Напередодні зустрічі в Алясці, яка може визначити новий етап у війні Росії проти України, варто згадати, як змінювалися стосунки Дональда Трампа та Володимира Путіна. Їхня історія — це поєднання особистої симпатії, дипломатичних маневрів, скандалів і відкритих конфліктів.
Ще у 2007 році, коли Time обрав Путіна «Людиною року», Трамп надіслав йому лист із захопленим тоном. У 2013-му він привіз конкурс «Міс Всесвіт» до Москви, відкрито міркуючи у соцмережах, чи прийде Путін і чи стане його «новим найкращим другом».
Президентська кампанія 2016 року: політичний капітал на особистих симпатіях
Під час виборів у США Трамп неодноразово заявляв, що «добре ладнав би» з Путіним. Кремль відповідав взаємними компліментами: Путін назвав Трампа «яскравою та талановитою людиною». Але вже влітку 2016-го Трамп почав відмежовуватися, наголошуючи, що ніколи особисто не зустрічався з російським лідером.
Розслідування і перші саміти
Після перемоги Трампа у 2017 році американська розвідка офіційно заявила: Путін наказав втрутитися у вибори, щоб зашкодити Гілларі Клінтон і допомогти Трампу. Ця заява переслідувала Трампа весь перший термін.
Перший особистий контакт стався на саміті G20 у Гамбурзі (2017), де Путін заперечив втручання. Пізніше були зустрічі у В’єтнамі та Гельсінкі (2018), де Трамп публічно поставив під сумнів висновки власних спецслужб — момент, який викликав критику навіть серед його союзників.
Фінальні зустрічі першого терміну
У 2019 році на саміті в Осаці Трамп у напівжартівливій манері сказав Путіну: «Не втручайтеся у вибори», що викликало посмішку російського президента. Це стало символом його м’якої риторики на адресу Кремля, попри офіційні звинувачення у втручанні.
Російське вторгнення 2022 року: від захоплення до критики
Вже поза Білим домом, напередодні повномасштабного вторгнення, Трамп назвав дії Путіна «доволі розумними», критикуючи західні санкції як недостатньо дієві. Але з початком нової кампанії він пообіцяв закінчити війну «ще до того, як сяде в Овальний кабінет».
Другий термін: конфлікт із Зеленським і новий тон щодо Путіна
На початку другого терміну стосунки Трампа з українським президентом Володимиром Зеленським різко погіршилися. Під час зустрічі у Білому домі Трамп звинуватив Зеленського у браку вдячності за допомогу США.
Водночас він почав відкрито критикувати Путіна за масові вбивства в Україні, визнаючи, що «не задоволений» його діями. Проте перед аляскінським самітом Трамп знову змінив риторику, заявивши, що «завжди добре ладнав» з російським лідером і зрозуміє, чи можливий договір, «за кілька хвилин» особистої розмови.
Аналіз: що це означає для України
Досвід попередніх зустрічей свідчить: тональність Трампа щодо Путіна коливається залежно від політичної кон’юнктури. Для України це означає, що результати саміту можуть бути непередбачуваними. Публічна симпатія може обернутися готовністю до компромісів, неприйнятних для Києва, або ж жорсткі заяви — відсутністю конкретних кроків.
Від 2007 року до сьогодні стосунки Трампа і Путіна пройшли шлях від захоплення до взаємних уколів, але ніколи не зникала особиста зацікавленість обох у контакті. Саміт в Алясці — це не просто ще одна зустріч, а момент, коли багаторічна історія цих двох політиків може безпосередньо вплинути на долю війни в Україні.
