Українцям змінюють правила використання електронного підпису: що стане обов'язковим уже з 1 вересня

Кабмін затвердив новий криптографічний стандарт «Купина», який має захистити цифрові документи від сучасних кібератак. Кого торкнуться зміни, чи потрібно терміново міняти КЕП та що це означає для бізнесу і звичайних громадян.



Україна робить ще один важливий крок до зміцнення власної цифрової безпеки. Кабінет Міністрів офіційно затвердив перехід на новий національний криптографічний стандарт «Купина», який поступово замінить застарілий алгоритм ГОСТ, що використовувався для створення та перевірки кваліфікованих електронних підписів. Нововведення набере чинності вже з 1 вересня 2026 року і стане однією з наймасштабніших змін у сфері цифрової ідентифікації за останні роки.

Про ухвалене рішення повідомило Міністерство цифрової трансформації України. У відомстві наголошують, що перехід на новий стандарт є не просто технічним оновленням, а стратегічним рішенням, спрямованим на підвищення стійкості державних інформаційних систем до сучасних кіберзагроз та забезпечення технологічної незалежності країни.

Чому вирішили відмовитися від старого алгоритму

Протягом багатьох років для роботи електронних підписів застосовувався алгоритм ГОСТ, який був створений ще за радянських часів. Попри численні модернізації цифрової інфраструктури, саме цей криптографічний механізм залишався основою для захисту електронних документів.

Однак сучасний світ стрімко змінюється. Кількість кібератак щороку зростає, а методи зловмисників стають дедалі складнішими. Технології, які ще кілька років тому вважалися достатньо надійними, поступово втрачають свою ефективність перед новими способами злому та обчислювальними можливостями сучасних систем.

Саме тому держава вирішила остаточно перейти на власний національний стандарт «Купина», який створений відповідно до сучасних вимог криптографічного захисту інформації.

Що таке «Купина»

Новий алгоритм «Купина» є сучасною українською криптографічною розробкою, призначеною для забезпечення максимально високого рівня безпеки електронних підписів.

У Міністерстві цифрової трансформації пояснюють, що він значно краще захищає цифрові документи від актуальних кіберзагроз та відповідає сучасним вимогам інформаційної безпеки. Крім того, використання власних національних технологій дозволяє Україні зменшити залежність від застарілих криптографічних стандартів і зміцнити цифровий суверенітет.

Фактично йдеться не лише про новий алгоритм шифрування, а про важливий елемент цифрової незалежності держави, який стане основою для подальшого розвитку електронних сервісів.

Чи потрібно терміново змінювати електронний підпис

Саме це питання сьогодні хвилює більшість українців, які користуються кваліфікованими електронними підписами для роботи, подання звітності, оформлення документів або використання державних сервісів.

У Мінцифри запевняють: жодного поспіху немає.

Усі чинні кваліфіковані електронні підписи залишаються повністю дійсними до завершення строку їхніх сертифікатів. Жодних масових перевипусків або термінових звернень до центрів сертифікації не потрібно.

Також не втратять юридичної сили документи, які вже були підписані за старим алгоритмом. Укладені договори, офіційні заяви, звітність, електронні довіреності та інші документи залишаються чинними й надалі.

Як працюватимуть електронні сервіси після 1 вересня

Однією з головних переваг переходу стане його майже непомітність для користувачів.

Державні інформаційні системи та сервіси підтримуватимуть одночасно обидва алгоритми. Старі документи автоматично перевірятимуться за попереднім стандартом, тоді як усі нові операції виконуватимуться вже із застосуванням «Купини».

Такий підхід дозволить уникнути технічних збоїв, забезпечити безперервність роботи електронних сервісів і не створювати додаткових труднощів ані для громадян, ані для бізнесу.

Які зміни чекають на нові КЕП

Починаючи з 1 вересня 2026 року, усі нові сертифікати кваліфікованих електронних підписів видаватимуться виключно із застосуванням нового криптографічного стандарту.

Це означає, що всі користувачі, які оформлюватимуть новий КЕП після цієї дати або отримуватимуть його після завершення строку дії попереднього сертифіката, автоматично працюватимуть уже за алгоритмом «Купина».

Для більшості громадян цей процес відбудеться без додаткових дій — достатньо буде пройти звичайну процедуру отримання або поновлення електронного підпису.

До чого варто підготуватися бізнесу

Попри те, що для звичайних користувачів перехід буде максимально простим, підприємствам, державним установам та розробникам програмного забезпечення рекомендують заздалегідь перевірити готовність своїх інформаційних систем.

У Міністерстві цифрової трансформації радять звернутися до технічної підтримки постачальників програмного забезпечення та переконатися, що використовувані системи вже підтримують новий стандарт «Купина».

Особливо це актуально для бухгалтерських програм, систем електронного документообігу, платформ подання звітності, банківського програмного забезпечення та корпоративних сервісів, які щоденно працюють із кваліфікованими електронними підписами.

Своєчасне оновлення програм дозволить уникнути перебоїв у роботі підприємств після набрання новими правилами чинності.

Цифрова безпека стає одним із головних пріоритетів

Перехід на новий криптографічний стандарт демонструє прагнення України будувати сучасну цифрову інфраструктуру, здатну відповідати викликам сьогодення. У світі, де кібератаки стають дедалі складнішими та масштабнішими, надійний захист електронних документів перетворюється на питання не лише комфорту, а й національної безпеки.

Для більшості українців зміни відбудуться практично непомітно — чинні електронні підписи залишаться дійсними, документи не втратять юридичної сили, а перехід на новий стандарт проходитиме поступово. Водночас саме «Купина» стане новою основою цифрового захисту, на якій надалі працюватимуть електронні сервіси, державні системи та сучасний електронний документообіг.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, із заголовком: "Українцям змінюють правила використання електронного підпису: що стане обов'язковим уже з 1 вересня".

Матеріал підготував(-ла): Андрій Дрозд

Новину опубліковано: 04 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Зерно без виходу: як блокада Чорного моря б’є по наступному врожаю України

Російські удари майже зупинили аграрний експорт через Чорне море. Усередині країни зерно дешевшає нижче собівартості, сховища заповнюються, а фермери ризикують залишитися без грошей на посівну 2027 року.

«Плати або втратиш премію»: поліцейський збирав із підлеглих сотні тисяч і намагався втекти

Понад 100 поліцейських могли щомісяця віддавати частину виплат керівництву. Начальника підрозділу затримали на кордоні, а суд визначив заставу понад мільйон гривень.

Чотири місяці на позиціях і затримки з їжею: у ЗСУ пояснили ситуацію з 121 бригадою ТРО

Військові заявили про виснажливе перебування на Запорізькому напрямку, проблеми з водою, харчуванням і ліками. Командування запевняє: ситуація під контролем, а ротацію готують.

Скандал із ТЦК на Одещині набирає обертів: кількість підозрюваних зросла до 13

ДБР повідомило про нові підозри чотирьом працівникам районного ТЦК. Слідство вважає їх причетними до незаконного утримання людей та насильства.

Зламалася пральна машина чи холодильник у зйомній квартирі? Ось хто має платити

Поломка техніки в орендованому житлі легко перетворюється на конфлікт. Але закон дозволяє визначити, хто має оплачувати ремонт — власник чи орендар.

Електромобіль може економити тисячі, але є пастка: скільки насправді коштує домашня зарядка

Ціна зарядної станції — лише частина витрат. Монтаж, кабелі, автоматика та доступна потужність можуть суттєво змінити бюджет, а правильний вибір — заощадити гроші.

Європейські новини:

Верстати для війни: як австрійська компанія обходила санкції на користь Росії

Суд в Австрії засудив двох громадян Білорусі за постачання обладнання російській оборонній промисловості. Схема показує, як санкції обходять через фірми-прокладки, фальшиві документи й цивільний експорт.

Молдова готується збивати російські дрони: що змінилося після вибуху біля кордону України

Кишинів вирішив посилити протиповітряну оборону після падіння та вибуху російського бойового безпілотника. Нова система має не лише виявляти дрони, а й знищувати їх.

Угорщина йде на крайні заходи заради АЕС: навіщо влада змінює дно Дунаю

Через падіння рівня води біля АЕС «Пакш» влада Угорщини терміново будує спеціальний поріг на дні Дунаю та готує баржі як резервний спосіб підняти рівень води.