Українські військові вперше знищили російський «аналог HIMARS»: нова система «Сарма» не врятувалася на полі бою

Сили оборони уразили новітню російську реактивну систему залпового вогню «Сарма», яку в РФ намагалися представити як конкурента американського HIMARS



Українські військові вперше уразили російську реактивну систему залпового вогню «Сарма», яку в РФ активно просували як «аналог» американського комплексу HIMARS. Новітню машину було знищено під час бойових дій на одному з напрямків фронту, що стало черговим випробуванням для російських розробок, які позиціонувалися як передові.

Про це повідомляє видання «Мілітарний» із посиланням на відео, оприлюднене 1-м корпусом Національної гвардії України «Азов». На кадрах зафіксовано ураження техніки під час відбиття масштабного механізованого наступу російських військ на Добропільському напрямку.

За інформацією журналістів, під час атаки російські сили використовували не лише бронетехніку, а й реактивні системи залпового вогню для підтримки своїх підрозділів. Саме одна з таких установок «Сарма» стала ціллю українського ударного безпілотника літакового типу.

Російська «відповідь HIMARS» не витримала випробування фронтом

У російській інформаційній кампанії систему «Сарма» намагалися представити як сучасний мобільний ракетний комплекс, здатний конкурувати із західними аналогами. Особливу увагу робили на її мобільності, калібрі боєприпасів та можливості швидкого переміщення після нанесення ударів.

Втім, перше зафіксоване бойове застосування завершилося втратою цієї техніки.

Аналітики зазначають, що «Сарма» є розвитком російської програми «Кама», яка передбачала створення полегшеної 300-мм реактивної системи із можливістю використання керованих боєприпасів.

Роботу над такою системою російські ЗМІ вперше публічно згадували у 2023 році. Тоді повідомлялося, що нова машина має отримати підвищену мобільність завдяки використанню шасі КамАЗ.

Однак реальна поява системи відбулася лише через два роки, коли її показали на підприємстві «Мотовилихинские заводы».

Що відомо про характеристики «Сарми»

За даними аналітиків, нова російська РСЗВ була створена як більш легкий варіант порівняно з іншими системами цього класу.

Машину розмістили на чотиривісному шасі КамАЗ-63501 із броньованою кабіною. Порівняно з важкою системою «Торнадо-С», яка має масу близько 33 тонн, вага «Сарми» була зменшена приблизно на 10 тонн.

Однією з головних відмінностей стала скорочена пускова установка. Якщо «Торнадо-С» має більше направляючих, то на «Сармі» встановили блок лише із шістьма пусковими трубами.

Російські розробники заявляли, що зменшення маси дозволить підвищити мобільність комплексу та зробити його більш придатним для швидкого переміщення.

Водночас експерти звертають увагу, що сама поява нової системи не означає автоматичної переваги на полі бою. У сучасній війні значення мають не лише характеристики техніки, а й здатність захистити її від розвідки, дронів та високоточної зброї.

Росія замовила десятки таких систем

Згідно із закупівельними документами, які аналізували журналісти, у 2024 році російське оборонне відомство замовило 12 пускових установок «Сарма» та таку ж кількість транспортно-заряджальних машин.

Вартість однієї бойової машини становила близько 155 млн рублів, що еквівалентно приблизно 1,9 млн доларів. Транспортно-заряджальна машина на аналогічному шасі оцінювалася ще у 64 млн рублів.

За даними аналітиків, попри меншу вагу та компактність, вартість «Сарми» виявилася порівнянною або навіть вищою за деякі важчі російські реактивні системи.

Це викликало додаткові питання щодо економічної ефективності такого проєкту, особливо з огляду на те, що система лише почала надходити у війська.

«Сарма» стала продовженням старого проєкту «Кама»

Фахівці зазначають, що нова російська система фактично є розвитком давно відомого проєкту 9А52-4 «Кама».

Цю реактивну систему вперше представили ще у 2007 році. Однак тоді проєкт не отримав широкого розвитку та не перейшов до серійного виробництва.

Протягом наступних років на виставках демонстрували переважно макети, а реального масового впровадження система так і не отримала.

Фактично «Сарма» стала спробою повернути до життя цю концепцію вже в умовах сучасної війни, коли армії потребують більш мобільних ракетних систем.

Українські дрони змінюють правила війни

Ураження «Сарми» вкотре продемонструвало важливу особливість сучасного поля бою — навіть новітня та дорога техніка залишається вразливою перед ефективною розвідкою і точними ударами безпілотників.

Якщо раніше головною перевагою реактивних систем вважали дальність, потужність залпу та здатність швидко залишати позицію, то сьогодні не менш важливими стали маскування, захист від виявлення та інтеграція у загальну систему управління.

Українські військові активно використовують безпілотні технології для розвідки та ураження цілей, що дозволяє знаходити навіть нові зразки техніки противника.

Перший підтверджений випадок знищення «Сарми» став черговим сигналом про те, що реальна ефективність будь-якого озброєння визначається не рекламними заявами, а його здатністю виживати в умовах сучасної війни.


Ця новина була опублікована у розділі: Війна Росії проти України, із заголовком: "Українські військові вперше знищили російський «аналог HIMARS»: нова система «Сарма» не врятувалася на полі бою".

Матеріал підготував(-ла): Кирил Нечай

Новину опубліковано: 04 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Повітряна війна доходить до Росії: цивільні втрати різко зростають

Україна розширює дальні удари по російській військовій та енергетичній інфраструктурі. Разом із ними зростає й ціна для цивільних — але масштаб втрат по обидва боки залишається різко асиметричним.

Зеленський і Пишний: чому напруга навколо НБУ небезпечніша за суперечку про ставку

У Банкової накопичуються претензії до голови НБУ Андрія Пишного, його жорсткої монетарної політики та близької взаємодії з МВФ. За кадровою напругою стоїть значно ширший конфлікт — між потребами економіки війни та незалежністю центробанку.

Зерно без виходу: як блокада Чорного моря б’є по наступному врожаю України

Російські удари майже зупинили аграрний експорт через Чорне море. Усередині країни зерно дешевшає нижче собівартості, сховища заповнюються, а фермери ризикують залишитися без грошей на посівну 2027 року.

«Плати або втратиш премію»: поліцейський збирав із підлеглих сотні тисяч і намагався втекти

Понад 100 поліцейських могли щомісяця віддавати частину виплат керівництву. Начальника підрозділу затримали на кордоні, а суд визначив заставу понад мільйон гривень.

Чотири місяці на позиціях і затримки з їжею: у ЗСУ пояснили ситуацію з 121 бригадою ТРО

Військові заявили про виснажливе перебування на Запорізькому напрямку, проблеми з водою, харчуванням і ліками. Командування запевняє: ситуація під контролем, а ротацію готують.

Скандал із ТЦК на Одещині набирає обертів: кількість підозрюваних зросла до 13

ДБР повідомило про нові підозри чотирьом працівникам районного ТЦК. Слідство вважає їх причетними до незаконного утримання людей та насильства.

Європейські новини:

Верстати для війни: як австрійська компанія обходила санкції на користь Росії

Суд в Австрії засудив двох громадян Білорусі за постачання обладнання російській оборонній промисловості. Схема показує, як санкції обходять через фірми-прокладки, фальшиві документи й цивільний експорт.

Молдова готується збивати російські дрони: що змінилося після вибуху біля кордону України

Кишинів вирішив посилити протиповітряну оборону після падіння та вибуху російського бойового безпілотника. Нова система має не лише виявляти дрони, а й знищувати їх.

Угорщина йде на крайні заходи заради АЕС: навіщо влада змінює дно Дунаю

Через падіння рівня води біля АЕС «Пакш» влада Угорщини терміново будує спеціальний поріг на дні Дунаю та готує баржі як резервний спосіб підняти рівень води.