В Україні створюють механізм вилучення російських книг з обігу для захисту культурного простору

Уряд готує постанову, яка закладе конкретний механізм вилучення видавничої продукції, що містить антиукраїнський зміст, пропагує насильство та війни, або виправдовує агресивні дії Росії, захищаючи українську культуру та інформаційний простір.



Вилучення російських видань: новий етап захисту культури

В Україні триває процес очищення ринку від видавничої продукції, що не відповідає національним цінностям і законодавству. Держкомтелерадіо готує проєкт постанови, яка деталізує порядок вилучення книг, що пропагують насильство, війну або виправдовують агресивні дії іншої держави. Віцепрем’єрка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що закон про видавничу справу вже встановлює рамки заборони антиукраїнського контенту, а нова постанова зробить ці норми практично застосовними.

Чинний закон забороняє розповсюдження чотирьох категорій продукції: матеріалів, що пропагують війну, насильство і тоталітарні режими; виправдовують захоплення українських територій; створюють позитивний образ держави-агресора або її інституцій; містять антиукраїнські змісти. Раніше ці обмеження були більш декларативними, а нова постанова має конкретизувати процедуру вилучення таких книг з продажу та бібліотек.

Особливу увагу приділяють не лише виданням, що безпосередньо надходять із Росії, а й російськомовним книгам, які порушують закон. Активізація цієї роботи стала відповіддю на петицію громадян, яка набрала понад 25 тисяч голосів і закликала до обмеження поширення небезпечного контенту. Це свідчить про високий рівень суспільної уваги до формування безпечного культурного простору та відновлення інформаційної безпеки країни.

Законодавчі рамки та практичні кроки

Підготовка постанови Держкомтелерадіо перебуває на етапі узгодження між різними відомствами. Мета документа – забезпечити чіткий юридичний механізм вилучення книг, які містять антиукраїнський зміст. Експертна рада Держкомтелерадіо вже неодноразово відмовляла у ввезенні видань, які пропагують війну чи насильство, зокрема 18 книг від російського видавництва ТОВ «Манн, Иванов и Фербер».

Процедура передбачатиме перевірку контенту, визначення порушень законодавства і застосування заходів до тих видань, які створюють загрозу культурному простору. При цьому підкреслюється важливість не обмежувати законодавчо український книжковий ринок, а саме захищати його від антиукраїнської пропаганди.

Законодавці та урядовці звертають увагу на те, що процедура вилучення книг не є актом цензури в класичному розумінні, а спрямована на захист національної безпеки та культурної ідентичності. Це особливо важливо в умовах інформаційного тиску та спроб формування позитивного образу іншої держави через видавничу продукцію.

Роль мови та культурної самосвідомості

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська зазначає, що свідомий перехід на українську мову є не лише культурним вибором, а й формою глибокого усвідомлення історичних та сучасних причинно-наслідкових зв’язків. Відмова від продукції, яка нав’язує чужі наративи, допомагає формувати критичне мислення та стійку національну ідентичність.

Захист культурного простору та мови стає одним із ключових елементів національної стратегії. Книги, що пропагують насильство або виправдовують агресивні дії, не лише шкодять інформаційній безпеці, а й руйнують культурні орієнтири, особливо серед молодого покоління. Відтак ініціатива уряду спрямована на довгостроковий ефект – формування безпечного та здорового культурного середовища, вільного від маніпуляцій та пропаганди.

Вплив на суспільство та бібліотеки

Вилучення небезпечної літератури матиме багаторівневий вплив. По-перше, це підтримка бібліотек та книгарень у формуванні добірок, які відповідають законодавству та етичним стандартам. По-друге, це сигнал для видавців про необхідність ретельного відбору контенту та відмови від продукції, що містить антиукраїнські наративи.

Також процес вилучення книг активно висвітлюється медіа та соціальними платформами, що дозволяє суспільству відчути свою участь у захисті культурного простору. Петиції, обговорення у громадських організаціях та ініціативи від бібліотек підтверджують, що суспільство готове до активної позиції у питанні інформаційної безпеки.

У перспективі уряд планує, що механізм вилучення книг стане частиною комплексної стратегії, яка включатиме моніторинг контенту, навчальні програми та популяризацію української літератури. Це дозволить не лише обмежити негативний вплив антиукраїнських видань, а й створити позитивний культурний простір, сприятливий для розвитку молоді та суспільства загалом.

Підсумки та очікування

Розробка постанови щодо вилучення книг є важливим кроком у захисті національної культури та інформаційної безпеки. Вона поєднує юридичні механізми та практичні інструменти, які дозволять ефективно реагувати на загрозливий контент.

Цей процес демонструє, що Україна не лише реагує на сучасні виклики, а й системно будує культурну та мовну стійкість. Свідомий вибір української мови, підтримка національної літератури та контроль за якістю видавничої продукції стають фундаментом для формування нового інформаційного середовища.

Таким чином, уряд і суспільство спільно створюють механізми захисту культурного простору, що допомагає зміцнювати національну ідентичність, виховувати критичне мислення та формувати безпечне інформаційне середовище для майбутніх поколінь.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, Культура, із заголовком: "В Україні створюють механізм вилучення російських книг з обігу для захисту культурного простору".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 15 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.