Зима як зброя: масований удар РФ по енергосистемі й межа витривалості міст

Майже 300 дронів і десятки ракет по восьми регіонах: Київ і Харків знову без світла й тепла, а дефіцит ППО стає головною вразливістю.



Росія завдала другого за чотири дні масованого ракетного обстрілу й атаки російських дронів, знову прицільно б’ючи по енергетичній інфраструктурі під час морозів. Це не випадковість, а повторювана тактика виснаження.

За даними президента, вночі застосували майже 300 БпЛА, 18 балістичних і 7 крилатих ракет по восьми областях. Відключення електроенергії зачепили сотні тисяч домогосподарств, зокрема на Київщині.

У Харківській області один удар убив чотирьох людей на поштовому терміналі; в Одесі пошкоджено лікарню, дитсадок і житлові будинки. Цивільні втрати вкотре стають «ціною» за тиск на тил і економіку.

За оцінкою редакції «Дейком», мета цих ударів — не лише темрява в домівках, а підрив довіри до здатності держави захистити Київ і великі центри. Росія вкладається у сценарій, де зима працює разом із ракетами.

Київ живе у режимі генераторів: мінусова температура, лід на вулицях, а мер повідомив про найбільший дефіцит електрики за останні дні. Коли місто «просідає» по струму, одразу просідають вода, зв’язок і ліфти.

Понад 500 будинків лишилися без централізованого теплопостачання. У таких умовах порятунком стають пункти незламності: намети й приміщення, де можна зігрітися, зарядити телефони й отримати гарячий чай.

Людські історії перетворюють суху статистику на реальність. Киянка, що лишилася без світла майже 50 годин, описує «новий побут»: свічки, їжа на балконі, сон разом з дитиною, щоб зберегти тепло.

Міська влада вводить соціальні компенсатори: по одному гарячому прийому їжі для вразливих, доплати комунальникам за роботу «день і ніч». Це важливі рішення, але вони не замінюють головного — надійного прикриття неба.

Виклик у тому, що удари по енергосистемі — це удар по часу. Навіть якщо ремонтники відновлюють мережі, повторна хвиля руйнує ефект, змушуючи країну витрачати ресурси на «вічний ремонт» замість модернізації та захисту.

США на рівні ООН назвали ескалацію «небезпечним і незрозумілим» кроком у момент, коли ведуться дипломатичні зусилля щодо припинення війни. Та Москва демонструє: переговори для неї — не гальмо, а ще один фронт тиску.

Паралельно Україна відповідає ударами по виробництву. Заявлено про ураження підприємства в Таганрозі, де, за даними Генштабу, проєктують і випробовують дрони та компоненти для БпЛА. Публічно підтвердити наслідки складно.

Цей «обмін ударами» підкреслює зміну війни: технологічна гонка стає визначальною. Росія б’є дешевими й масовими платформами, Україна шукає симетричні та асиметричні відповіді — від дронів до далекобійних засобів.

Найгостріший дефіцит — ППО України і ракети-перехоплювачі. Саме тому Зеленський говорить про необхідність прискорити поставки, погоджені зі США та Європою. Взимку «вікно уразливості» ширше, бо наслідки відключень тяжчі.

Звіт ООН про 2025 рік додає контекст: це був найсмертоносніший рік для цивільних від 2022-го — 2 514 убитих і 12 142 поранених, причому 97% — на підконтрольній Україні території від російських атак.

Особливо тривожна динаміка — FPV-дрони: ООН фіксує різке зростання жертв від короткодальних атак. Це означає, що загроза проникає в «сірі зони» навколо фронту, де цивільні живуть під постійним ризиком точкових ударів.

Удари по енергетиці мають і психологічний ефект: вони змінюють відчуття безпеки далеко від лінії бою. Коли темніє ціле місто, війна стає «вдома», і саме цього домагається стратегія, яку в Україні називають «озброєнням зими».

Водночас ця тактика має межі: що частіше Росія повторює сценарій, то більше Україна адаптується — від мобільних котелень до розосередження критичних вузлів. Але адаптація не скасовує втрат і не замінює системної протиракетної парасольки.

Ключовий висновок простий: «зимові» удари — це спроба купити собі перевагу через страждання цивільних, а не через військовий маневр. Відповідь має бути такою ж системною: перехоплення, ремонт, захист мереж і стабільні постачання ППО.

Якщо Європа й США хочуть зупинити руйнування тилу, їм доведеться мислити не пакетами «раз на квартал», а щоденною стійкістю. У цій війні електрика, тепло і перехоплювачі — частина одного рівняння, де ціна вимірюється людськими життями.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, Аналітика, із заголовком: "Зима як зброя: масований удар РФ по енергосистемі й межа витривалості міст".

Матеріал підготував(-ла): Тесленко Олександра

Новину опубліковано: 14 січня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому Химки й Горпини повертаються в моду: як старовинні українські імена знову підкорюють батьків

Колись звичні для кожної української родини імена Химка, Текля, Горпина, Одарка чи Явдоха сьогодні звучать майже екзотично. Але саме вони знову повертаються в моду, відкриваючи глибоку історію мови, традицій та змін у суспільстві.

26 смертей поза боєм і звинувачення у побиттях: що відбувається у «Скелі» — резонансне розслідування журналістів

Журналісти повідомляють про десятки небойових смертей у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» та свідчення насильства під час підготовки. У підрозділі заявляють про відсутність системних порушень, однак перевірки тривають.

Польща несподівано заблокувала вантажівки «Укрпошти»: компанії довелося терміново змінювати маршрути в обхід ЄС

Уже два місяці автомобілі «Укрпошти» стикаються з проблемами на польському кордоні. Польська митниця почала затримувати вантажівки з посилками, через що національному поштовому оператору довелося повністю перебудувати логістику та шукати нові шляхи доставки через інші країни Європи.

Відтепер без SMS гроші не внесете: в Україні кардинально змінюють правила поповнення карток через термінали

Уже з 26 червня 2026 року кожен, хто захоче поповнити банківську картку через термінал, зіткнеться з новою вимогою — підтвердженням операції через номер телефону. Нацбанк запроваджує жорсткіші правила контролю за готівковими платежами, а анонімні перекази фактично залишаються у минулому.

Скандал на Київщині: підозри у розкраданні коштів на реабілітаційному центрі для ветеранів — викрито масштабну схему

Правоохоронці повідомили про підозру п’ятьом особам, які, за даними слідства, могли організувати схему привласнення бюджетних коштів під час ремонту реабілітаційного центру «Циблі», де відновлюються ветерани війни, завдавши державі значних збитків і використовуючи фіктивні документи та підставні

Почаївську лавру перевірять на можливі зв’язки з Росією

Державна служба з етнополітики та свободи совісті розпочинає перевірку Почаївська Свято-Успенська лавра на предмет можливих зв’язків із іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні

Європейські новини:

Італія шокувала союзників: відмова від допомоги Україні через PURL і дивні пояснення, які викликають дедалі більше питань у Європі

Поки інші країни НАТО та партнери України нарощують фінансування оборонних закупівель у США через механізм PURL, Італія продовжує утримуватися від участі, посилаючись на суперечливі аргументи, що вже викликають дискусії серед аналітиків і дипломатів щодо справжніх причин такої позиції Риму.

Угорщина знову блокує шлях України до ЄС: Будапешт зірвав важливий крок для Києва та Кишинева

Угорщина виступила проти ключового процедурного рішення, необхідного для просування переговорів щодо вступу України та Молдови до Євросоюзу. Через позицію Будапешта плани Києва щодо прискореної євроінтеграції опинилися під загрозою.

Скандал із грошима «Ощадбанку» може коштувати посади генпрокурору Угорщини: Мадяр зробив гучну заяву

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що генеральний прокурор країни, який обіймає посаду ще з часів уряду Віктора Орбана, незабаром може залишити свій пост. Політик прямо натякнув, що відставка може бути пов'язана зі скандальною справою про затримання інкасаторів українського «Ощадбанку»