Замість паперових гривень — монети: з 2 березня дрібні банкноти виходять з обігу

Із 2 березня 2026 року банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років остаточно втрачають статус платіжного засобу. Регулятор пояснює рішення зношеністю купюр та майже повною відсутністю їх у роздрібній торгівлі. Українцям пропонують кількарічний перехідний період для обміну.



Нова сторінка готівкового обігу

Із 2 березня 2026 року в Україні офіційно припиняють бути платіжним засобом банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003–2007 років. Відповідне рішення ухвалив Національний банк України, пояснивши його логікою оновлення готівкового обігу та поступовим переходом на металеві гроші для дрібних номіналів.

Ці купюри більше не прийматимуться під час готівкових розрахунків. Торговельні мережі, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не зможуть використовувати їх для проведення платіжних операцій. Фактично, з цієї дати паперові 1, 2, 5 та 10 гривень зникають із повсякденного економічного життя.

Рішення не стало несподіванкою. Протягом останніх років дрібні банкноти дедалі рідше траплялися в гаманцях українців. У роздрібній торгівлі вони майже зникли, поступившись місцем відповідним обіговим монетам. Більшість громадян уже давно використовує металеві 1, 2, 5 та 10 гривень.

Середній термін придатності таких банкнот становив близько 2,5 років. Через активний обіг вони швидко зношувалися, втрачали належний вигляд і потребували заміни. У результаті значна частина купюр, що ще залишалася в обігу, перебувала у ветхому стані.

Перехід на монети виявився економічно доцільнішим. Монети служать значно довше, витримують інтенсивне використання та зменшують витрати держави на друк нових банкнот. Таким чином, вилучення паперових гривень — це не лише технічний крок, а й частина ширшої стратегії оптимізації готівкового обігу.

Як і де обміняти старі купюри

Попри втрату статусу платіжного засобу, українці матимуть достатньо часу, щоб спокійно обміняти старі банкноти. Регулятор передбачив кілька механізмів, які дозволять зробити це без зайвого поспіху та напруги.

Усі відділення банків України здійснюватимуть обмін протягом року з дати вилучення купюр з обігу — до 26 лютого 2027 року включно. Це означає, що громадяни зможуть без комісії обміняти паперові 1, 2, 5 та 10 гривень на обігові монети або банкноти інших номіналів.

Окрім того, визначено перелік уповноважених банків, які здійснюватимуть обмін упродовж трьох років — до 28 лютого 2029 року включно. Серед них — Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк та ПУМБ.

Це рішення дає людям достатньо часу, аби поступово вилучити старі банкноти зі своїх заощаджень чи домашніх скарбничок. Особливо це актуально для тих, хто зберігав дрібні купюри роками, не використовуючи їх у щоденних розрахунках.

Водночас у самому Національному банку обмін залишатиметься безстроковим. Це важливий сигнал стабільності: навіть через багато років громадяни зможуть звернутися до регулятора й отримати чинні грошові знаки замість старих паперових гривень.

Готівка в Україні: тенденції та виклики

Вилучення дрібних банкнот відбувається на тлі зростання загальної суми готівки в обігу. За 2025 рік цей показник збільшився на 12,6%, або на 103,9 млрд гривень. Станом на 1 січня 2026 року в обігу перебувало 926,3 млрд гривень.

Таке зростання свідчить про складні економічні процеси та високу роль готівки в житті країни. Попри активний розвиток безготівкових розрахунків, українці продовжують активно користуватися паперовими та металевими грошима.

На цьому тлі оптимізація структури готівкового обігу виглядає закономірною. Зменшення кількості зношених дрібних банкнот спрощує логістику, знижує витрати на інкасацію та обробку готівки, а також робить грошову систему більш ефективною.

Водночас психологічний аспект не менш важливий. Для багатьох громадян паперові 1, 2, 5 та 10 гривень асоціювалися з певним періодом історії країни, із повсякденними покупками, дитячими заощадженнями, першими самостійними витратами. Їхнє зникнення — це ще один символ поступових змін у фінансовому середовищі.

Проте економіка не стоїть на місці. Грошовий обіг адаптується до нових реалій, і перехід від паперових дрібних гривень до монет є частиною цього процесу. Україна продовжує модернізувати свою фінансову систему, зберігаючи водночас можливість для громадян безболісно пристосуватися до змін.

Що це означає для кожного з нас

Для більшості українців ці зміни майже непомітні. Дрібні банкноти вже давно рідко використовувалися у щоденних розрахунках. Їх поступово витіснили монети, які стали звичними в транспорті, магазинах та сфері послуг.

Однак важливо пам’ятати: після 2 березня 2026 року паперові 1, 2, 5 та 10 гривень не можна буде використати для оплати товарів чи послуг. Вони втратять функцію платіжного засобу, і продавці не матимуть права їх приймати.

Тому тим, у кого залишилися такі купюри, варто заздалегідь подбати про їхній обмін. Процедура є простою, безкоштовною та не потребує складних формальностей. Держава створила достатньо можливостей, щоб цей процес пройшов спокійно.

Зміна структури готівки — це не лише про метал і папір. Це про довіру до фінансової системи, про здатність держави впорядковувати грошовий обіг і водночас враховувати інтереси громадян. Коли такі рішення впроваджуються поступово й прозоро, вони зміцнюють відчуття стабільності.

Паперові 1, 2, 5 та 10 гривень залишаються частиною новітньої історії України. Але з березня 2026 року вони переходять у розряд минулого, поступаючись місцем довговічним монетам і новим етапам розвитку національної грошової системи.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Фінанси, із заголовком: "Замість паперових гривень — монети: з 2 березня дрібні банкноти виходять з обігу".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 02 березня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Хто відповідатиме за аварії та чи розпізнає автопілот українські дороги: реальність автономних авто в Україні

Сучасні автомобілі з автопілотом уже здатні частково замінювати водія, але їхні можливості в Україні обмежені як технічно, так і юридично. Від відповідальності за ДТП до стану доріг і відсутності інфраструктури — розбираємось, чи готова країна до автономного транспорту і що насправді вміють

Боєць, якого вже поховали: історія Назара Далецького і збій системи

Повернення військового з російського полону до власної могили стало не лише людською драмою, а й жорстким діагнозом для української системи обліку втрат, ДНК-ідентифікації та роботи зі зниклими безвісти.

Тіньовий ринок війни: як викрадена з фронту зброя опинилася у продажу через пошту

Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного продажу зброї, яку вивозили із зони бойових дій та переправляли в тил. П’ятеро військових організували цілу мережу збуту, використовуючи поштові відправлення та службовий транспорт, що призвело до мільйонних оборудок і серйозних загроз для безпеки

Трагедія в Ірпені: чоловік застрелив 11-річну доньку та покінчив із життям — поліція розслідує обставини родинної драми

У Київській області правоохоронці з’ясовують обставини страшної трагедії, що сталася в одному з будинків Ірпеня. За попередніми даними, 52-річний чоловік смертельно поранив власну 11-річну доньку, яка хворіла, після чого вчинив самогубство. Слідство триває.

Зміна підходів до мобілізації: Мадяр різко висловився про ухилення від служби та застосування сили під час призову

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що ухилення від мобілізації та незаконні силові дії під час призову однаково руйнують державу. Він закликав до зміни підходів до мобілізації та запропонував військовозобов’язаним добровільно вступати до підрозділів безпілотних систем.

Хто має право на постійний сторонній догляд в Україні та як його оформити: покроковий алгоритм і важливі деталі

Українці, які втратили здатність самостійно забезпечувати свої базові потреби через стан здоров’я, можуть отримати постійний сторонній догляд. У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, хто має право на таку підтримку, як проходить оцінювання та які кроки потрібно зробити для оформлення допомоги.

Європейські новини:

Орбан тисне на ЄС і Україну через «Дружбу»: енергетика стає інструментом політичного шантажу

Позиція Угорщини щодо відновлення транзиту нафти через трубопровід «Дружба» загострює відносини з Україною та ЄС, перетворюючи енергетичне питання на важіль політичного впливу, що впливає на санкції, фінансову допомогу та внутрішню стабільність у регіоні

Заява ЄС щодо «Дружби» без ключового пункту: що означає зникнення згадки про кредит у 90 млрд євро та санкції

Після редагування заяви ЄС про нафтопровід «Дружба» з тексту несподівано зникла згадка про зв’язок між відновленням його роботи, фінансовою допомогою Україні та новим пакетом санкцій. Ця зміна викликала запитання щодо реальних пріоритетів Європейського Союзу, політичних компромісів і подальшої

Данія готувалася підірвати злітні смуги в Гренландії через погрози Трампа

Плани Копенгагена щодо Нуука і Кангерлуссуака показують, наскільки серйозно в Європі сприйняли січневу кризу довкола Гренландії — і як далеко зайшла недовіра всередині НАТО.