Удар по Донецьку 26 серпня міг стати значно важливішим, ніж здавалося спочатку. Аналіз уламків боєприпасів, які залишилися після атаки, породив версію про можливе застосування Збройними силами України нової американської зброї — далекобійної авіаційної бомби JDAM-LR із реактивним двигуном.
Якщо це припущення підтвердиться, йтиметься не просто про черговий тип боєприпасу. JDAM-LR здатна долати до 555 кілометрів, що фактично виводить її за межі традиційного класу плануючих авіабомб. Така дальність відкриває для України нові можливості щодо ураження важливих військових об'єктів далеко за лінією фронту.
Водночас наразі важливо наголосити: інформація про використання JDAM-LR залишається припущенням, а не офіційно підтвердженим фактом.
Що знайшли серед уламків
На місці ударів у Донецьку були виявлені різні фрагменти боєприпасів. Частину з них пов'язують із відомими крилатими ракетами Storm Shadow/SCALP. На одному з уламків нібито вдалося ідентифікувати відповідне маркування.
Проте значно більший інтерес викликали інші фрагменти — залишки крил і елементів їхнього кріплення до корпусу боєприпасу.
Саме вони привернули увагу аналітиків Defence Express. На одному з уламків помітили код 6F8W7, який пов'язують з австралійською компанією Ferra Aerospace.
Це важлива деталь, оскільки Ferra Aerospace давно працює у сфері виробництва компонентів для авіаційних систем і має співпрацю з американськими оборонними компаніями. Зокрема, австралійська компанія виготовляє комплекти крил для американських керованих авіабомб JDAM-ER.
Зовнішня схожість цих конструкцій із фрагментами, знайденими після удару, і стала однією з причин появи версії про використання Україною нового далекобійного боєприпасу.
Чому звичайна JDAM-ER тут не підходить
Американські комплекти JDAM-ER відомі як засіб перетворення звичайної авіабомби на керований плануючий боєприпас із суттєво збільшеною дальністю.
Однак заявлена максимальна дальність JDAM-ER становить приблизно 75 кілометрів. Навіть із поправками на умови запуску така цифра не пояснює можливість ураження цілі на відстані в сотні кілометрів.
Саме тут з'являється JDAM-LR.
Ця система є подальшим розвитком концепції JDAM. Головна відмінність полягає у встановленні реактивного двигуна. Таким чином, боєприпас уже не просто планує після скидання з літака, а отримує власну тягу, що дозволяє значно збільшити дальність польоту.
За заявленими характеристиками, JDAM-LR може долати до 555 кілометрів.
Це принципово інший рівень можливостей.
Якщо звичайна JDAM-ER призначена передусім для ураження цілей на оперативній глибині, то боєприпас із дальністю понад 500 кілометрів потенційно дозволяє завдавати ударів по цілях, які знаходяться далеко від переднього краю.
І саме тому припущення про появу такого озброєння в Україні має особливе значення.
Що відомо про JDAM-LR
За даними, на які посилаються аналітики, JDAM-LR створена на базі 500-фунтової авіабомби Mk-82. Її маса становить близько 226,7 кілограма.
До боєприпасу додається крилатий комплект і реактивний двигун. У результаті звичайна авіабомба перетворюється на значно більш далекобійний засіб ураження.
Система наведення використовує інерційну навігацію та GPS.
Останній момент особливо цікавий у контексті війни в Україні. Звичайні JDAM свого часу демонстрували вразливість до російських засобів радіоелектронної боротьби, які могли впливати на супутникову навігацію.
Однак якщо точність ударів у Донецьку справді відповідає можливостям JDAM-LR, це може свідчити про те, що в новій версії проблеми із протидією РЕБ були значною мірою враховані.
Втім, робити остаточні висновки лише за відкритими відео та фотографіями уламків поки зарано.
Чим Україна могла б запускати таку зброю
Ще одна важлива особливість JDAM-LR полягає в тому, що для її застосування потенційно не потрібен якийсь унікальний носій.
Зазначається, що боєприпас теоретично може запускатися з літаків, які вже інтегровані з сімейством JDAM.
Для України це особливо цікаво, оскільки відповідні можливості можуть мати не лише американські F-16. Українські фахівці раніше адаптували для застосування західного озброєння і радянські бойові літаки — зокрема МіГ-29 та Су-27.
Це створює додаткову гнучкість.
Тобто поява далекобійного боєприпасу потенційно не означала б необхідності створювати абсолютно нову авіаційну систему. Його можна було б інтегрувати в уже наявний парк літаків, хоча конкретні можливості та реальні умови застосування залишаються невідомими.
Найцікавіше — можливі строки передачі
Версія про JDAM-LR привернула особливу увагу ще й тому, що ця зброя є новою.
За інформацією Defence Express, США лише нещодавно розпочали серійне виробництво цього боєприпасу та замовили для власних потреб відносно невелику партію.
Тому навіть якщо JDAM-LR справді опинилася в Україні, це навряд чи могла бути масштабна передача.
Набагато логічнішим виглядає сценарій, за якого Україні могли передати невелику кількість боєприпасів для випробування в реальних бойових умовах.
Саме цей момент робить ситуацію особливо цікавою.
Україна вже неодноразово ставала своєрідним полігоном для перевірки сучасних військових технологій у реальному конфлікті. Те, що десятиліттями відпрацьовувалося на полігонах, тут перевіряється в умовах роботи систем ППО, РЕБ, маскування, постійного спостереження та швидкої зміни ситуації на полі бою.
Якщо JDAM-LR справді була використана, її застосування могло дати американським розробникам надзвичайно цінну інформацію про поведінку системи в реальних умовах.
Чому саме Донецьк міг стати ціллю
26 серпня в тимчасово окупованому Росією Донецьку пролунала серія вибухів. У мережі поширювалися різні версії щодо кількості та типу застосованих боєприпасів.
Зокрема, з'являлися твердження про нібито використання ракет «Фламінго». Однак окремі фрагменти, за версією аналітиків, можуть свідчити про застосування одразу кількох типів озброєння.
Повідомлялося про удари в різних районах міста. Серед названих об'єктів — район «Донецьк-Сіті», територія поблизу залізничного вокзалу та району «Донбас Арени».
Однак найбільш важливою є інформація Генерального штабу ЗСУ.
За його даними, у районі Донецька ракетами повітряного базування були уражені основний та запасний командні пункти російських військ.
Це може пояснювати масштаб атаки та вибір саме таких цілей. Командні пункти мають критичне значення для управління військами, передачі наказів, координації підрозділів і забезпечення зв'язку.
Їхнє ураження може мати наслідки далеко за межами безпосереднього місця вибуху.
Чи справді Україна вже має JDAM-LR
На цьому етапі відповідь залишається невизначеною.
Наявність уламків із маркуванням, пов'язаним із виробником компонентів для JDAM, сама по собі ще не є доказом того, що саме JDAM-LR була використана для удару.
По-перше, схожі елементи можуть застосовуватися в різних системах.
По-друге, JDAM-ER і JDAM-LR використовують споріднені компоненти крил, а тому ідентифікація за одним фрагментом може бути недостатньою.
По-третє, остаточно встановити тип боєприпасу можна лише після комплексного аналізу всіх доступних уламків, характеру пошкоджень, системи наведення, двигуна та інших конструктивних елементів.
Тому говорити, що Україна вже точно отримала американські JDAM-LR, поки не можна.
Але сама поява такої версії на тлі удару по командних пунктах у Донецьку виглядає достатньо цікавою, щоб привернути увагу міжнародних військових аналітиків.
Якщо версія підтвердиться — це буде важливий сигнал
У випадку підтвердження застосування JDAM-LR йтиметься про якісне розширення українських ударних можливостей.
Дальність у районі 555 кілометрів дозволяє розглядати такі боєприпаси вже не просто як авіаційні бомби, а як засіб ураження цілей на значній оперативній глибині.
Для української авіації це могло б означати можливість завдавати ударів, не наближаючись безпосередньо до районів, де ризик для літаків є найбільшим.
Водночас для російської сторони поява такого озброєння створила б додатковий виклик. Потрібно було б враховувати не лише традиційні крилаті ракети та безпілотники, а й новий клас повітряних засобів ураження, здатних стартувати з літака та долати сотні кілометрів.
Саме тому навіть невелика партія таких боєприпасів могла б мати значення, непропорційне її чисельності.
Але поки що залишається головне питання: чи були уламки в Донецьку першою реальною ознакою застосування JDAM-LR в Україні, чи йдеться лише про схожість конструктивних елементів?
Відповідь на нього можуть дати лише подальший аналіз уламків та офіційні заяви. До того часу версію про секретну передачу Україні нової американської ракети варто розглядати саме як обґрунтоване припущення, а не як встановлений факт.
Якщо ж припущення підтвердиться, удар 26 серпня може увійти в історію війни не лише через уражені командні пункти, а й як один із перших випадків бойового застосування нової американської далекобійної системи.
