Росія в ніч на 27 серпня провела масштабний комбінований удар по Україні, атакувавши Київ, Одещину, Полтавщину, Дніпропетровщину та Запорізьку область. Повітряна тривога й бойова робота тривали до ранку, а в столиці реактивні дрони продовжували з’являтися вже тоді, коли місто поверталося до робочого дня.
За даними Повітряних сил, Росія запустила 258 безпілотників різних типів, дві протикорабельні ракети «Онікс» і невказану кількість балістичних «Іскандер-М» та KN-23. До ударної хвилі входили Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія».
Особливість атаки — значна частка швидкісних безпілотників. Повітряні сили повідомили, що приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Такі апарати скорочують час реагування ППО і створюють складнішу ціль для мобільних вогневих груп, які ефективно працюють проти повільніших дронів.
Станом на 09:00 українська ППО повідомляла про 233 збиті або подавлені повітряні цілі: 222 безпілотники, сім балістичних ракет, одну ракету «Онікс» і три S8000 «Бандероль». Влучання зафіксували на 15 локаціях, уламки збитих цілей — ще на 11.
Аналіз «Дейком» показує, що масований удар по Україні 27 серпня демонструє нову логіку російської повітряної кампанії: одночасно перевантажити ППО великою кількістю дронів і змусити її витрачати найдефіцитніші перехоплювачі на швидкі балістичні цілі.
Основними напрямками нічної атаки Повітряні сили назвали Одеську, Київську, Дніпропетровську й Полтавську області та Запоріжжя. Це географія, в якій одночасно розташовані порти, енергетичні вузли, промислові підприємства, логістичні центри та великі міські агломерації.
У Києві уламки падали щонайменше у двох районах. За даними міської влади, пошкоджено школу, у медичному закладі вибито вікна. Під час наступної, вже денної фази атаки двоє людей дістали поранення, поки сили ППО знову працювали по дронах над столицею.
У Київській області удари пошкодили складські приміщення та приватні будинки. Двоє людей були поранені. Відео Reuters показало великий стовп диму над одним зі складських комплексів, однак незалежно встановити характер продукції, що зберігалася на об’єкті, агентство не могло.
Полтавщина стала ще одним великим напрямком атаки. Обласна влада повідомила про удари по промислових об’єктах та енергетичній інфраструктурі. Після пошкоджень без електропостачання залишилися сім населених пунктів, що показує безпосередній зв’язок між атакою й роботою цивільної енергосистеми.
У Кривому Розі ракета влучила у промисловий об’єкт, троє людей були поранені. Місто залишається одним із головних центрів української гірничо-металургійної промисловості, тому удари по ньому здатні одночасно мати воєнний, виробничий та економічний ефект.
У Запоріжжі, за повідомленням керівника області Івана Федорова, удар припав по виробничому об’єкту. Поранення отримали троє людей. Російські атаки по місту останніми місяцями регулярно поєднують ракети та безпілотники, створюючи додаткове навантаження на місцеву систему ППО.
Одещина пережила багатогодинну атаку. Місцева влада повідомила про пошкодження інфраструктури, навчального закладу та багатоповерхового житлового будинку. Поранення дістали троє людей. Саме область була одним із головних напрямків нічного удару.
Порти мають для цієї кампанії особливе значення. Через Одеський регіон проходить критично важливий для України морський експорт, включно із зерном та іншими товарами. Будь-які тривалі перебої в роботі портів впливають не лише на логістику армії, а й на валютні надходження та зовнішню торгівлю.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що серед цілей нічної атаки були порти, зерносховища, енергетичні й промислові об’єкти. Російське Міністерство оборони, зі свого боку, заявило, що атакувало підприємства та інфраструктуру, які нібито забезпечували українські військові потреби.
Москва назвала серед своїх заявлених цілей металургійні підприємства у Кривому Розі та Запоріжжі, нафтопереробний об’єкт на Полтавщині, логістичні центри біля Києва й три порти Одеської області. Незалежного підтвердження військового призначення кожного з цих об’єктів немає.
Це важливе розмежування. Російські військові регулярно характеризують атаковану інфраструктуру як пов’язану з оборонним сектором, тоді як українська влада фіксує також пошкодження житлових будинків, медичних і навчальних закладів. Конкретний статус кожної цілі потребує окремої перевірки.
Окрема атака вдень припала на Харків. За даними голови області Олега Синєгубова, удар по торговельному центру забрав життя однієї людини, ще двоє були поранені. Таким чином, повітряна кампанія 27 серпня фактично не завершилася разом із ранковим відбоєм основної нічної тривоги.
Для України найскладнішою частиною таких атак залишаються балістичні ракети. Їхня швидкість і траєкторія різко скорочують час на реакцію, а серед систем, які Київ має для їхнього надійного перехоплення, головну роль відіграють американські комплекси Patriot.
Лише кількома днями раніше Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала невелику нову партію ракет для Patriot. Він не назвав кількість, але наголосив, що її недостатньо. На цьому тлі сім перехоплених 27 серпня балістичних ракет є особливо показовим результатом.
Наприкінці липня ситуація була значно гіршою. Під час одного з великих ударів Росія застосувала 27 балістичних ракет, а Україна змогла перехопити лише одну. Зеленський тоді прямо пояснив низький результат гострою нестачею перехоплювачів Patriot.
За словами президента, постачання ракет для української ППО у 2026 році загалом скоротилися приблизно до третини від рівня попереднього року. Паралельно Росія намагається збільшувати виробництво балістичних систем, які складніше й дорожче перехоплювати.
Європейська комісія наводить ще один показник масштабу загрози: лише протягом липня по Україні було зафіксовано 376 ракетних ударів. Саме зростання застосування балістичних ракет і реактивних дронів Брюссель назвав однією з причин термінового збільшення фінансування української ППО.
Реактивні дрони додають до цієї проблеми інший рівень. Проти традиційних Shahed Україна створила широку мережу мобільних груп, зенітних дронів, РЕБ та інших порівняно дешевих засобів. Швидший безпілотник залишає їм менше часу й частіше змушує залучати дорожчі системи.
Росія, за оцінками аналітиків, поступово зміщує виробництво в бік швидкісних дронів і балістичних ракет саме тому, що українська оборона стала ефективнішою проти старіших повільних Shahed. Це класична технологічна гонка, де кожна нова форма захисту стимулює появу нового засобу прориву.
Цифри 27 серпня водночас показують, що маса все ще залишається центральною частиною російської тактики. Навіть якщо понад 86% із 258 безпілотників було збито або подавлено, десятки апаратів залишаються достатнім ресурсом для проникнення, відволікання ППО або створення умов для ракетного удару.
Крім того, сам показник перехоплення не дорівнює відсутності збитків. Уламки збитих ракет і дронів також можуть падати на забудову, а ППО не здатна одночасно прикрити кожен промисловий вузол, склад, електропідстанцію та населений пункт на території країни розміром з Україну.
Ще одним наслідком атаки став вихід російських безпілотників за український повітряний простір. Reuters із посиланням на місцеву владу повідомив про шість дронів, які зайшли до Молдови, причому один апарат був знайдений на її території.
Водночас Міністерство оборони Молдови у власному описі нічних інцидентів повідомляло про п’ять зафіксованих перетинів кордону. Станом на 27 серпня різниця між цими підрахунками публічно не була пояснена, тому точну кількість коректніше вважати такою, що уточнюється.
Президентка Мая Санду засудила порушення повітряного простору, назвавши їх залякуванням. Для Молдови такі інциденти вже перестали бути винятковими: уламки й безпілотники неодноразово перетинали кордон під час російських атак на південь України.
Це додає повітряній війні регіонального виміру. Навіть без навмисної атаки на сусідню державу маршрут дрона, збій навігації або робота засобів РЕБ можуть перенести військовий ризик через державний кордон. Для Молдови, яка не входить до НАТО, питання власного контролю повітряного простору особливо гостре.
Удар 27 серпня також припав на період, коли Київ і Москва дедалі активніше атакують економічну інфраструктуру одне одного. Того ж дня російський Ozon повідомив про пошкодження логістичного центру в Уфі після ймовірної української дронової атаки — чергової в серії ударів по об’єктах компанії.
Ці кампанії мають різний масштаб і різні заявлені цілі, але разом показують, як війна виходить далеко за межі 1200-кілометрового фронту. НПЗ, порти, склади, електромережі та промислові підприємства дедалі частіше стають частиною боротьби за здатність противника продовжувати війну.
Для України ключова проблема полягає в економіці перехоплення. Росія може комбінувати сотні відносно дешевших дронів із значно дорожчими й складнішими ракетами. Українська ППО повинна визначити, яку ціль придушити РЕБ, яку віддати мобільній групі, а на яку витратити дефіцитний зенітний боєприпас.
Саме тому нові поставки Patriot, NASAMS, Crotale та інших систем важливі не тільки як збільшення числа пускових установок. Не менш критичним є постійний запас ракет до них. Система без перехоплювачів залишається складним радаром і пусковою установкою, але перестає бути реальною відповіддю на балістику.
Масований удар по Україні 27 серпня показав обидві сторони цієї боротьби. Українська ППО змогла знищити або подавити більшість засобів атаки й перехопити сім балістичних ракет, але удари все одно спричинили жертви, поранення, пошкодження інфраструктури та перебої з електрикою.
Тому головним показником наступної фази повітряної війни буде не лише відсоток збитих дронів. Вирішальним стане те, чи зможе Україна підтримувати достатній запас дорогих перехоплювачів, поки Росія збільшує кількість балістичних ракет і швидкісних безпілотників та розтягує оборону між десятками міст і стратегічних об’єктів.
Мешканець проходить повз будинки, пошкоджені під час удару російського безпілотника на тлі нападу Росії на Україну, у Київській області, Україна, 27 серпня 2026 року — Валентин Огіренко
