Шок для економіки України: новий кліматичний податок ЄС б’є по металургії у 200 разів сильніше за прогнози — під загрозою мільярди

Механізм CBAM, запроваджений ЄС, уже завдає українській металургії значно більшого удару, ніж очікувала Єврокомісія. Експерти попереджають про ризики втрати виробництва, експорту та до 2,1% ВВП до 2030 року.



Європейський «зелений» механізм, який став економічним шоком

Українська промисловість опинилася перед новим викликом, який вже зараз називають одним із найсерйозніших торговельних бар’єрів останніх років. Йдеться про механізм вуглецевого коригування імпорту — CBAM, який Європейський Союз почав впроваджувати з 1 січня 2026 року.

Його початкова мета була доволі зрозумілою: вирівняти умови конкуренції між європейськими виробниками, які вже сплачують за викиди CO₂, та компаніями з третіх країн. Однак на практиці, як зазначають експерти, механізм почав працювати значно жорсткіше, ніж прогнозувалося.

Аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко заявляє: фактичний вплив CBAM на Україну виявився приблизно у 200 разів вищим за первинні оцінки Європейської комісії.

Від екологічної політики до торговельного бар’єра

Ідея CBAM спочатку розглядалася як інструмент стимулювання «зеленого переходу» у світовій промисловості. Логіка була простою: якщо виробник забруднює більше — він має платити більше, незалежно від країни походження продукції.

Проте реальність виявилася складнішою. За словами експертів, механізм дедалі більше перетворюється на додатковий фінансовий тиск на експортерів, особливо з країн із менш розвиненими технологіями декарбонізації.

Фактично CBAM діє як прихований податок на виробництво, який безпосередньо впливає на собівартість продукції. Для енергоємних галузей, таких як металургія, це означає суттєве зниження конкурентоспроможності на ринку ЄС.

Українська металургія під ударом

Найбільше наслідки відчуває саме український металургійний сектор. Галузь, яка традиційно є одним із ключових експортерів країни, опинилася в ситуації, коли нові правила ЄС фактично змінюють економіку експорту.

За оцінками GMK Center, потенційні втрати можуть сягнути до 2,1% ВВП України до 2030 року. Це еквівалентно скороченню виробничих потужностей одразу кількох великих металургійних підприємств.

Умови для українських компаній ускладнюються ще й тим, що значна частина інфраструктури постраждала внаслідок війни, а інвестиційні можливості для швидкої модернізації виробництва залишаються обмеженими.

Чому прогнози Єврокомісії не збіглися з реальністю

Коли CBAM лише обговорювався, його потенційний вплив на Україну оцінювали як мінімальний — близько 0,01% ВВП до 2030 року. Саме ці цифри стали підставою для відсутності перехідних виключень для України.

Проте фактичні економічні розрахунки, які зараз озвучують аналітики, демонструють зовсім іншу картину. Різниця між прогнозами та реальністю виявилася настільки великою, що експерти говорять про системну недооцінку ризиків.

Причини цього — складна структура українського експорту, висока енергоємність виробництва та обмежений доступ до технологій декарбонізації, які поки що не стали масовими у світі.

Дискусії в Європі: чи буде окремий режим для України?

Попри жорсткість механізму, в Європейському парламенті вже тривають дискусії щодо можливого спеціального підходу для України. Причина — унікальні умови, в яких працює українська промисловість під час війни.

Йдеться про потенційне тимчасове відтермінування або адаптацію вимог CBAM для українських експортерів. Однак остаточних рішень поки немає, і процес залишається політично чутливим.

Паралельно український уряд веде переговори з Європейською комісією щодо можливих послаблень або перехідного періоду, який дозволив би бізнесу адаптуватися до нових правил.

Бізнес попереджає про ланцюгову реакцію

Українські промислові компанії попереджають: якщо CBAM буде діяти разом із новими квотами ЄС без винятків для України, це може призвести до системного скорочення експорту.

У такому сценарії під ударом опиняться не лише металургійні підприємства, а й суміжні галузі — транспорт, енергетика та машинобудування. Це може спричинити скорочення валютних надходжень та тиск на національну економіку загалом.

Фактично йдеться про ризик структурного ослаблення одного з ключових секторів українського експорту, який десятиліттями забезпечував стабільний приплив валюти.

Висновок: екологія чи нова економічна реальність?

CBAM задумувався як інструмент «зеленого переходу» та боротьби зі змінами клімату. Однак для країн із трансформаційною економікою він дедалі більше виглядає як новий тип торговельного бар’єра.

Для України ситуація ускладнюється ще й воєнним фактором, який обмежує можливості швидкої модернізації промисловості.

У результаті країна опиняється перед складним вибором: або прискорена адаптація до нових екологічних стандартів, або поступова втрата частини експортних ринків.

І саме від того, які рішення будуть ухвалені найближчим часом у Києві та Брюсселі, залежить, чи стане CBAM інструментом модернізації — чи фактором довгострокового економічного тиску.


Ця новина була опублікована у розділі: Екологія, Економіка, Клімат, із заголовком: "Шок для економіки України: новий кліматичний податок ЄС б’є по металургії у 200 разів сильніше за прогнози — під загрозою мільярди".

Матеріал підготував(-ла): Катерина Палій

Новину опубліковано: 29 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Легендарний пармезан під загрозою: рекордна спека в Італії може вдарити по виробництву знаменитого сиру

Температура понад +40°C, посуха та стрімке зростання витрат ставлять під загрозу виробництво Parmigiano Reggiano. Фермери попереджають, що зміни клімату можуть поставити під удар продукт із понад 800-річною історією.

Карпати закривають для джипів: у «Синевирі» почали полювання на порушників за допомогою камер

У національному парку посилили контроль за незаконним джипінгом: порушників фіксуватимуть фотопастки, а за значну шкоду природі може загрожувати кримінальна відповідальність.

Після 17:00 краще уникати: 5 вечірніх звичок, які можуть підвищувати тиск

Фахівці пояснили, які дії у вечірній час здатні негативно впливати на артеріальний тиск і чому людям із гіпертонією варто переглянути свої щоденні звички.

ФОПи тепер зможуть звітувати та платити податки зі смартфона: що змінилося у Приват24

ПриватБанк запустив нову функцію для підприємців: декларації єдиного податку формуються автоматично, а весь процес — від звітування до сплати податків — можна пройти онлайн.

Лубінець попередив про небезпечні наслідки мобілізаційних порушень: «Точка кипіння вже майже досягнута»

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що кількість скарг на порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів продовжує зростати. За його словами, якщо проблему не вирішити, це може призвести до подальшого загострення суспільної напруги.

У США існує закрите місто без номерів на авто і з безкоштовним бензином: що там приховують

Майже 100 років у штаті Мічиган працює секретний випробувальний комплекс General Motors, де автомобілі їздять без номерних знаків, пальне не коштує ні цента, а інженери тестують машини в найекстремальніших умовах.

Європейські новини:

«200 мільйонів фунтів зникли з бюджету»: Борис Джонсон вимагає розслідування масштабної тютюнової схеми

Колишній прем’єр Великої Британії заявив про необхідність термінових дій через підозри у масштабній контрабанді сигарет з України. Йдеться про можливі втрати сотень мільйонів фунтів податків.

Естонія може повністю закрити кордон із Росією: за якої умови ухвалять таке рішення

Влада Естонії заявила про готовність негайно закрити всі пункти пропуску на кордоні з Росією у разі виникнення загрози національній безпеці. Наразі, за оцінкою уряду, підстав для такого кроку немає.

Польща готується до провокацій Росії: у Варшаві побоюються використання захоплених українських дронів

Польський уряд обговорить можливий сценарій гібридної атаки із застосуванням безпілотників, які могли потрапити до Росії майже неушкодженими. У Варшаві вважають, що така загроза стосується всього східного флангу НАТО.