Штучний інтелект у шкільній освіті: як застосунок «Мрія» змінює роботу вчителя та підхід до оцінювання знань

Освітній застосунок «Мрія» отримав першу функцію на основі штучного інтелекту — генератор тестів, який дозволяє педагогам швидко створювати якісні завдання, зменшувати навантаження та зосереджуватися на розвитку учнів, а не рутинній перевірці



Впровадження штучного інтелекту як новий етап цифрової освіти

Цифрова трансформація освіти в Україні поступово переходить від експериментів до системних змін, які відчувають учителі та учні щодня. Поява генератора тестів на основі штучного інтелекту в застосунку «Мрія» стала важливим сигналом того, що технології починають працювати не лише як допоміжний інструмент, а як повноцінний партнер освітнього процесу.

Для багатьох педагогів підготовка контрольних та перевірочних робіт роками залишалася одним із найбільш виснажливих аспектів професії. Час, витрачений на формування завдань, перевірку відповідей і виставлення оцінок, часто забирав ресурси, які могли бути спрямовані на живе спілкування з дітьми та творчий підхід до викладання.

Запровадження штучного інтелекту в «Мрії» демонструє прагнення держави не просто оцифрувати старі процеси, а переосмислити їх. Генератор тестів створює завдання, які відповідають чинній навчальній програмі, враховують методичні рекомендації та сучасні принципи оцінювання знань.

Важливо, що ця технологія не ізольована від освітнього контексту. Вона навчається на матеріалах понад 1300 підручників із 30 навчальних предметів, що дозволяє їй формувати завдання різного рівня складності та типів. Таким чином тестування перестає бути формальністю й набуває змістовності.

Штучний інтелект у цьому випадку не намагається витіснити людину з освітнього процесу. Навпаки, він створює простір для того, щоб учитель міг зосередитися на головному — розвитку мислення, мотивації та індивідуального підходу до кожного учня.

Як працює генератор тестів і чому йому довіряють педагоги

Механізм роботи генератора тестів у застосунку «Мрія» побудований так, щоб бути максимально простим і водночас надійним. Учитель обирає тему відповідно до календарного плану, після чого система за лічені хвилини пропонує готовий набір завдань для контрольної або домашньої роботи.

Окрему увагу розробники приділили якості контенту. Створені завдання проходять подвійний етап перевірки: спочатку їх генерує один штучний інтелект, а потім результати валідує інша модель. Це зменшує ризик помилок і підвищує довіру до автоматизованого процесу.

Водночас учитель зберігає повний контроль над фінальним результатом. Педагог може редагувати питання, змінювати варіанти відповідей або додавати власні завдання. Такий підхід поєднує технологічну швидкість із професійним досвідом людини.

Для учнів також створені умови, які сприяють чесному оцінюванню знань. Під час проходження тестів система блокує можливість робити скриншоти або копіювати завдання. Це формує культуру відповідальності та самостійної роботи.

Після завершення тестування застосунок автоматично перевіряє відповіді та пропонує оцінку. Для вчителя це означає суттєву економію часу, а для учня — швидкий і зрозумілий зворотний зв’язок, який дозволяє краще усвідомити власні результати.

Майбутнє «Мрії»: персоналізація навчання та нові можливості

Наразі генератор тестів проходить пілотне впровадження у 150 школах, де педагоги вже оцінили його ефективність у середньому на 8 балів із 10. Такі результати свідчать про готовність освітньої спільноти до ширшого використання штучного інтелекту в навчанні.

У планах розробників — масштабування проєкту на 500 закладів освіти, а згодом і на всі школи країни. Проте генератор тестів є лише першим кроком у великій екосистемі майбутніх рішень.

Команда «Мрії» анонсувала створення генератора розкладу, який автоматично формуватиме збалансований графік уроків з урахуванням навантаження на учнів і вчителів. Це може суттєво зменшити хаос у плануванні та підвищити ефективність навчального дня.

Ще одним перспективним напрямом є освітній граф — інтелектуальна система рекомендацій, яка підказуватиме корисний контент, гуртки та додаткові заняття. Такий підхід відкриває шлях до індивідуальних освітніх траєкторій для кожної дитини.

Рішення уряду про використання платформи «Мрія» у дошкільній освіті свідчить про довгострокове бачення розвитку цифрового навчального середовища. Штучний інтелект у цьому контексті стає не символом майбутнього, а реальним інструментом, який уже сьогодні змінює українську освіту, роблячи її більш гнучкою, людяною та орієнтованою на потреби дитини.


Ця новина була опублікована у розділі: Технології, Влада, Освіта, із заголовком: "Штучний інтелект у шкільній освіті: як застосунок «Мрія» змінює роботу вчителя та підхід до оцінювання знань".

Матеріал підготував(-ла): Євген Коновалець

Новину опубліковано: 02 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.