Війна Росії проти України може наближатися до одного з найважливіших етапів від початку повномасштабного вторгнення. Саме зараз міжнародні партнери Києва повинні не послаблювати підтримку, а навпаки – зробити все можливе, щоб Україна отримала достатньо ресурсів для продовження оборони та зміцнення власного військового потенціалу. Таку заяву зробив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, наголосивши, що нинішній момент може стати визначальним для подальшого перебігу війни.
Про це він розповів в інтерв'ю німецькому виданню Der Spiegel, коментуючи перспективи військової підтримки України та розвиток європейської оборонної політики.
За словами Пісторіуса, союзники не повинні допустити зниження темпів допомоги Україні саме тоді, коли ситуація може наближатися до переломного моменту. Він наголосив, що українська держава потребує не лише фінансової підтримки, а й можливості самостійно виробляти сучасне озброєння, необхідне для захисту країни.
Міністр зазначив, що підтримка України є спільною відповідальністю демократичних держав. На його переконання, саме зараз надзвичайно важливо забезпечити стабільне фінансування оборонної сфери, щоб українська промисловість могла нарощувати виробництво військової техніки, боєприпасів і безпілотних систем.
Одним із ключових кроків у цьому напрямку може стати новий масштабний механізм підтримки України, який обговорюється в межах НАТО. Йдеться про створення спеціального фонду обсягом 40 мільярдів євро, призначеного для довгострокової допомоги українській державі.
За попередніми планами, одним із найбільших донорів фонду має стати Німеччина. Очікується, що Берлін може виділити близько 12 мільярдів євро, що стане одним із найбільших внесків серед країн-членів Альянсу.
Пісторіус наголосив, що допомога Україні не повинна обмежуватися лише постачанням готового озброєння. На його думку, не менш важливо створювати умови для розвитку власного оборонно-промислового комплексу України, який уже довів здатність швидко адаптуватися до сучасних викликів війни.
Водночас міністр оборони окремо розповів про зміни, які за останні роки відбулися в самій німецькій армії. За його словами, сучасний Бундесвер суттєво відрізняється від того стану, в якому перебували Збройні сили Німеччини у 2022 році.
Пісторіус визнав, що певні проблеми залишаються. Частина замовленого озброєння ще не надійшла до військових складів, а окремі програми модернізації потребують часу для повної реалізації. Проте, за його словами, загальна ситуація кардинально змінилася.
Сьогодні Бундесвер поступово збільшує чисельність особового складу, активніше проводить підготовку військовослужбовців, значно нарощує обсяги закупівель сучасної техніки та впроваджує нові підходи до ведення бойових дій.
Особливу увагу німецькі військові приділяють розвитку безпілотних технологій. Пісторіус підкреслив, що саме досвід України став одним із головних чинників переосмислення сучасної військової доктрини Німеччини.
За його словами, українська армія продемонструвала, наскільки важливу роль сьогодні відіграють дрони на полі бою. Саме тому Бундесвер активно інтегрує цей досвід у власну систему підготовки та розвитку озброєнь.
Експерти вже неодноразово зазначали, що війна в Україні стала найбільшим каталізатором змін для європейських армій за останні десятиліття. Країни НАТО переглядають свої оборонні стратегії, прискорюють модернізацію військ, збільшують оборонні бюджети та інвестують у новітні технології.
На цьому тлі триває й аналіз ситуації безпосередньо на фронті. За даними незалежних аналітиків, темпи просування російських військ протягом останнього року суттєво сповільнилися.
Якщо у червні 2025 року російська армія змогла взяти під контроль понад 480 квадратних кілометрів території України, просуваючись у середньому більш ніж на 16 квадратних кілометрів щодоби, то вже у червні 2026 року ці показники скоротилися майже у шістнадцять разів.
За останній місяць площа територій, які вдалося захопити або на яких було зафіксоване просування російських військ, становила близько 30 квадратних кілометрів, а середній темп просування знизився приблизно до одного квадратного кілометра на добу.
Паралельно продовжують зростати й втрати російської армії. За оцінками, які публікують окремі аналітичні проєкти, сукупні втрати вже перевищили два мільйони осіб, а щомісячні втрати перевищують темпи поповнення особового складу.
Саме на цьому тлі Борис Пісторіус закликає західних союзників не втрачати ініціативу. На його переконання, якщо Україна своєчасно отримає необхідні фінансові ресурси, сучасне озброєння та підтримку оборонної промисловості, нинішній етап війни може стати одним із найважливіших для формування її подальшого перебігу.
Міністр наголошує, що сьогодні йдеться не лише про допомогу окремій державі. Від рішень, які ухвалюються зараз у європейських столицях і в межах НАТО, значною мірою залежатиме майбутня архітектура безпеки всієї Європи та здатність демократичних країн ефективно реагувати на сучасні воєнні загрози.
