Україна готується до масштабного розширення міжнародного оборонного співробітництва у сфері безпілотних технологій. До кінця року Київ планує укласти великі «дронові угоди» щонайменше із сімома країнами — членами НАТО. Про це повідомив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян, а інформацію підтверджує видання The Guardian.
Йдеться не лише про співпрацю у виробництві чи постачанні безпілотників. За словами українських посадовців, ця ініціатива фактично формує новий формат оборонної дипломатії, де ключовим ресурсом стає не стільки техніка, скільки бойовий досвід та системні знання про сучасну війну дронів.
«Дронові угоди» — це значно більше, ніж дрони
Як пояснив Давид Алоян, сама назва «дронова угода» лише частково відображає зміст домовленостей. Насправді мова йде про комплексну взаємодію, яка охоплює одразу кілька рівнів — від тактичних рішень до стратегічного планування систем протиповітряної оборони.
Україна пропонує партнерам не просто технології, а повноцінну екосистему: алгоритми застосування безпілотників, підходи до організації ППО, системи виявлення та знищення цілей, а також практичні моделі інтеграції різних компонентів — від сенсорів до центрів управління.
Окрему увагу приділяють обміну досвідом роботи з компонентами систем — радіолокаційними засобами, наземними станціями, засобами зв’язку та програмним забезпеченням, що забезпечує координацію роботи дронів у реальних бойових умовах.
Україна вже має шість партнерів
За даними The Guardian, за останні місяці Україна вже підписала подібні угоди з шістьма державами.
Серед них — Латвія та Литва як члени НАТО, а також Азербайджан і три країни Близького Сходу: Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Катар.
Інтерес країн Перської затоки значно зріс після того, як вони самі зіткнулися з масованими атаками дронів сімейства Shahed. Досвід України, яка щоденно працює в умовах подібних загроз, став для них особливо цінним.
Як війна змінила попит на український досвід
Аналітики зазначають, що поштовхом до розвитку так званої «дронової дипломатії» стали події на Близькому Сході. Тоді виявилося, що навіть відносно прості безпілотники можуть створювати серйозні виклики для систем ППО багатьох країн.
У деяких випадках для їхнього знищення використовувалися наддорогі ракети систем Patriot, хоча значну частину завдань могли б виконувати дешевші дрони-перехоплювачі — за умови наявності відповідної інфраструктури та підготовки персоналу.
Саме тут український досвід виявився критично важливим, адже Україна щодня працює з масованими атаками безпілотників і вже виробила власні ефективні рішення протидії.
Чому дрон — це лише частина системи
Давид Алоян наголошує: сам по собі дрон-перехоплювач не є повноцінним рішенням. Ефективність можлива лише за умови роботи цілісної системи.
До неї входять радари, сенсори, системи радіоелектронної боротьби, програмне забезпечення для управління повітряною ситуацією, а також наземні командні пункти. Без цього навіть найдосконаліші безпілотники не дадуть очікуваного результату.
Саме тому Україна пропонує партнерам не окремі вироби, а комплексні рішення, які дозволяють створити повноцінну архітектуру протидії повітряним загрозам.
Як працює модель співпраці
Процес починається з експертної оцінки. Українські фахівці аналізують потреби конкретної країни, її інфраструктуру та рівень загроз.
Після цього формується детальний звіт із рекомендаціями — які саме системи потрібні, як їх інтегрувати та які рішення дозволять досягти максимальної ефективності.
Далі партнер самостійно визначає, чи закуповувати українські рішення після масштабування виробництва, чи комбінувати їх із продуктами інших країн.
Таким чином Україна виступає не лише як виробник технологій, а й як центр експертизи з сучасної війни безпілотників.
Експерти: Україна формує нову модель безпеки
На думку аналітика Фонду Карнегі Майкла Кофмана, Україна має унікальну перевагу — практичний бойовий досвід, якого немає у більшості країн світу.
Саме це дозволяє їй пропонувати партнерам не теоретичні рішення, а перевірені на практиці підходи до організації сучасної протиповітряної оборони та ударних систем.
Фактично Україна формує нову модель оборонної співпраці, де ключову роль відіграє не лише виробництво зброї, а й інтеграція технологій у єдину систему.
Наступний етап — країни НАТО
За словами Давида Алояна, основний фокус найближчим часом буде спрямований на держави — члени НАТО.
Передусім йдеться про країни, які географічно ближчі до зони ризиків, пов’язаних із застосуванням безпілотників. Саме вони найактивніше шукають нові рішення для посилення своєї протиповітряної оборони.
Київ очікує, що кількість «дронових угод» із країнами Альянсу зростатиме, а співпраця поступово перейде на довгостроковий стратегічний рівень.
Українські дрони виходять на світовий ринок
Паралельно Україна робить перші кроки до експорту власних безпілотних технологій. Зокрема, 1 липня 2026 року Державна служба експортного контролю вперше дозволила експорт українських ударних БПЛА F10 для потреб Збройних сил США.
Це рішення стало важливим сигналом для світового ринку оборонних технологій і підтвердило, що українські розробки вже виходять за межі внутрішнього використання та стають частиною глобальної безпекової інфраструктури.
