Вакцина, рак і відповідальність слова: чому заява української науковиці викликала резонанс

Скандал довкола висловлювань викладачки НУОЗ про нібито зв’язок COVID-вакцин із онкологією показав, наскільки крихкою залишається довіра до медицини після пандемії.



Пандемія COVID-19 завершилася формально, але її суспільні наслідки продовжують визначати український інформаційний простір. Особливо там, де перетинаються медицина, політика й соціальні мережі. Саме на цьому стику виник новий конфлікт — після заяв кандидатки медичних наук та співробітниці Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика Любові Коцюбайло про нібито зв’язок вакцинації проти COVID-19 з онкологічними захворюваннями.

Резонанс почався після публікації депутата Львівської міської ради Ігоря Зінкевича. У своєму дописі він процитував фрагмент висловлювань науковиці, де йшлося про те, що вакцина «спричиняє рак». Формулювання швидко розійшлося соцмережами, викликавши хвилю обговорень, обурення та підтримки одночасно. Для частини аудиторії це стало підтвердженням давніх антивакцинальних страхів, для медичної спільноти — прикладом небезпечної маніпуляції науковим авторитетом.

Ймовірно, першоджерелом стала розмова на YouTube-каналі «Насправді MAX», де Любов Коцюбайло говорила про вірусні інфекції, імунітет та вакцинацію. Саме там пролунала теза про нібито «широко доведене» виникнення нових онкологічних захворювань після щеплень. Згодом фрагмент із цією заявою з інтерв’ю зник. Як раніше аналізував «Дейком», інформаційна динаміка пандемії створила середовище, де навіть одинична заява медичного фахівця може миттєво перетворитися на масовий сигнал недовіри до системи охорони здоров’я.

Реакція Національного університету охорони здоров’я була жорсткою й публічною. 7 травня заклад провів позачергове засідання Вченої ради, ініційоване викладачами клінічних кафедр і студентами. Університет фактично дистанціювався від позиції своєї співробітниці, назвавши подібні твердження «необґрунтованими, академічно недоброчесними та провокативними».

Цей випадок став рідкісним прикладом відкритої внутрішньої реакції академічної установи на публічні заяви власного викладача. Для української медичної системи це важливий сигнал. Після років пандемії довіра до вакцинації залишається нестабільною, а будь-які голосні твердження від людей із науковими ступенями мають значно більшу вагу, ніж звичайний допис у соцмережах.

Проблема полягає не лише у змісті заяви, а й у механіці її поширення. У цифровому середовищі складні наукові дискусії миттєво спрощуються до коротких емоційних формул. Фраза «вакцина викликає рак» працює значно сильніше за багатосторінкові пояснення про статистику, клінічні випробування чи механізми дії мРНК-препаратів. Алгоритми соціальних платформ посилюють саме конфліктний і тривожний контент, а не академічну обережність.

При цьому сучасна онкологія та вірусологія не мають підтверджень причинного зв’язку між мРНК-вакцинами та розвитком раку. Наукова позиція міжнародної медичної спільноти залишається незмінною: мРНК-вакцини не змінюють людську ДНК і не запускають механізмів утворення пухлин. Поодинокі клінічні випадки, які іноді стають предметом дискусій або окремих публікацій, не є доказом системного ефекту й не можуть автоматично перетворюватися на суспільні висновки.

Саме на цьому акцентував і НУОЗ у своїй заяві. В університеті наголосили, що дискусійні або неперевірені гіпотези можуть бути предметом професійного обговорення лише в науковому середовищі, але не підставою для широких рекомендацій населенню. Фактично йдеться про базовий принцип академічної етики: гіпотеза не дорівнює доведеному факту.

Скандал навколо Любові Коцюбайло також показав іншу проблему — глибоку втому суспільства від пандемічної теми. Частина українців досі сприймає вакцинацію не як медичний інструмент, а як політичне чи емоційне питання. Це створює сприятливий ґрунт для антивакцинальних настроїв, особливо в умовах загальної недовіри до державних інституцій, медичної бюрократії та офіційних комунікацій.

Парадоксально, але саме успіх масової вакцинації частково зробив подібні заяви можливими. COVID-19 перестав бути щоденною загрозою, і колективна пам’ять швидко витіснила масштаби смертності, перевантажених лікарень та глобальної кризи 2020–2022 років. У такому середовищі страх перед вакциною для частини людей знову почав виглядати реальнішим за страх перед самим вірусом.

Між тим статистика світової системи охорони здоров’я демонструє протилежне. Вакцинація проти COVID-19 суттєво знизила смертність, кількість важких ускладнень і навантаження на медичні системи. А загалом щеплення залишаються одним із найефективніших інструментів профілактичної медицини за останні десятиліття.

Історія довкола заяв української науковиці виявилася значно ширшою за локальний скандал. Вона стала тестом на те, як суспільство, університети та медична спільнота реагують на конфлікт між свободою висловлювання та відповідальністю за публічне слово. Особливо тоді, коли це слово звучить із вуст людини, яка має науковий ступінь і працює в системі медичної освіти.


Ця новина була опублікована у розділі: Наука, Здоров’я, із заголовком: "Вакцина, рак і відповідальність слова: чому заява української науковиці викликала резонанс".

Матеріал підготував(-ла): Леся Лебідь

Новину опубліковано: 12 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»