Аналіз новин, із заголовком: "Росія накрила Україну рекордною дводенною атакою дронів".

Матеріал підготував(-ла): Інна Брах

Новину опубліковано: 15 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Катастрофа у Венесуелі: два потужні землетруси зруйнували міста, сотні загиблих і майже тисяча поранених — масштаби трагедії шокують світ

Унаслідок двох землетрусів магнітудою 7,2 та 7,5 у Венесуела загинули щонайменше 164 людини, ще 971 отримали поранення. Рятувальні операції тривають, а влада попереджає: кількість жертв може зрости.

Шок у футболі: FIFA відкриває двері всім збірним U-15 — Росія може повернутися на міжнародну арену через новий турнір в Азербайджані

FIFA ухвалила рішення про запуск юнацького чемпіонату світу U-15, де зможуть виступити всі члени організації. Новий турнір в Азербайджані вже викликав хвилю дискусій у футбольному світі через можливі політичні наслідки.

Гучний скандал у Львові: чиновниці провернули схему “мертвих душ” і бронювання — викрито мільйонні махінації

У Львові викрили посадовиць, які через фіктивне працевлаштування оформлювали бронювання для військовозобов’язаних і завдали мільйонних збитків підприємству.

Польща відвертається від України? Майже 60% поляків виступили проти вступу Києва до Євросоюзу

Нове опитування зафіксувало різке падіння підтримки європейської інтеграції України серед поляків. Експерти пов'язують це з політичними суперечками, історичними питаннями та охолодженням відносин між двома країнами.

До 5 годин без світла щодня: в "Укренерго" попередили про ризик нових відключень уже цього літа

Спека та нові масовані удари по енергосистемі можуть змусити Україну знову повернутися до аварійних графіків. Водночас енергетики запевняють: ситуація значно краща, ніж торік.

Оренда житла різко подорожчала в Україні: де ціни злетіли на 75% і скільки тепер коштує «однушка»

Найбільше за рік оренда однокімнатних квартир подорожчала у Харкові, Запоріжжі та Кропивницькому. Водночас у Києві зафіксовано незначне зниження цін.

Європейські новини:

Польща відвертається від України? Майже 60% поляків виступили проти вступу Києва до Євросоюзу

Нове опитування зафіксувало різке падіння підтримки європейської інтеграції України серед поляків. Експерти пов'язують це з політичними суперечками, історичними питаннями та охолодженням відносин між двома країнами.

ЄС несподівано змінив план допомоги Україні: мільярди євро на дрони прибрали з першого траншу

Перший транш кредиту Євросоюзу на 90 мільярдів євро більше не передбачає 5,9 мільярда євро на виробництво дронів. Натомість кошти спрямують на бюджетну підтримку України.

Німеччина готує пенсійну реформу до 70 років: як країна намагається врятувати систему на тлі старіння населення

У Німеччині обговорюють підвищення пенсійного віку до 70 років до початку 2090-х. Реформа має стабілізувати систему на тлі демографічної кризи та дефіциту працівників.