Харків, Україна — 1 вересня, коли вся Україна традиційно відзначає День знань, у Харкові він набув особливого змісту. Місто, яке з перших днів повномасштабного вторгнення перебуває під загрозою щоденних обстрілів, знайшло спосіб повернути дітям дитинство. Близько 17 тисяч школярів сіли за парти у підземних навчальних закладах, збудованих та обладнаних у спеціальних укриттях і станціях метро.
Такі школи стали не лише вимушеним рішенням, а й символом того, що навіть у найскладніших умовах освітній процес не можна зупинити. За словами мера Харкова Ігоря Терехова, уже працює сім підземних шкіл, а до кінця року їхня кількість зросте. Крім того, шість станцій метро облаштовані під повноцінні класи.
Для харківських родин цей навчальний рік — ковток надії. «Сьогодні моя донька вперше пішла в перший клас. Це школа у Північній Салтівці, на трьох рівнях під землею. Нам сказали, що це найглибша школа в місті. Я вірю, що тут безпечно», — каже Анастасія Почергіна.
Вона додає, що батьки давно чекали можливості повернути дітей до нормального навчання. «Ми не будуємо ілюзій, що війна скоро закінчиться. Але хоча б так наші діти зможуть відчути справжнє шкільне життя — з дзвоником, уроками й друзями».
Атмосфера першого дня
Підземні школи мало чим відрізняються від звичайних: є класи з партами, інтерактивними дошками, бібліотеками й навіть спортивними зонами. На вході дітей зустрічають вчителі, закликаючи спускатися швидше — безпека понад усе. Малеча тримається за руки, спускаючись сходами на глибину десятків метрів.
Шестирічна Марія Ямпольська з посмішкою розповідає про перший день: «Ми малювали і гралися. Мені подобається, бо в садок я не ходила через війну».
За словами мера Терехова, у Новій Салтівці вже відкрито дві нові школи, ще три запрацюють у 2026 році. Одна з найбільших підземних шкіл у місті розрахована на 1,500 учнів.
«Ми будуємо заклади так, щоб вони відповідали всім стандартам освіти й водночас гарантували максимальний захист. Це унікальний досвід, який показує, що навіть у прифронтовому місті можна забезпечити дітям навчання», — наголосив він.
Харків’яни зізнаються: підземні школи стали доказом незламності. Освіта в таких умовах — це не лише знання, а й психологічна підтримка. Діти отримують шанс жити більш-менш звичним життям, а батьки — впевненість, що їхні діти в безпеці.
Психологи зазначають, що спільне навчання допомагає дітям долати травматичний досвід війни. «Соціалізація критично важлива. Якщо діти залишаються лише онлайн, вони втрачають контакт з ровесниками, а це впливає на їхній розвиток», — пояснює харківська психологиня Олена Дуброва.
Освіта як фронт
Попри руйнування, Харків демонструє, що освіта може і має продовжуватися. Підземні школи стали ще одним фронтом спротиву — там, де діти отримують не лише знання, а й віру у майбутнє.
«Це наш виклик ворогу: ми не дамо забрати у дітей право на освіту. Кожна відкрита школа — це перемога», — зазначив мер Терехов.
Навіть у реаліях війни 1 вересня залишилося святом. Діти прийшли з квітами й подарунками для вчителів, співали гімн і робили традиційні фото. Але тепер у цих світлинах — бетонні стіни укриттів замість шкільних подвір’їв.
Та попри все, для маленьких харків’ян цей день став доказом: їхнє життя триває. А для світу — ще одним свідченням незламності України, яка вміє знаходити рішення навіть у найтемніші часи.