Справа про підрив газопроводів «Північний потік» знову опинилася в центрі міжнародної уваги. Нові затримання українців у Європі, активізація німецького розслідування та дедалі більший суспільний інтерес змушують Київ реагувати на звинувачення, які можуть мати серйозні політичні наслідки для України.
На цьому тлі президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не стояла ані за задумом, ані за реалізацією операції, пов’язаної з підривом «Північного потоку-2». За його словами, Київ готовий допомагати європейським партнерам встановити всі обставини справи та не має наміру перешкоджати слідству.
Заява прозвучала під час спілкування Зеленського з журналістами на зустрічі з лідерами країн Нордично-Балтійської вісімки. У президента попросили прокоментувати останні події навколо розслідування, зокрема затримання громадян України.
Зеленський наголосив, що українська сторона офіційно ніколи не брала участі в операції щодо підриву газопроводів. При цьому президент окремо підкреслив, що це питання вже обговорювалося на найвищому рівні з німецькою стороною.
«На високому рівні ми спілкувались про це з німецькою стороною. Вони прекрасно знають, що Україна не стояла над реалізацією і над самим задумом щодо реалізації відповідної операції», – заявив глава держави.
Для Києва ця позиція є принциповою. Розслідування вибухів на газопроводах має не лише юридичний, а й масштабний політичний вимір. Будь-які твердження про можливу причетність української держави можуть використовуватися для тиску на Київ, створення недовіри між Україною та її європейськими союзниками або спроб переглянути ставлення до української політики на тлі війни.
Саме тому Зеленський наголосив на готовності України до відкритої співпраці. За його словами, українські державні органи вже займаються питаннями, пов’язаними зі справою, а контакти з партнерами тривають постійно.
«Ми завжди готові допомагати нашим партнерам. Безумовно, ми вже це робимо. Наша Генеральна прокуратура цим займається. Наше Міністерство закордонних справ цим займається. Є постійні контакти. Ми до всього відкриті», – запевнив президент.
Цей момент особливо важливий з огляду на позицію Києва щодо європейських розслідувань. Україна зацікавлена в тому, щоб справа «Північних потоків» розглядалася на основі доказів, а не політичних припущень. Водночас для української влади критично важливо не допустити ситуації, за якої окремі дії громадян України автоматично ототожнюватимуться з рішеннями держави.
Зеленський фактично проводить чітку межу між можливими діями окремих людей і позицією української держави. Президент стверджує, що Україна не була організатором операції та не визнає за собою відповідальності за її задум або реалізацію.
Водночас глава держави дав зрозуміти, що Київ не збирається закриватися від розслідування. Навпаки, українська сторона готова до спільних кроків із європейськими партнерами.
«Тому ми абсолютно відкриті до спільних кроків щодо слідства», – додав Зеленський.
Що відбувається у справі «Північних потоків»
Останні заяви президента пролунали після того, як у Німеччині відбулися нові події у справі про вибухи на газопроводах. 19 серпня Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про затримання в Хорватії громадянина України Володимира Журавльова.
За версією німецького слідства, чоловік може бути пов’язаний зі справою щодо підриву «Північних потоків». Його затримання стало черговим епізодом у розслідуванні, яке триває вже кілька років і досі породжує безліч запитань щодо організаторів, виконавців та можливих мотивів диверсії.
Особливу увагу привернуло те, що Журавльова затримали в Хорватії під час зйомок художнього фільму про саму диверсію. Йдеться про стрічку «Острів Зміїний», натхненну подіями навколо вибухів газопроводів біля узбережжя Німеччини у 2022 році.
Для підозрюваного це вже не перша ситуація, коли німецькі правоохоронці намагаються домогтися його затримання. Влітку 2024 року його хотіли заарештувати в Польщі на підставі європейського ордера. На той момент чоловік проживав у Польщі, але, за наявною інформацією, встиг залишити країну та виїхати до України.
Друга спроба відбулася восени 2025 року, коли Журавльов знову прибув до Польщі. Місцева поліція затримала його, однак справа тоді так і не завершилася екстрадицією до Німеччини.
Тепер затримання відбулося вже в Хорватії, що знову привернуло увагу до міжнародного характеру розслідування.
Окрім Журавльова, у Німеччині вже перебуває під вартою ще один громадянин України – Сергій Кузнєцов. Його затримали під час відпустки в Італії влітку 2025 року. Німецькі правоохоронці також пов’язують його зі справою про підрив газопроводів.
Чому ця справа настільки важлива для України
Вибухи на «Північних потоках» стали однією з найбільш загадкових і політично чутливих подій у Європі останніх років. Газопроводи були ключовою частиною енергетичної інфраструктури, яка пов’язувала Росію з Німеччиною через Балтійське море. Після початку повномасштабної війни значення цієї інфраструктури стало ще більш політизованим.
Тому встановлення того, хто організував і здійснив диверсію, має значення далеко за межами кримінальної справи. Йдеться про безпеку європейської інфраструктури, відносини між державами, енергетичну політику та довіру між союзниками.
Для України особливо важливо, щоб розслідування не перетворилося на інструмент політичних маніпуляцій. Київ сьогодні залежить від підтримки європейських держав у питаннях безпеки, фінансів, озброєння та дипломатії. Будь-які підозри щодо причетності української держави до масштабної міжнародної диверсії потенційно можуть стати серйозним ударом по цій довірі.
Саме тому слова Зеленського про готовність до співпраці мають особливу вагу. Президент фактично заявив: якщо є конкретні докази, їх необхідно перевіряти в рамках законних процедур, а Україна готова взаємодіяти з партнерами.
Водночас сама наявність українців серед фігурантів справи ще не означає, що до операції була причетна українська держава. Це принципове розмежування, яке має зберігатися доти, доки слідство не встановить усі обставини та не представить переконливі докази.
Київ робить ставку на довіру
У своїй заяві Зеленський фактично наголосив ще на одному важливому аспекті – необхідності зберегти партнерські відносини з європейськими країнами.
Для України сьогодні довіра союзників є не менш важливим ресурсом, ніж військова чи фінансова підтримка. Саме тому Київ зацікавлений у тому, щоб будь-які суперечливі питання вирішувалися через прямий діалог, правоохоронну співпрацю та перевірку фактів.
Справа «Північних потоків» ще далека від остаточної крапки. Нові затримання можуть призвести до появи додаткових деталей, імен та версій. Але остаточні висновки повинні ґрунтуватися не на політичних заявах чи припущеннях, а на доказах, які витримають перевірку в суді.
Позиція Зеленського при цьому залишається чіткою: Україна не визнає за собою участі в задумі або реалізації операції та готова співпрацювати з європейськими партнерами для встановлення істини.
І саме від того, наскільки прозорим та професійним буде подальше розслідування, залежатиме не лише доля окремих фігурантів справи. Воно може вплинути й на ширший баланс довіри в Європі, де питання безпеки критичної інфраструктури після 2022 року набуло абсолютно нового значення.
Для Києва головне зараз – не допустити, щоб розслідування перетворилося на політичну зброю. Україна демонструє готовність говорити з партнерами, надавати необхідну допомогу та залишатися відкритою до слідчих процедур. А остаточні відповіді на питання про те, хто саме стояв за вибухами на «Північних потоках», має дати не політика, а доказова база.
