Роботи виконуватиме спільна українсько-польська експедиція відповідно до домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті та рішень, підтверджених на найвищому політичному рівні.
Історична пам’ять як спільна відповідальність
Рішення Міністерства культури України надати дозвіл на пошук поховань у районі колишнього села Гута Пеняцька стало важливим сигналом для українсько-польських відносин. Йдеться не лише про технічний крок у межах міждержавної співпраці, а про глибокий моральний жест, що засвідчує готовність працювати з болючими сторінками минулого відкрито й відповідально.
18 лютого Міністерство культури повідомило про виданий дозвіл на проведення пошукових робіт у районі Гути Пеняцької, територія якої нині входить до меж сіл Жарків та Голубиця Львівської області. Заява про проведення досліджень надійшла 16 лютого 2026 року, а рішення було ухвалене після оперативного розгляду документів. Така швидкість свідчить про політичну волю та усвідомлення важливості питання.
Пошукові роботи стосуються локалізації місць поховань жителів села, які загинули під час Другої світової війни. Гута Пеняцька — символ складної та трагічної історії, пов’язаної з Волинською трагедією, яка й досі залишається чутливою темою в суспільному дискурсі обох держав. Пам’ять про ті події формує сучасне розуміння відповідальності перед жертвами та їхніми родинами.
Рішення ґрунтується на домовленостях Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті. Підсумкові положення були зафіксовані у спільному комюніке за результатами роботи у 2025 році. Важливо, що ці домовленості отримали підтвердження і на рівні президентів — під час зустрічі Володимира Зеленського та Кароля Навроцького 19 грудня 2025 року у Варшаві. Таким чином, питання історичної пам’яті стало частиною ширшого стратегічного діалогу між державами.
Надання дозволу на пошук поховань демонструє прагнення України і Польщі не замовчувати минуле, а спільно працювати над встановленням фактів. Історична пам’ять у цьому контексті перестає бути інструментом політичних суперечок і перетворюється на поле для співпраці, заснованої на повазі до людської гідності.
Гута Пеняцька: місце трагедії і надії на порозуміння
Колишнє село Гута Пеняцька на Львівщині стало одним із найболючіших символів подій Другої світової війни. Трагедія, що спіткала його мешканців, залишила глибокий слід у колективній пам’яті поляків і українців. Сьогодні ця територія є не лише географічною точкою на мапі, а й місцем моральної відповідальності перед минулим.
Пошук поховань у районі Гути Пеняцької має на меті встановити точне місце спочинку загиблих. Для багатьох родин це питання не лише історичної справедливості, а й особистої пам’яті, що передається з покоління в покоління. Неможливість знати, де саме поховані близькі, залишає незагойну рану, яка не зникає з роками.
Спільна українсько-польська експедиція, що здійснюватиме пошукові роботи, символізує новий формат взаємодії. Дослідження проводитимуть фахівці обох країн, що дозволить забезпечити прозорість процесу та довіру до його результатів. У разі виявлення останків роботи продовжаться у форматі ексгумації з подальшим перепохованням відповідно до міжнародних стандартів і з належною повагою.
Гута Пеняцька у цьому процесі стає місцем, де пам’ять і наука зустрічаються задля відновлення історичної правди. Археологічні дослідження, документування знахідок, ідентифікація — усе це не лише технічні етапи, а складові морального обов’язку перед загиблими.
Волинська трагедія, до якої відносять події у Гуті Пеняцькій, довгі роки залишалася темою гострих дискусій. Сьогодні ж акцент зміщується з політичних оцінок на людський вимір — на долі конкретних людей, які втратили життя у вирі війни. Саме цей підхід відкриває шлях до порозуміння.
Спільні дослідження як шлях до майбутнього
Міністерство культури України повідомило, що протягом року Україна та Польща планують й інші дослідження на території обох держав. Наприкінці 2025 року було надано дозволи на пошукові роботи у селах Острівки та Воля Островецька на Волині, а також на продовження досліджень у колишньому селі Пужники на Тернопільщині. Це свідчить про системний підхід до вивчення складної спадщини минулого.
Навесні 2026 року заплановані роботи у селі Угли на Рівненщині, а також продовження українських досліджень на території Польщі. Такий взаємний формат співпраці дозволяє уникнути односторонніх трактувань і створює підґрунтя для спільного історичного діалогу. Пошук поховань стає частиною ширшої стратегії роботи з історичною пам’яттю.
Українсько-польська співпраця у сфері дослідження поховань жертв Другої світової війни має не лише історичне, а й символічне значення. Вона демонструє, що навіть найболючіші сторінки минулого можуть стати основою для взаємної поваги, якщо підходити до них з емпатією та відповідальністю.
Волинська трагедія залишається складною темою для обох народів. Проте саме через пошук поховань, ексгумацію та гідне перепоховання формується новий стандарт пам’ятання — без взаємних звинувачень, із фокусом на людській гідності. Це непростий, але необхідний шлях.
Гута Пеняцька, як і інші місця пам’яті, нагадує, що історія не є абстрактною. Вона живе у спогадах родин, у документах архівів, у землі, що зберігає сліди трагедій. Дозвіл на пошук поховань — це крок до відновлення справедливості, до вшанування жертв та до зміцнення довіри між Україною та Польщею. І в цьому кроці — надія на те, що пам’ять стане мостом, а не бар’єром між двома народами.