Школа під землею замість руїн: в Україні зводять 113 підземних освітніх фортець — коли діти повернуться за парти?

В Україні триває будівництво 113 підземних шкіл, які мають стати безпечним простором для навчання дітей у прифронтових регіонах. Понад половину об’єктів планують завершити вже до 1 вересня 2026 року, змінюючи освітню карту країни.



Освіта, що вчиться виживати: нова реальність української школи

Українська освіта за останні роки змінилася так, як не змінювалася десятиліттями. Школа перестала бути просто будівлею з класами й дзвінками — вона перетворилася на простір, який має гарантувати головне: безпеку дітей. Саме тому в країні активно розгортається проєкт будівництва 113 підземних шкіл, які вже зараз формують нову інфраструктурну реальність для цілих громад.

Ці освітні простори не є тимчасовим рішенням. Це довгострокова відповідь на виклики, у яких опинилася країна. Понад сотня таких закладів уже працюють, і це означає одне — підземна освіта перестала бути винятком і стає системою.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголошує: діти, які залишаються у прифронтових регіонах, повинні мати доступ до навчання у безпечних умовах. Але за цим простим формулюванням стоїть складна інженерна, фінансова та організаційна робота.

Підземна школа як новий стандарт безпеки

Підземні школи — це не просто укриття з партами. Це повноцінні освітні комплекси, спроєктовані так, щоб у разі небезпеки навчальний процес не зупинявся. Вони розраховані в середньому на 500–1000 учнів одночасно, а при змінному графіку можуть приймати ще більше дітей.

Фактично йдеться про створення нової моделі школи, де архітектура підпорядкована безпеці, а не лише комфорту чи естетиці. У цих просторах продумується все — від вентиляції та освітлення до психологічного відчуття відкритості, яке так важливе для дітей.

Будівництво таких об’єктів перебуває на різних етапах готовності, але темпи залишаються стабільними: понад 60% запланованих шкіл мають бути завершені до 1 вересня 2026 року.

Ціна безпеки: мільйони гривень за шанс на стабільне навчання

Будівництво однієї середньої підземної школи коштує від 80 до 120 мільйонів гривень. Це значні кошти навіть у масштабах державного бюджету. Але уряд і освітнє керівництво наголошують: йдеться не просто про інфраструктуру, а про майбутнє людського капіталу країни.

Кожна така школа — це інвестиція в покоління, яке має отримати шанс навчатися, попри складні обставини. І хоча суми здаються величезними, альтернативи фактично немає: зруйновані або пошкоджені заклади освіти потребують заміни, а діти — стабільного освітнього процесу.

Освітня карта, яка змінюється прямо зараз

За оцінками Міністерства освіти і науки, підземні школи можуть забезпечити навчання для близько 100 тисяч дітей. Але ця цифра не є сталою — вона змінюється залежно від ситуації на місцях і переміщення населення.

Важливий момент полягає в тому, що навіть одна якісно побудована підземна школа може закрити освітні потреби невеликої громади. Це змінює сам підхід до планування освітньої мережі: тепер вона не лише про кількість шкіл, а про їхню стійкість і функціональність.

Однак виникають і логістичні виклики. Доставка учнів до таких закладів у прифронтових регіонах іноді ускладнена, що потребує додаткових рішень на рівні громад і держави.

Освіта під тиском руйнувань і відновлення

З початку повномасштабних подій освітня система зазнала серйозних втрат. Понад 400 закладів освіти були зруйновані, а понад 4000 — пошкоджені. Серед них також десятки університетських будівель.

Ці цифри не просто статистика — це втрачені класи, бібліотеки, лабораторії, дитячі голоси, які тимчасово зникли зі своїх звичних просторів. Саме тому підземні школи стають не лише відповіддю на виклик безпеки, а й символом відновлення безперервності освіти.

Держава, громади і спільна відповідальність

На будівництво укриттів і освітніх захисних просторів вже спрямовані мільярди гривень субвенцій. Це показує, що питання безпеки освіти стало одним із пріоритетів державної політики.

Водночас важливу роль відіграють і громади, які безпосередньо реалізують ці проєкти. Саме на місцях вирішується, якою буде конкретна школа — її структура, доступність, логістика та інтеграція в життя громади.

Майбутнє, яке вже будується під землею

Підземні школи — це парадокс нового часу. Вони з’являються під землею, але фактично будують майбутнє на поверхні. Це простір, де діти продовжують навчатися попри все, де освіта стає формою стійкості, а не лише процесом передачі знань.

І хоча ці проєкти дороговартісні й складні, вони поступово формують нову норму: освіта має бути доступною завжди — навіть тоді, коли обставини намагаються це заперечити.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Освіта, із заголовком: "Школа під землею замість руїн: в Україні зводять 113 підземних освітніх фортець — коли діти повернуться за парти?".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 03 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

«Дійдемо до кожного й оцінимо, хто чим займався»: командир БПЛА Федоренко заявив про зростання «культу ухилянства»

В Україні посилюється суспільна напруга довкола мобілізації, а військові фіксують зростання негативного ставлення до процесів комплектування армії. Командир підрозділу ударних безпілотників Юрій Федоренко заявив, що так званий «культ ухилянства» шкодить обороноздатності країни.

Скандал через намети в метро Києва: чи можуть їх заборонити під час повітряних тривог

У Києві розгорілася дискусія щодо використання наметів у метро під час нічних повітряних тривог. У КМВА заявили, що питання складне та потребує обговорення, і не виключили можливого запровадження обмежень, щоб забезпечити комфорт і безпеку всіх людей в укриттях.

«Прокляте перехрестя» Києва: смертельна ДТП у Солом’янському районі шокувала мешканців

Трагічна аварія у Солом’янському районі Києва, де легковик на великій швидкості вилетів із дороги та врізався в підземний перехід, знову привернула увагу до одного з найнебезпечніших місць столиці.

Українцям можуть заблокувати права і картки: у Раді заговорили про новий жорсткий механізм для «ухилянтів»

У Верховній Раді та Міністерстві оборони України обговорюють можливість створення реєстру осіб, які ігнорують повістки, з подальшим блокуванням банківських карток і водійських посвідчень. Ініціатива може стати частиною нової системи мобілізаційного контролю, що передбачає посилення відповідальності

«170 мільйонів зникли в ланцюгу угод»: на Миколаївщині викрили масштабну схему розкрадання на будівництві ГАЕС

НАБУ і САП заявили про викриття корупційної схеми на Ташлицькій гідроакумулювальній електростанції, через яку державі, за попередніми оцінками, завдали збитків майже на 170 мільйонів гривень під час реалізації великого енергетичного проєкту.

Chrome знову “монстр ринку”: названо браузери 2026, що тримають інтернет у своїх руках — хто насправді №1

Statcounter опублікував свіжу аналітику за літо 2026 року, і картина виглядає майже незмінною: Google Chrome продовжує домінувати у світі та в Україні, тоді як конкуренти ділять між собою залишки ринку, а мобільний сегмент ще більше закріплює двовладдя Chrome і Safari.

Європейські новини:

Україна за крок до історичного рішення: Мерц закликав ЄС негайно розпочати переговори про вступ

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європейський Союз більше не повинен відкладати початок практичних переговорів щодо членства України. Попри суперечки між Києвом і Будапештом, Берлін наполягає: двосторонні питання мають вирішуватися окремо, а європейська інтеграція України повинна рухатися

Скандал набирає обертів: у Польщі закликали заблокувати вступ України до ЄС через рішення щодо «Героїв УПА»

Гучна заява польських політиків загострила старі історичні суперечки між Варшавою та Києвом. Після присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування «імені Героїв УПА» лідери ультраправих сил у Польщі закликали не лише блокувати євроінтеграцію України

Гучний скандал навколо дрона в Румунії: Міноборони спростувало заяву президента про українську ППО

Після падіння російського ударного безпілотника на житловий будинок у румунському Галаці між керівництвом країни виникли розбіжності щодо причин інциденту. Міністерство оборони не змогло підтвердити слова президента про те, що дрон змінив курс через дії української протиповітряної оборони, наголосив