У Міністерстві фінансів України пояснили, в якому випадку державі доведеться повертати Європейському Союзу кредит на 90 мільярдів євро, який забезпечений доходами від заморожених російських активів. Йдеться про угоду, яку Верховна Рада вже ратифікувала та яка вважається одним із найбільших пакетів фінансової підтримки для України за весь час повномасштабної війни.
Як заявив міністр фінансів Сергій Марченко під час години запитань до уряду, зобов’язання повернути всю суму кредиту може виникнути лише у випадку незаконних або шахрайських дій з боку позичальника.
За словами міністра, така умова є стандартною для будь-яких міжнародних кредитних угод і не містить нічого незвичного. Він наголосив, що йдеться про типову юридичну норму, яка застосовується практично в усіх договорах такого масштабу.
«Це стандартна кредитна угода, яка передбачає певні випадки, коли позичальник має повернути кредитору всю суму запозичення», — пояснив Марченко.
Міністр уточнив, що підставою для таких вимог можуть стати незаконні, шахрайські або інші дії, які здатні поставити під загрозу виконання умов угоди. Водночас він наголосив, що сам факт наявності такого пункту не означає автоматичного ризику для України.
Разом із тим глава Мінфіну звернув увагу ще на одну важливу деталь домовленостей. Україна зможе отримувати нові транші кредиту лише за умови виконання взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.
Йдеться насамперед про проведення економічних та податкових реформ, передбачених домовленостями з ЄС та Міжнародним валютним фондом. Якщо Україна не виконає погоджені умови, уже отримані кошти повертати не доведеться, однак нових траншів країна не отримає.
«Чи потрібно буде повертати попередні транші у разі невиконання певних умов? Ні, не потрібно. Але чи отримаємо ми нові транші, якщо не виконуватимемо зобов’язання? Також ні», — підкреслив Марченко.
Одним із найбільш обговорюваних пунктів угоди стали зміни у податковій політиці. Серед зобов’язань України — ухвалення законів про оподаткування цифрових платформ, а також скасування безподаткового ввезення посилок вартістю до 150 євро.
Саме це питання вже викликало активні дискусії як серед бізнесу, так і серед звичайних українців. Багато хто побоюється, що скасування пільгового ліміту призведе до подорожчання покупок в іноземних інтернет-магазинах та ускладнить замовлення товарів з-за кордону.
Водночас влада наголошує: виконання умов міжнародних партнерів є необхідним кроком для збереження фінансової стабільності країни та продовження зовнішньої підтримки.
Варто зазначити, що раніше Верховна Рада вже провалила голосування за законопроєкт про оподаткування посилок. Цей документ був однією з вимог МВФ та Євросоюзу в межах подальшого фінансування України.
Попри це, європейські партнери продовжують розраховувати на виконання Києвом узятих зобов’язань. Раніше єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс заявляв, що перший транш кредиту Україна може отримати вже у червні.
Сам кредит фактично вважається унікальним фінансовим механізмом. Згідно з умовами угоди, основним джерелом його погашення мають стати майбутні репарації та доходи від російських активів, заморожених у країнах Заходу.
Саме тому українська влада підкреслює: за нормального виконання умов угоди повертати кошти з державного бюджету не планується. Однак наявність стандартних юридичних механізмів захисту кредитора залишається обов’язковою частиною подібних міжнародних договорів.
Експерти зазначають, що угода з ЄС має критичне значення для української економіки. На тлі величезних витрат на оборону та відновлення інфраструктури зовнішнє фінансування залишається одним із ключових джерел стабільності для держави.
У найближчі місяці увага буде прикута до того, наскільки швидко Україна зможе виконати всі умови, необхідні для отримання наступних траншів. Від цього безпосередньо залежить не лише обсяг міжнародної підтримки, а й стійкість фінансової системи країни загалом.