У Білорусі знову заговорили про можливість масштабного військового протистояння між Росією, Білоруссю та країнами Заходу. Цього разу із гучною заявою виступив міністр оборони країни Віктор Хренін, який під час засідання Ради міністрів оборони держав-членів Організації Договору про колективну безпеку в Москві заявив про нібито різке зростання ризику великої війни у Східній Європі.
За словами білоруського посадовця, поточна ситуація поблизу кордонів Росії та Білорусі викликає серйозне занепокоєння в Мінську. Він стверджує, що військова активність НАТО в регіоні та посилення присутності сил Альянсу в країнах Східної Європи можуть свідчити про підготовку до потенційного зіткнення.
Хренін заявив, що ймовірність виникнення воєнного конфлікту за участю Росії та Білорусі, які входять до ОДКБ, є надзвичайно високою. Більше того, на його думку, існує ризик, що у разі ескалації такий конфлікт може вийти далеко за межі регіону та набути глобального масштабу.
Особливу увагу білоруська сторона звертає на ситуацію в Польщі та країнах Балтії. За словами міністра оборони, саме там наразі сконцентрована значна кількість військовослужбовців НАТО. Він стверджує, що чисельність контингенту Альянсу поблизу кордонів Білорусі та Росії становить близько 21 тисячі військових, а окремі держави виступають за подальше збільшення американської присутності в регіоні.
Крім того, у Мінську заявляють, що НАТО активно відпрацьовує сценарії перекидання військ до східного флангу Альянсу та проводить навчання, які розглядаються білоруською владою як потенційно наступальні. Окремим аргументом у своїх оцінках Хренін назвав рекордні оборонні витрати країн НАТО, які, за його словами, вже перевищують 1,6 трильйона доларів на рік.
На думку білоруського міністра, такі тенденції свідчать про серйозне погіршення безпекової ситуації в регіоні. Водночас він наголосив, що Білорусь разом із союзниками нібито готова реагувати на будь-які виклики та загрози.
У своїй промові Хренін також заявив про необхідність формування нової архітектури міжнародної безпеки в Євразії. За його словами, нинішня система вже не відповідає сучасним викликам і потребує суттєвого перегляду. При цьому він переконаний, що Білорусь та її партнери можуть відіграти важливу роль у цьому процесі.
Заяви пролунали на тлі триваючої напруженості між Росією та країнами НАТО через війну в Україні. Саме після початку повномасштабного вторгнення Росії багато держав Східної Європи почали активно зміцнювати власну оборону, збільшувати чисельність військових контингентів та нарощувати співпрацю із союзниками по Альянсу.
У Польщі, Литві, Латвії та Естонії неодноразово наголошували, що посилення обороноздатності має виключно захисний характер і пов’язане зі зростанням загроз безпеці в регіоні. Водночас у Москві та Мінську такі кроки регулярно трактують як ознаку підготовки до потенційного конфлікту.
Окремо білоруське керівництво останнім часом активно коментує ситуацію на кордоні з Україною. У Мінську заявляють про нібито регулярні випадки появи українських безпілотників поблизу білоруської території. Українська сторона подібні звинувачення традиційно неодноразово називала елементом інформаційного тиску.
Водночас українська влада раніше зазначала, що ризик використання території Білорусі для військового тиску на Україну зберігається. Проте сценарій повторного масштабного наступу з північного напрямку наразі оцінюється як малоймовірний через низку військових та політичних факторів.
Експерти звертають увагу, що подібні заяви з боку білоруських посадовців лунають регулярно на тлі загострення міжнародної обстановки. Вони можуть бути частиною ширшої політичної риторики, спрямованої на демонстрацію союзницьких відносин із Росією та підкреслення спільного бачення безпекових загроз.
Попри гучні попередження про можливість великої війни, наразі жодних ознак безпосередньої підготовки до масштабного конфлікту між НАТО та Білоруссю офіційно не зафіксовано. Однак сама поява таких заяв свідчить про те, що питання безпеки у Східній Європі залишається одним із найчутливіших та найнапруженіших у міжнародній політиці.
На тлі війни в Україні, взаємних звинувачень і посилення військової активності різних сторін будь-які подібні сигнали продовжують привертати увагу як європейських столиць, так і світової спільноти, яка уважно стежить за розвитком подій у регіоні.
