Сирський розкрив головну таємну гонку війни: хто першим створить зброю проти дронів, той поверне танки на поле бою

Головнокомандувач ЗСУ пояснив, чому бронетехніку ще рано списувати, та розповів, як дрони вже змінили роботу артилерії й логістики на фронті



Війна дронів, яка останніми роками практично переписала тактику ведення бойових дій, не означає остаточного кінця ери важкої бронетехніки. Про це у своєму інтерв'ю заявив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, окресливши одну з найгостріших технологічних дилем сучасного протистояння: хто швидше навчиться захищати танки й броньовані машини від дронів, той отримає вирішальну перевагу на полі бою.

Танки ще не списані — але потребують нового захисту

За словами Сирського, попри тотальне домінування дронів у небі над лінією зіткнення, говорити про повне списання танків і бронемашин зарано. Бронеавтомобілі, як зазначив головнокомандувач, продовжують активно використовуватися військами, виконуючи критично важливі функції на певній відстані від переднього краю — зазвичай це близько 30 кілометрів. Саме на цій дистанції техніка забезпечує підвезення особового складу, евакуацію поранених і загальну логістику підрозділів. Лише ближче до самої лінії фронту цю роль поступово переймають наземні роботизовані комплекси — безпілотна техніка, яка здатна виконувати завдання там, де ризик для людського життя є надто високим.

Проте, щоб танки й бронемашини змогли повернутися до активнішого використання безпосередньо в бойових діях, армії потрібен принципово новий рівень захисту. Сирський наголосив, що йдеться не про звичні захисні решітки чи екрани, які останнім часом стали майже обов'язковим елементом будь-якої броньованої машини на фронті. Мова йде про щось значно складніше — пристрої, здатні автоматично збивати дрони ще до того, як вони наблизяться до техніки. Саме такі системи, на думку головнокомандувача, здатні кардинально змінити баланс сил на полі бою.

Технологічна гонка озброєнь: хто перший — той сильніший

Олександр Сирський прямо визнав, що робота над створенням ефективної контрдронової зброї нині ведеться по обидва боки фронту — і в Україні, і в Росії. Це формулювання саме собою свідчить про надзвичайно високі ставки в цій технологічній гонці: жодна зі сторін не може дозволити собі відстати, адже мова йде не просто про чергове вдосконалення озброєння, а про спосіб повернути на поле бою цілий клас техніки, який сьогодні змушений діяти значно обережніше, ніж ще кілька років тому.

"Це змагання і технологій, і економік, і ресурсів. Хто має більш розвинутий потенціал, той матиме більший успіх в плані створення контрзброї. Це дасть можливість повернутися до використання техніки", — пояснив головнокомандувач ЗСУ.

Така характеристика прямо вказує на те, що перемога у цій гонці залежатиме не лише від суто інженерних рішень чи окремих технологічних проривів, а від загальної спроможності держави мобілізувати ресурси — промислові потужності, фінансування наукових розробок, доступ до критично важливих компонентів і швидкість впровадження нових систем у серійне виробництво. Інакше кажучи, перемога у боротьбі з дронами стає такою ж мірою питанням економіки й організації виробництва, як і питанням суто військових технологій.

Як дрони змінили роботу артилерії

Окрім впливу на тактику застосування бронетехніки, дрони суттєво трансформували й роботу артилерії — одного з найважливіших компонентів сучасної війни. За словами Сирського, нині до 60 відсотків боєкомплекту складають далекобійні боєприпаси — цифра, яка демонструє, наскільки змінилися пріоритети у плануванні вогневого ураження. Якщо раніше значна частка боєкомплекту припадала на боєприпаси для ураження цілей на коротших і середніх дистанціях, то тепер армія дедалі більше орієнтується на можливість завдавати ударів на значній відстані — там, куди дрони-розвідники здатні передавати точні координати ще до того, як ворог встигне змінити позицію.

Паралельно зросла й частка керованих боєприпасів — снарядів, оснащених системами наведення, які дозволяють уражати ціль із першого пострілу. Це принципово важлива зміна порівняно з традиційною артилерійською тактикою, яка десятиліттями передбачала пристрілювання та коригування вогню за результатами кількох пострілів. Здатність вражати ціль одразу не лише підвищує ефективність кожного окремого боєприпасу, а й зменшує витрати боєкомплекту загалом, що має критичне значення в умовах, коли виробничі потужності та логістика постачання снарядів залишаються одними з найгостріших викликів для обох сторін конфлікту.

Окопна війна відходить у минуле

Контекст заяв головнокомандувача ЗСУ доповнюють і оцінки військових аналітиків, які останнім часом дедалі частіше говорять про фундаментальну зміну логіки ведення бойових дій. Зокрема, військовий аналітик, майор запасу Олексій Гетьман раніше зазначав, що класична логіка позиційної війни в окопах поступово відходить у минуле, оскільки дрони змінюють саму природу протистояння на лінії фронту.

За його оцінкою, новітні дрони здатні забезпечувати швидший і ефективніший результат на полі бою, ніж традиційне ведення боїв із укріплених позицій. Те, що ще кілька років тому вважалося домінантною моделлю війни — затяжні позиційні бої з опорою на систему окопів і укріплень, — нині поступово втрачає свою центральну роль. Натомість дедалі більшого значення набуває війна дронів і війна ударів по логістиці супротивника: атаки спрямовуються не лише на безпосередні бойові позиції, а й на шляхи постачання, склади, транспортні вузли та інші елементи, від яких залежить здатність армії підтримувати боєздатність своїх підрозділів на передовій.

Окопна війна при цьому не зникає повністю, проте її характер суттєво змінюється: позиції доводиться маскувати й укріплювати з урахуванням постійної загрози з повітря, а саме перебування особового складу у відкритих чи слабко захищених окопах стає значно небезпечнішим через можливість миттєвого виявлення дронами-розвідниками з подальшим коригуванням вогню або прямим ударом ударних безпілотників.

Що це означає для подальшого ходу війни

Слова Сирського фактично окреслюють контури того, як змінюватиметься характер бойових дій у найближчій перспективі. З одного боку, дрони залишаються домінантним інструментом на полі бою, диктуючи нові правила гри як для піхоти, так і для бронетехніки й артилерії. З іншого боку, жодна зі сторін не сприймає це домінування як остаточне і незмінне: і Україна, і Росія активно інвестують у розробку технологій протидії, розуміючи, що здатність нейтралізувати загрозу з повітря може повернути на поле бою важку техніку, яка сьогодні змушена діяти значно обережніше та переважно поза зоною прямої досяжності ворожих дронів.

У підсумку йдеться про класичну для історії воєн діалектику засобів ураження і засобів захисту: щойно з'являється новий домінантний тип зброї, починається активний пошук способів його нейтралізувати. Те, наскільки швидко та ефективно вдасться створити надійні системи захисту від дронів, безпосередньо вплине не лише на тактику використання бронетехніки, а й на загальну динаміку війни — швидкість просування, можливості для маневрених операцій та здатність обох сторін концентрувати сили на ключових напрямках без надмірного ризику втрати дорогої та важливої техніки.

Поки що, як видно з оцінки головнокомандувача, перевага залишається за дронами. Проте технологічна гонка, про яку говорить Сирський, ще далека від завершення, і саме її результат значною мірою визначатиме, як виглядатиме поле бою вже за кілька місяців чи років.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, Думка, Аналітика, із заголовком: "Сирський розкрив головну таємну гонку війни: хто першим створить зброю проти дронів, той поверне танки на поле бою".

Матеріал підготував(-ла): Давид Філатов

Новину опубліковано: 30 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Вибухи у Вишневому: Зеленський розкрив, кому належав склад і кого чекає покарання

Президент заявив, що склад із боєприпасами перебував у структурі одного з підприємств «Укроборонпрому», а за наслідками розслідування очікуються кримінальні справи та кадрові рішення.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Хаос на кордонах ЄС набирає обертів: дев’ять країн вимагають терміново змінити правила в’їзду

Довгі черги, затримки рейсів і проблеми з біометричним контролем змусили європейські країни звернутися до Брюсселя. Держави ЄС просять залишити спрощені механізми роботи нової системи перевірки мандрівників.

Пенсія може зрости майже на 1 040 гривень: хто з українців має право на щомісячну доплату за дітей у 2026 році

Тисячі українців навіть не підозрюють, що можуть отримувати суттєву надбавку до пенсії та вийти на заслужений відпочинок раніше. Розповідаємо, кому належать ці пільги, які суми виплачують у 2026 році та які документи потрібно підготувати.

Що станеться, якщо розігнати авто до максимуму: правда про обмежувачі швидкості, яку приховують виробники

Сучасні авто можуть їхати значно швидше, ніж дозволяє електроніка. Чому спідометри інколи “брешуть” і як насправді працюють обмежувачі швидкості в машинах.

Закупівля бронежилетів за подвійною ціною: суд виніс вирок у справі про мільйонні збитки для «Укренерго»

ВАКС затвердив угоду зі ще одним фігурантом резонансної справи про закупівлю бронежилетів для «Укренерго». Обвинувачений визнав провину, погодився відшкодувати мільйонні збитки та надати викривальні свідчення.

Європейські новини:

Польща зробила неочікуваний крок щодо МіГ-29: у Києва знову з’явився шанс отримати винищувачі

Перемовини про передачу польських МіГ-29 Україні отримали новий імпульс. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що сторони знову повернулися до діалогу, а шанси на успішне завершення домовленостей суттєво зросли.

Названо найсильніші паспорти світу: Європа встановила рекорд, а США втратили колишні позиції

Новий Глобальний індекс паспортів 2026 показав абсолютне домінування європейських країн. Експерти пояснили, чому свобода подорожей уже не є головним критерієм оцінки.

Хаос в аеропортах ЄС: літаки відлітають напівпорожніми, поки туристи по 5 годин стоять у чергах

Нова система прикордонного контролю ЄС спричинила багатогодинні затримки. Авіакомпанії б'ють на сполох, а перевізники закликають призупинити її роботу на час літнього сезону.