Україна і Польща на шляху до спільної історичної пам’яті: дозволи на ексгумації як тест довіри і відповідальності

Питання пошуково-ексгумаційних робіт між Україною та Польщею виходить за межі археології й архівів. Воно торкається болю пам’яті, відповідальності держав і здатності двох народів знаходити спільну мову в найскладніших сторінках спільної історії.



Пам’ять, що потребує голосу

Українсько-польські відносини завжди формувалися не лише сучасною політикою, а й тінню минулого, яке досі відлунює в родинних спогадах і на місцях масових поховань. Пошуково-ексгумаційні роботи є одним із найбільш чутливих, але водночас необхідних інструментів роботи з цією спадщиною.

Для багатьох родин по обидва боки кордону питання ексгумацій не є абстрактним дипломатичним терміном. Це шанс дізнатися правду, повернути імена загиблим і завершити багаторічний процес мовчазного болю, який передавався з покоління в покоління.

Останні заяви українського посла в Польщі Василя Боднара засвідчили: діалог триває, і він поступово переходить від декларацій до практичних рішень. Україна вже зробила конкретні кроки, видавши нові дозволи на проведення робіт на своїй території.

Водночас очікування відповідних рішень від Польщі демонструє, наскільки важливою залишається взаємність у таких чутливих питаннях. Ідеться не про політичні жести, а про моральний обов’язок перед загиблими та живими.

Саме тому тема пошуково-ексгумаційних робіт сьогодні є не лише історичною, а й глибоко гуманітарною, такою, що визначає рівень довіри між державами.

Кроки України: відповідальність і відкритість

Українська сторона у 2025 році видала три додаткові дозволи на проведення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв на своїй території. Йдеться про село Угли на Рівненщині, локацію Острівки і Воля Островецька на Волині, а також друге поховання у Пужниках Тернопільської області.

Ці рішення не були спонтанними. Вони стали результатом тривалої підготовчої роботи, консультацій між фахівцями та усвідомлення того, що без чесного погляду на минуле неможливо будувати стійке майбутнє у відносинах з Польщею.

У випадку Углів уже відбулися перші виїзди спільної українсько-польської групи, яка обговорила план початку пошукових робіт. Це важливий сигнал, що процес не обмежується паперовими дозволами, а переходить у практичну площину.

Окрему увагу приділено Гуті Пеняцькій на Львівщині, де наразі готується пакет документів для надання дозволу. Ця локація має особливе символічне значення для польської історичної пам’яті, і українська готовність рухатися вперед тут свідчить про серйозність намірів.

Загалом дії України демонструють прагнення до прозорості й відкритості, навіть тоді, коли йдеться про складні й болісні сторінки історії. Це позиція, яка вимагає політичної волі та суспільної зрілості.

Очікування від Польщі: баланс і взаємність

Паралельно з українськими рішеннями Київ очікує аналогічних кроків від Варшави. З польського боку йдеться про дозволи на проведення пошуково-ексгумаційних робіт у Сагрині та сусідньому селі Ласків, у Перемишлі, а також у Юречковій.

У випадку Юречкової українська сторона вже отримала згоду, що дозволяє перейти до другої фази робіт. Це позитивний сигнал, який засвідчує можливість конструктивної співпраці навіть у найделікатніших питаннях.

Водночас рішення щодо Перемишля і Сагриня ще доопрацьовуються польською стороною. Для України ці локації мають не менше значення, адже там спочивають українські жертви, долі яких десятиліттями залишалися без належного вшанування.

Питання взаємності тут є ключовим. Односторонні кроки, якими б щирими вони не були, не здатні створити атмосферу довіри. Лише симетричні рішення можуть стати основою для справжнього примирення.

Саме тому очікування дозволів від Польщі є не тиском, а логічним продовженням спільного процесу, у якому обидві держави визнають право кожної жертви на пам’ять і гідність.

Історики та інституції: шлях до діалогу

Окрім практичних робіт на місцях поховань, важливим виміром співпраці стали контакти між Інститутами національної пам’яті України та Польщі. У минулі роки саме відсутність системної комунікації часто загострювала непорозуміння.

Налагодження цих контактів відкриває можливість вирішувати конкретні питання на професійному рівні, без політичних емоцій і спекуляцій. Це дозволяє зосередитися на фактах, документах і наукових підходах.

Не менш важливу роль відіграє діалог між істориками обох країн. Підготовка великого українсько-польського форуму істориків, запланованого у Польщі, має стати майданчиком для чесної й відкритої розмови.

Мета цього форуму полягає не в уніфікації поглядів, а в демонстрації того, що різні інтерпретації минулого не є перешкодою для співпраці. Навпаки, вони можуть стати основою для глибшого взаєморозуміння.

Перенесення історичних дискусій у професійне середовище знижує ризик політичних маніпуляцій і допомагає суспільствам України та Польщі побачити одне в одному партнерів, а не заручників минулих конфліктів.

Висновок. Між болем і надією

Пошуково-ексгумаційні роботи є складним і тривалим процесом, який вимагає терпіння, взаємної поваги й політичної відповідальності. Проте саме через такі кроки формується справжня культура пам’яті.

Україна вже продемонструвала готовність брати на себе відповідальність і відкривати складні сторінки історії. Тепер слово за Польщею, від рішень якої залежить, чи стане цей процес по-справжньому спільним.

У довгостроковій перспективі такі дії можуть змінити не лише офіційний дискурс, а й суспільне сприйняття минулого. Вони здатні перетворити біль на досвід, а пам’ять – на основу для довіри.

Історія не зникає, якщо її замовчувати. Вона потребує голосу, і сьогодні Україна та Польща мають шанс почути його разом, обравши шлях діалогу, а не протистояння.


Ця новина була опублікована у розділі: Влада, Політика, Історія, із заголовком: "Україна і Польща на шляху до спільної історичної пам’яті: дозволи на ексгумації як тест довіри і відповідальності".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 22 січня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.