У самому серці Белграда, уздовж почесної вулиці з фасадами епохи модернізму, стоять обгорілі руїни колишнього будинку Міноборони Югославії — пам’ять про бомбардування НАТО 1999 року.
Уже понад два десятиліття цей об’єкт залишався закинутим і недоторканим, поки наприкінці 2024 року зять Дональда Трампа Джаред Кушнер не оголосив, що планує звести тут 175-номерний готель і 1 500 апартаментів під брендом Trump Tower Belgrade. Інвестувати у проєкт обіцяє Affinity Partners — венчурний фонд Кушнера з капіталом у $4,8 млрд, переважно з коштів суверенних фондів Перської затоки.
Ідея перетворити місце військових руїн на елітний житлово-гостинний комплекс із першого погляду може здатися абсурдною: Белград не належить до топ-туристичних міст Європи, а спогади про болючі 78 днів бомбардувань ще свіжі в серцях багатьох громадян.
Проте для Трампа та Кушнера це логічне розширення глобальної мережі нерухомості — через декілька років після повернення Дональда Трампа до Білого дому вони намагалися поєднати бізнес і політичний вплив, наживаючись на чужому болю.
Невдовзі після анонсу на проєкт обрушився потужний спротив. У березні тисячі сербів вийшли на демонстрації під гаслами «Не забудемо, не пробачимо», обурюючись наміром зруйнувати унікальний модерністський фасад Генеральштабу Міноборони, охоронний статус якого досі визнавався на національному рівні. У травні Державна прокуратура з розслідування організованої злочинності висунула звинувачення колишньому керівникові Інспекції з охорони культурної спадщини за підробку підписів у документах, які дозволили змінити охоронний статус будівлі.
За версією слідства, він незаконно сфальсифікував висновок про непридатність будинку для реставрації, аби відкрити шлях для угоди з Affinity — 99-річної оренди ділянки площею понад гектар.
Президент Сербії Александар Вучич спершу спростував факт підробок, а пресслужба Affinity Partners заявила, що не мала стосунку до колишнього чиновника і дізналася про обвинувачення з медіа. Однак критики наголошують, що влада Сербії, притиснута дефіцитом іноземних інвестицій і політичним курсом «балансування між Сходом і Заходом», фактично продала національну пам’ять приватному інвестору.
Подібна практика суперечить нормам Європейської конвенції про охорону архітектурної спадщини та ставить під питання перспективи Сербії на вступ до ЄС.
Експерти з міжнародних відносин порівнюють цю ситуацію з «торгівлею ранами нації» — перетворенням священних для сербів місць на майданчики для збагачення. Професор міжнародних відносин із Бостонського університету Веско Гарчевич, який особисто працював у Міністерстві оборони під час бомбардувань, називає проєкт «ганебним» і «культурним вандалізмом».
На його думку, будь-які цивільні чи туристичні інвестиції мають обходити такі майданчики і концентруватися на менш болючих сторінках історії.
У той самий час Trump Organization, якою формально керують Дональд Трамп-молодший та Ерік Трамп, офіційно не відповіла на запити ЗМІ. Підписання ліцензійної угоди з Affinity відбулося «за кілька днів до інавгурації» Трампа-старшого, про що згодом повідомляли інсайдери. Сам Kushner пояснював, що розглядав кілька брендів, але після республіканських перемовин обрав Trump Tower як «найбільш органічний для Сербії». Цікаво, що під час візиту Еріка Трампа до Белграда в березні він вів подкаст із Вучичем на тлі протестів місцевих активістів, але не згадав про бізнес-плани свого фонду.
Не менш відверто показує, де проходить тонка межа між політикою і бізнесом, приклад домовленостей Білого дому із Сербією про прийом мігрантів, депортованих зі США. Bloomberg повідомляв, що адміністрація Трампа-старшого зверталася до Вучича з проханням прийняти частину мігрантів — чи мав якась із цих розмов вплив на поступки у справі Trump Tower, достеменно невідомо.
Паралельно Kushner із партнером із ОАЕ Мохамедом Алаббаром анонсують ще один мегапроєкт у регіоні — курорт Aman на колишньому військовому острові Сазан у Албанії вартістю понад $1 млрд. Це свідчить про стратегію інвестування в Балканах, де країни, що прагнуть зміцнити економіку та інфраструктуру, водночас мають слабкі правові механізми і високий рівень корупції. Transparency International ставить Сербію в нижню половину глобального рейтингу сприйняття корупції, але досі не знайшлося ефективного стримуючого механізму для проєкту Trump Tower.
У відповідь на протести місцеві громадські ініціативи створили рух «Odbranimo Generalštab» («Збережемо Генштаб»), який закликав не допустити «продажу душі нації». Активісти організовують демонстрації, пікети біля урядових будівель та збір підписів, вимагаючи відкликати угоду про оренду та провести міжнародний архітектурний конкурс з подальшою реставрацією. Їхня ключова вимога — не допустити знесення автентичних елементів модерністської конструкції та створити музей пам’яті загиблих під час бомбардування.
Поки що Вучич та уряд Сербії ігнорують звернення, мотивуючи, що інвестиції створять сотні робочих місць і вплітуть Белград у туристичні маршрути. Однак навіть лояльні владі бізнес-кола визнають, що інфраструктурні проєкти на кшталт Belgrade Waterfront та нової залізниці до Будапешта вже переорієнтували столицю на велике капіталове будівництво, але водночас породили критику через примусове виселення мешканців і тиск на містобудівні норми.
У цьому контексті Trump Tower Belgrade стає лакмусовим папірцем змін у регіоні — від звичайного іноземного інвестування до явного злиття політики, історії та приватної наживи. Якщо проєкт Кушнера й Трампа відбудеться, він залишить по собі не лише скляний хмарочос, а й прецедент, як далеко може зайти вертикаль влади, якщо їй не ставлять жодних запобіжників. І навпаки, його провал або суттєве затягування у судах може стати важливою перемогою громадянського суспільства Сербії та сигналом для інших країн, де болючі спогади можуть перетворитися на бізнес-активи.
