Український фільм «Сліди» про воєнні злочини РФ здобув приз глядачів на 76-му Берлінале

Українська документальна стрічка «Сліди» режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк отримала Приз глядацьких симпатій у програмі Panorama на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі. Фільм, що розповідає про воєнні злочини РФ і сексуальне насильство як зброю війни, став гучним свідченням болю



Визнання на Берлінале: голос, який почули

Документальний фільм «Сліди» українських режисерок Аліси Коваленко та Марисі Нікітюк здобув Приз глядацьких симпатій Panorama Audience Award на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі — Берлінський міжнародний кінофестиваль. Ця нагорода в секції Panorama традиційно вважається однією з найважливіших відзнак, адже її визначають самі глядачі.

Світова прем’єра стрічки відбулася 16 лютого в межах програми Panorama Dokumente фестивалю Берлінале. Хоча фільм не входив до головної конкурсної програми і не претендував на «Золотого ведмедя» чи «Срібного ведмедя», саме реакція публіки стала найпотужнішим свідченням його сили.

Panorama Audience Award вручають із 1999 року найкращим ігровим та документальним фільмам секції. Це відзнака, яка часто стає маркером суспільного резонансу, а не лише професійного визнання. У випадку зі «Слідами» йдеться не просто про кіно — це про голоси, які нарешті перестали звучати пошепки.

Перемога української документальної стрічки на одному з найпрестижніших кінофорумів світу стала символом того, що тема воєнних злочинів РФ більше не може бути відсунута на периферію міжнародної уваги. Глядачі різних країн побачили в цій історії не лише український біль, а й універсальну боротьбу за гідність.

Це визнання — не тільки для команди фільму. Воно для кожної жінки, яка наважилася говорити. Для тих, хто ще мовчить. І для світу, який має чути правду.

Історії, що ламають стіну мовчання

«Сліди» — це документ воєнних злочинів РФ, але водночас і глибоко особистий портрет травми. У центрі фільму — історії українських жінок, які під час російської агресії пережили сексуальне насильство й тортури, однак відмовилися залишатися в тіні страху.

Ключовою фігурою стрічки є Ірина Довгань — колишня полонянка, яка згодом стала очільницею ініціативи Sema Ukraine. Через її досвід і діяльність фільм вибудовує колективний образ спротиву. Вона документує свідчення постраждалих на деокупованих територіях, перетворюючи особистий біль на доказову базу для майбутнього правосуддя.

Сексуальне насильство у війні — це не випадковість і не поодинокі злочини. У фільмі наголошується на системності цього явища. Воно використовується як інструмент залякування, приниження та руйнування спільнот. Саме тому «Сліди» мають значення не лише як кінотвір, а як документування злочинів проти людяності.

Кожна розповідь у стрічці — це акт мужності. Камера не експлуатує біль, а створює простір для гідності. Жінки говорять не як жертви, а як свідки. Вони не дозволяють стерти свої історії, не дозволяють перетворити пережите на статистику.

Фільм показує, що мовчання — це те, на що розраховує агресор. Але коли мовчання руйнується, руйнується і система страху. «Сліди» стають тим самим каменем, який вибиває тріщину в бетоні байдужості.

Особиста сміливість і колективна пам’ять

Для режисерки Аліси Коваленко ця тема — не абстрактна. Вона сама пережила сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, під час перебування в полоні на Донбасі на початку російсько-української війни. Її публічне свідчення у 2016 році стало першим таким відкритим кроком в Україні.

Тоді вона була єдиною, хто наважився говорити про це відкрито. Суспільство ще не було готове слухати. Травма здавалася надто болючою, тема — надто табуйованою. Але саме цей перший голос започаткував процес, який через роки переріс у ширший рух підтримки та солідарності.

Через десять років Коваленко представляє «Сліди» разом із шістьма іншими жінками на Берлінале. Це вже не самотній крик, а хор свідчень. Це знак того, що стіна мовчання почала тріщати. Кожна історія — ще один камінь, вибитий із неї.

Фільм формує колективну пам’ять про воєнні злочини РФ. Пам’ять, яка не дозволить переписати чи применшити пережите. Пам’ять, що стане основою для правової оцінки та міжнародного розслідування.

«Сліди» — це також про надію. Про те, що навіть після найтемніших досвідів можливе відновлення суб’єктності. Про те, що свідчення — це крок до справедливості. І про те, що світ здатен почути, якщо говорити наполегливо.

Кіно як доказ і як опір

Документальне кіно дедалі частіше стає інструментом фіксації воєнних злочинів РФ. «Сліди» поєднують художню мову з функцією доказу. Кожен кадр, кожне інтерв’ю — це не лише емоційний досвід для глядача, а й потенційний матеріал для історії та суду.

Сексуальне насильство як зброя війни — тема, що потребує делікатності й відповідальності. Стрічка уникає сенсаційності, натомість зосереджується на гідності героїнь. Вона не відтворює травму заради ефекту, а дає можливість жінкам самим окреслити межі своєї історії.

Перемога на Берлінале стала важливим сигналом міжнародній спільноті. Визнання глядачів означає, що історії українських жінок не залишилися локальними. Вони стали частиною глобального діалогу про відповідальність, справедливість і неприпустимість насильства.

Українська документальна стрічка «Сліди» демонструє, що кіно може бути формою опору. Воно зберігає правду тоді, коли її намагаються заперечити. Воно підтримує тих, хто пережив травму, і нагадує світові про ціну безкарності.

У час, коли війна триває, такі фільми стають не лише мистецькими подіями, а елементами боротьби за пам’ять і правду. «Сліди» — це про біль, який не зламав. Про жінок, які вистояли. І про те, що справедливість починається з голосу, який наважується прозвучати.


Ця новина була опублікована у розділі: Кіно, Культура, із заголовком: "Український фільм «Сліди» про воєнні злочини РФ здобув приз глядачів на 76-му Берлінале".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 23 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.